Справа №760/2485/25 2/760/7348/25
06 червня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з серпня 1997 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося. Позивач зазначає, що шлюбні відносини між ними фактично припинені, вони не ведуть спільного господарства та проживають окремо. Вважає, що подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки це суперечить інтересам сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2025 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, в якій відповідачу в порядку статті 178 ЦПК України встановлено 15-денний строк для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.
У встановлений судом строк, відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом установлено, що 30 серпня 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 30 серпня 1997 року, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району міста Києва серії НОМЕР_1 , актовий запис № 631.
Після реєстрації шлюбу прізвище відповідача « ОСОБА_4 ».
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства, проживають окремо та не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.
Відповідач позов визнала про що зазначила у заяві про розгляд справи у її відсутність.
Згідно зі статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 112 СК України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином суд вважає, що подальше збереження шлюбних відносин суперечитиме інтересам позивача та відповідача, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання спрямовані на відновлення сімейних відносин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З огляду на викладене та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 105, 110, 112 СК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 серпня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району міста Києва, актовий запис № 631.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Л. М. Ішуніна