Справа №760/9426/25 1-кс/760/5364/25
30 квітня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Київської міської прокуратури - ОСОБА_3 , представника Приватного підприємства науково-виробничої фірми «Елекс» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах Приватного підприємства науково-виробничої фірми «Елекс» про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42024100000000192 від 25.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України,
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах Приватного підприємства науково-виробничої фірми «Елекс», звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на майно, посилаючись на те, що 12 вересня 2024 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.09.2024 у корпусі побутових приміщень ПП НВФ «Елекс», розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 101/11, слідчим 6 відділенняСУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 ,у присутності оперативних співробітників СБУ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , було проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено документи підприємства, а також товар, вироблений та належний вказаному підприємству, який не був зазначений в ухвалі слідчого судді,що підлягав вилученню.
Перелік та найменування вказаного товару зазначено в протоколі обшуку від 12.09.24, а також в акті прийому - передачі речей і документів, а саме:
прозорий файл в якому міститься документація діяльності компаній, на 22-х арк.;
папка чорного кольору в якій міститься документація, на 48-ми арк.;
папка синього кольору в якій міститься документація, на 301-му арк.;
мобільний телефон чорного кольору «MEIZU V6 Note», модель - V721H, SYN - НОМЕР16 , ІМЕІ - HOMEPJ7 , ІМЕІ - НОМЕР_18 ;
50 вантажних дерев'яних піддонів на яких містяться: джерело безперебійного живлення, Кулон 300, 70 шт.; стабілізатор напруги АНТС 2000, 70 шт.; стабілізатор напруги Ампер Р 16-1/32, 30 шт.; стабілізатор напруги Ампер Р 16-1/40, 30 шт.; стабілізатор напруги Ампер 9-1/50, 20 шт.; стабілізатор напруги Ампер 12-1/40, 60 шт.; стабілізатор напруги АНТС 500, 504 шт.; стабілізатор напруги АНТС 600, 504 шт.; стабілізатор напруги Ампер 9-1/32, 30 шт.; стабілізатор напруги Герц 16-1/63, 20 шт.; стабілізатор напруги Ампер Т 16-1/32, 30 шт.; стабілізатор напруги Ампер 12-1/63, 20 шт.; стабілізатор напруги Гібрид 9-1/16, 30 шт.; стабілізатор напруги Ампер 12-1/50, 20 шт.; стабілізатор напруги Ампер 12-1/25,29 шт.; стабілізатор напруги Гібрид 9-1/40, 30 шт.; стабілізатор напруги Ампер Р 16-1/63, 20 шт.; стабілізатор напруги Гібрид 7-1/16,42 шт.; стабілізатор напруги Ампер 12-1/32, 30 шт.; стабілізатор напруги Гібрид 7-1/10, 42 шт.; стабілізатор напруги Гібрид 9-1/25, 30 шт.; стабілізатор напруги Ампер 9-1/25, 30 шт.; стабілізатор напруги Килогерц 1-50,13 шт.; стабілізатор напруги Ампер 9-1/63, 20 шт.; стабілізатор напруги Ампер Т 16-1/40, 30 шт.; стабілізатор напруги Герц 16-1/32, 30 шт.; стабілізатор напруги Ампер Т 16-1/25, 30 шт.
Дане майно під розписку 12.09.2024 передано на відповідальне зберігання та забезпечення його належного зберігання менеджеру з постачання загальновиробничого відділу ПП НВФ «Елекс» ОСОБА_9 , який розписався про отримання товару та слідчим був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за порушення обов'язків щодо охорони майна і незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, за ст.ст.197, 388 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 у (справа № 760/22440/24) на виявлене та вилучене в ході обшуку 12.09.2024 вищезазначене майно, належне ПП НВФ «Елекс», накладено арешт із забороною користування та розпорядження майном
На даний час, є необхідність для ухвалення рішення про скасування арешту майна, оскільки в матеріалах судової справи № 760/22440/24 відсутні саме підстави для накладення арешту на майно юридичної особи - ПП «НВФ «Елекс».
На підтвердження такої своєї правової та фактологічної позиції просять суд звернути увагу, що обшук проведено неуповноваженою особою - слідчим 6 відділення СУГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 ,який на момент проведення обшуку не входив до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 42024100000000192, що підтверджується копією долученої до клопотання постанови про слідчу групу в кримінальному провадженні від 16 травня 2024, підписаної начальником 2-го відділу СУГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 .
Крім того, у проведенні обшуку приймали участь оперуповноважені Служби безпеки України ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , що суперечить конституційним положенням та кримінально-процесуальному законодавству України.
Так, згідно ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Аналогічні положення закріплені у п. 6 ч. 1 ст. 7, ст. 13 КПК.
Зазначив, що як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 02 вересня 2024 року дозвіл на проведення обшуку у приміщеннях ПП «НВФ «Елєкс» було надано старшому слідчому СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, а також слідчим, які входять у слідчу групу розслідування кримінального провадження № 42024100000000192 ( до складу слідчої групи входило 8 слідчих). Дозволу на проникнення до іншого володіння особи оперуповноваженим ГУ СБ України у м. Києві та Київській області суд не надавав і не міг надавати у силу положень ст.236 КПК України.
Незважаючи на категоричне положення кримінального процесуального законодавства з цих питань, у проведенні обшуку приймали участь оперативні працівники Служби безпеки України.
Зазначили, що відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на викладене вилучене під час обшуку майно, яке старший слідчий СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_12 13.09.2024 необґрунтовано та не мотивовано визнав речовим доказом у кримінальному провадженні, не підпадає під ознаки речового доказу, визначеного ст.98 КПК України, оскільки вони не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не були об'єктом кримінального правопорушення, не набуті кримінально протиправним шляхом, а вироблені на виробничих площах юридичною особою - ПП НВФ «Елекс», і які є її власністю та відносно юридичної особи не здійснювалося кримінальне провадження.
Також просив звернути увагу суду на те, що прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурор відділу Київської міської прокуратури звернувся до слідчого судді у порушення ч. 5 ст. 171 КПК України.
Як вбачається із клопотання прокурора від 13.09.24, у Солом'янському районному суді м. Києва воно було зареєстровано 16.09.2024 за № 59367/24, тобто з явним порушенням ч.5 ст.171 КПК України та лише на четверту добу, а не протягом 48 годин.
Вказане підтверджується протоколом Солом'янського районного суду м. Києва щодо автоматичного визначення слідчого судді від 16.09.2024.
Також звернули увагу, що прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся із клопотанням до Солом'янського районного суду м. Києва про передачу арештованого майна, належного на праві власності ПП «НВФ «ЕЛЄКС», в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.03.25р. у судовій справі № 760/2938/25 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з підстав клопотанні прокурором не наведеності обґрунтування доцільності вжиття відповідних заходів щодо вказаного майна, а також того, що при не застосування передачі майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у кримінальному провадженні буде перешкоджати їх збереженню або збереженню їх економічної вартості. Прокурор жодним чином не обґрунтував відповідність таких вимог потребам досудового розслідування злочинів у кримінальному провадженні, які здійснюється за ознаками ч.1 т. 111-2 КК України.
На момент подання прокурором клопотання про накладення арешту на вилучене майно ПП «НВФ «Елекс» органом досудового розслідування (а справа розслідувалася більше 6-ти місяців) не було доведено обставин, які у відповідності до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
В описовій частині клопотання про накладення арешту на майно, що без змін викладено і в ухвалі слідчого судді від 28.10.24, зазначено, що «внаслідок зазначених вище протиправних дій, у період часу з початку вересня 2022 року по кінець жовтня 2023 року з компанії ПП НВФ «ЕЛЄКС» на підприємство «S.R.L Argo Power» були здійснені постачання товарів згідно митних декларацій: - МД UAS00100/2022/007100 від 19.09.2022; - МД 22UA500100007313U5 від 10.11.2022; - МД 23UA500100001293U4 від 22.03.2023; - МД 23UA500500024770U4 від 19.07.2023; - МД23UA500500036515U7 від 16.10.2023.
Також вказано, що внаслідок протиправних дій, у період часу з вересня 2022 по листопад 2023 року з компанії «UNITED 8 SPOLKA Z.O.O.» на підприємство ООО «НПО «ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ» виконано постачання товарів згідно даних митної декларації російської федерації від 25.11.2022;- ДТ 10013160/130223/3065944), 13.02.2023;- ДТ 10013160/170423/3173890), 18.04.2023; - ДТ 10013160/290923/3422324), 29.09.2023; - ДТ 10013160/131123/3482551), 14.11.2023, продукцію під маркуванням ЧП «НПФ «Елекс» та країною виробництва Україна, експортувало логістичне підприємство«United 8 spolka z 0.0.» на адресу OOO «НПО «Вольт Инжиниринг».
У долучених до клопотання матеріалах міститься єдина митна декларація МД 22UA500100007313U5 від 10.11.2022 про переміщення товару від ПП НВФ «Елекс» до «SRL ARGO POWER», яка є невідомого походження. Інші декларації відсутні як відсутні і митні декларації російської федерації щодо переміщення товарів, зазначених товарів від «SRL ARGO POWER» до НВО «Вольт», ТОВ НПО «Вольт инжиниринг».
У судовій справі також відсутні запити в порядку ст.93 КПК України до митних органів України та відповідно відсутні і відповіді на них. Також у судовій справі відсутні судові рішення щодо доступу до речей і документів , які знаходяться у митних органів України.
За таких обставин, посилання прокурора у клопотанні на документи, які не долучені до матеріалів судової справи: митні декларації, на підставі яких ніби-то товар від ПП НВФ «Елекс» був поставлений (переміщений) на молдавське підприємство « C.R.L «AGRO POWER»; митні декларації російської федерації, які також відсутні в матеріалах судової справи є необґрунтованим та відповідно до положень ст. 23 КПК України їх неможливо було дослідити безпосередньо у суді, а відтак на них не можливо посилатися як на докази у справі.
Також до клопотання прокурора долучено протокол огляду Інтернет ресурсів від 17.05.2-24, який носить загальний інформаційний характер і достовірність цих даних слідчим не перевірена (а.с. 28-107 судової справи № 760/22440/24), запити в порядку ст.93 КПК України до уповноважених органів слідчим не направлялися як і не направлялися до початку березня 2025 доручення про надання міжнародно-правової допомоги в Республіки Молдова, Польщу, країни Прибалтики.
Слід звернути увагу, що до судової справи долучено лист заступника начальника управління Департаменту захисту національної державності ОСОБА_13 від 14.01.24 № 5/7/5/2-662, в якому зазначається, що на виконання доручення старшого слідчого в 0ВС ГСУ НП України ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №42023000000001868 від 22.11.23 здійснюються заходи щодо встановлення обставин та осіб можливо причетних до їх вчинення. Оперативним шляхом отримано документальні матеріали (контракти, інвойси, митні декларації, експертні висновки, фото продукції), які були укладені між ПП «НВФ «Елекс» та « C.R.L «AGRO POWER» (Республіка Молдова), що суперечить вимогам КПК України щодо застосування належної правової процедури: ст.2, ст.93, статті 159-166, статті 233-236 КПК України та інші.
Тобто, долучені до справи копії документів з іншого кримінального провадження, яке розслідується Національною поліцією України і яке не об'єднано із кримінальним провадженням № 42024100000000192 у відповідності до положень ст.217 КПК України, а відтак згідно ст. ст. 85, 86 КПК України не можуть бути належними і допустимими доказами у кримінальному проваджені, оскільки добуті з порушенням положень КПК України.
Уповноваженою особою юридичної особи ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАУКОВО - ВИРОБНИЧА ФІРМА "ЕЛЕКС" є ОСОБА_15 .
Засновниками юридичної особи є фізичні особи: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які є подружжям.
Отже, виявлене та вилучене під час обшуку майно, на яке накладено арешт, належить не фізичній, а юридичній особі - ПП НВФ «Елекс».
Із клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів встановлено, що жодних процесуальних дій відносною юридичної особи орган досудового розслідування не здійснював і не здійснює. У судовій справі відсутні також відомості про те, що відносно - ПП НВФ «Елекс» здійснюється кримінальне провадження.
За таких обставин подальший арешт вказаного вище майна втрачає свій процесуальний сенс, а тому повинен бути скасований.
Представник Приватного підприємства науково-виробничої фірми «Елекс» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити, вказуючи, що відсутні достатні підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння, розпорядження власником своїм майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що відповідно до ухвали суду арешт накладений на майно, яке є речовими доказами в кримінальному провадженні та може мати істотне значення для подальшого проведення досудового розслідування. На даний час розслідування кримінального провадження не закінчено та тривають слідчі дії, а тому підстави для скасування арешту відсутні.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУ СБ України в м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024100000000192, внесеного до ЄРДР 25.04.2024 року за підозрою ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за підозрою ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме: пособництво в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки, передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді грошових коштів, представникам окупаційної адміністрації держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
12 вересня 2024 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.09.2024 у корпусі побутових приміщень ПП НВФ «Елєкс», що за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 101/11, слідчим 6 відділення СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 у присутності оперативних співробітників СБУ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено документи підприємства, а також вищевказаний товар.
12.09.2024 майно передано на відповідальне зберігання та забезпечення його належного зберігання менеджеру з постачання загальновиробничого відділу ПП НВФ «Елекс» ОСОБА_9 , який розписався про отримання товару та слідчим був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за порушення обов'язків щодо охорони майна і незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, за ст. ст. 197, 388 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 (справа № 760/22440/24) на виявлене та вилучене в ході обшуку 12.09.2024 вищезазначене майно, належне ПП НВФ «Елекс», накладено арешт із забороною користування та розпорядження майном.
У силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до п. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2024, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що вилучене під час огляду майно відповідає ознакам ст. 98 КПК України для речового доказу.
На даний час, по кримінальному провадженню №42024100000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.04.2024 року, за підозрою ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за підозрою ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, триває досудове розслідування та проводяться слідчі дії.
Скасування арешту з майна до закінчення проведення досудового розслідування може зашкодити досягненню мети кримінального провадження.
Певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, на які посилається заявник, що, на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав товариства та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Заявником не доведено факту необґрунтованості ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2024 та не доведено підстав, що відпала потреба у накладенні даного арешту.
Оскільки на час накладання арешту судом проведено детальний аналіз вищевказаних обставини кримінального провадження, крім того, кримінальне провадження № 42024100000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.04.2024 року, за підозрою ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за підозрою ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України не закрито, досудове розслідування триває, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає до задоволення за відсутністю для цього підстав, передбачених ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1