СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/5943/25
ун. № 759/12829/25
13 червня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Бондар Антон Вікторович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
У червні 2025 року позивачі звернулися до Святошинського районного суду міста Києва з позовом, в якому просять суд: визнати право власності за ОСОБА_2 на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 1/4 частину у квартири АДРЕСА_1 та скасувати арешт нерухомого майна; витребувати з чужого незаконного володіння від ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_2 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 та на користь ОСОБА_4 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Справу передана судді 12 червня 2025 року.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.
За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимоги до позовної заяви викладені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до висновків, викладених у постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
При відсутності достовірних даних, про ціну даного нерухомого майна, станом на час розгляду справи, позивачем щонайменше необхідно надати докази щодо ціни на майно (витяги з веб сайтів продажу аналогічного нерухомого майна тощо).
Заявляючи позовну вимогу про визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та її витребування з чужого незаконного володіння, позивачами у поданому позові зазначено ціну позову - 1 353 900,00 грн.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання позовної заяви у 2025 році судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211 гривень 20 копійок) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 гривень 00 копійок).
До матеріалів справи долучено квитанцію №9381-3448-4852-9712 від 10.06.2025 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснила платіж у розмірі 1 211,20 грн. на реквізити Святошинського районного суду міста Києва на оплату судового збору.
Вимоги про визнання права власності на нерухоме майно та його витребування із чужого незаконного володіння є майновими вимогами.
В конкретній справі, зважаючи на ціну позову (1 353 900,00 грн.), судовий збір мав бути сплачений у розмірі 13 539 грн., що становить 1 відсоток ціни позову.
Таким чином, зважаючи на ціну позову в розмірі дійсної вартості майна, позивачі мали б доплатити судовий збір у розмірі 12 327 гривень 80 копійок.
Однак, разом із позовною заявою представником позивачів подане клопотання, в якому представник просить суд відстрочити сплату судового збору до першого судового засідання по справі у зв'язку із тим, що позивачам стало відомо про незаконне заволодіння квартирою та про проведення електронних торгів, які призначені на 13.06.2025 року - лише 09.06.2025 року, тому позивачі не встигають зібрати грошові кошти на сплату повного судового збору.
Щодо зазначеного клопотання суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначені підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору до першого судового засідання, представником позивача не долучено до матеріалів справи жодного доказу, який би вказав на майновий стан позивачів, що позбавляє суд можливості встановити чи дійсно їх майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у повному обсязі.
Зважаючи на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання представника позивачів з викладених підстав.
Таким чином, зважаючи на ціну позову в розмірі дійсної вартості майна, позивачі мають доплатити судовий збір у розмірі 12 327 гривень 80 копійок за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: 101 _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Таким чином, вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статями 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Бондар Антон Вікторович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати для виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О.Горбенко