Справа № 758/12507/20
Категорія 35
03 червня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут», про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач, споживач) звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (надалі за текстом - відповідач, постачальник), про захист прав споживачів.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач порушує права позивача, як споживача, оскільки відповідач не має права вимагати від позивача оплати зазначеного в рахунках об'єму природного газу приведеного до стандартного об'єму.
Відповідач заперечує проти позову виходячи з того, що Оператор ГРМ зобов'язаний проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнанні корекцією тиску та температури, шляхом приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання тиску та температури газу відповідно до Кодексу ГРС та типового договору.
Ухвалою Суду від 10.11.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
22.06.2021 до суду від відповідача надійшов відзив.
09.07.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
29.07.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення.
Ухвалою суду від 07.09.2021 зупинено провадження у справі №758/12507/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №161/11800/19 по суті.
11.07.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення судової практики.
Ухвалою суду від 13.07.2022 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 24.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду по суті.
20.05.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
У судове засідання 03.06.2025 учасники судової справи не прибули.
За змістом ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 03.06.2025 за відсутності учасників справи, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
Крім того, судом прийнято до уваги, обставину зміни адреси реєстрації юридичної особи відповідача з Подільського району міста Києва до Оболонського району міста Києва, втім, оскільки позов було пред'явлено у в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у суду відсутні підстави для передачі справи за підсудністю до іншого суду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.
Позивач одержує послугу постачання природного газу на підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживач, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500 (надалі за текстом - Договір), згідно п. 2.1. якого, за цим Договором Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Споживач - фізична особа, об'єкт якої фізично підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Постачальником за відповідно до умов Договору є відповідач, що здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої НКРЕКП, постанови від 21.04.2017 №527.
Обов'язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого Споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи (п.2.2. Договору).
Відповідно до рахунків за період червень - серпень 2020 плата за спожитий природний газ складає за червень - 2616,66 грн., за липень - 2449,61 грн. та за серпень - 6496,90 грн.
Відповідно до рахунків за період липень - вересень плата за розподіл (доставку) природного газу складає за липень - 322,83 грн., за серпень - 322,84 грн. та за вересень - 322,83 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій вимагав припинити дії щодо виставлення рахунків об'єми якого приведені до стандартних умов.
Відповідач у відповідь листом №417-Сл-7537-0920 від 29.09.2020 повідомив позивача про те, що останнім було надіслано остаточний рахунок на оплату на суму 6496,90 грн., у тому числі заборгованість станом на 14.09.2020 в сумі 2539,61 грн. та заборгованість на суму 3957,29 грн. за період 2015 - 2018, які проводились без врахування різниці в об'ємах спожитого газу в стандартних і природних умовах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ);
За всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами (ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Взаємовідносини постачальника із споживачем визначаються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам,затвердженим постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року.
Зокрема згідно п.1 розділу І Правил постачання природного газу ці Правила регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з оператором газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ).
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Правил підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є в тому числі наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача.
Суд зазначає, що оператором газорозподільної системи (ГРМ) на території Київської області, який здійснює облік природного газу (станом на час виникнення спірних правовідносин) є АТ «Київоблгаз». Оператор ГРМ є відповідальним за облік природного газу у побутових споживачів, і визначені ним обсяги природного газу є обов'язковими для постачальника.
Відповідно до п.13 розділу ІІІ Правил розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Аналогічні положення містить Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, згідно п.2.2 якого обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.
Згідно п.4.4 Типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
За змістом наведених норм обов'язковим учасником відносин по постачанню споживачу природного газу є оператор ГРМ, який визначає об'єм (обсяг) споживання природного газу споживачем.
Взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, в тому числі побутовими споживачами, визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, та Типовим договором розподілу природного газу,затвердженим постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року.
Відповідно до п.п.8 п.3 глави 2 розділу І КГС до основних функцій Оператора ГРМ належить забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ.
Відповідно до п.2 глави 1 розділу ІХ КГС порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до п.1 глави 4 розділу ІХ КГС визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Відповідно до 4 та 5 абзаців п.5 глави 4 розділу ІХ КГС визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Згідно п.п.5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу - облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.
Отже, за змістом наведених норм постачання позивачу, як побутовому споживачу, природного газу здійснюється за обов'язковою участю оператора ГРМ, на якого законом покладено обов'язок вести облік об'єму (обсягу) споживання природного газу споживачем відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Як встановлено судом вище, у спірних правовідносинах статус оператора ГРМ має Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», до газорозподільної системи якого підключений позивач.
Саме АТ «Київоблгаз» як оператор ГРМ веде облік та визначає об'єм спожитого позивачем природного газу (п.4.4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам,п.п.5.1-5.3 Типового договору розподілу природного газу), в тому числі із застосуванням коефіцієнту приведення природного газу до стандартних умов,і доводить ці показники до постачальника ТОВ «Київоблгаз Збут», який у свою чергу лише обраховує вартість зазначених оператором ГРМ спожитих позивачем об'ємів газу згідно встановлених НКРЕКП тарифів для населення.
Наведені обставини щодо визначення об'єму та обсягу спожитого газу саме АТ «Київоблгаз» підтверджується в тому числі п.1 постанови НКРЕКП № 1498 від 23 листопада 2018 року, якою Національна комісія заборонила ПАТ «Київоблгаз» (на даний час АТ «Київоблгаз») при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний газ побутовими споживачами.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно з ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
На позивача покладений обов'язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов'язаний виконати покладений на нього законом або договором обов'язок.
Законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.
Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
У Постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц сформульовано висновок про те, щовизначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Якщо заявлені позивачем позовні вимоги, стосуються окрім відповідача ще й прав та законних інтересів інших осіб, які не залучені до участі у справі, підстави для задоволення вимог відсутні.
З огляду на те, що до участі у справі не залучений оператор ГРМ АТ «Київоблгаз», який у спірних правовідносинах веде облік і визначення об'єму спожитого позивачем газу, безпосередніх прав та обов'язків якого стосується вимоги, що унеможливлює вирішення спору без участі даної особи, суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут», про захист прав споживачів, - залишити без задоволення;
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (код ЄДРПОУ 39592941; м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, корп. А);
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк