Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22-ц-782/200бр. Головуючий
в першій інстанції Нестерук В.В.
Категорія 46 Доповідач Клочко В.П.
«13 липня» 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:
головуючого - Куцеконя І. П.
суддів - Клочка В.П., Птіціної В.І.
при секретарі - Соменко С.П.
за участю - позивача та його представника, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про перерахунок надбавки до заробітної плати за безперервну службу і стягнення заборгованості за надбавку за апеляційною скаргою командира в/ч НОМЕР_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 16 травня 2006 року,
ОСОБА_1 в лютому 2006 року звернувся до суду з позовом до в/ч НОМЕР_1 про перерахунок надбавки до заробітної плати за безперервну службу і стягнення заборгованості за надбавку, мотивуючи свої вимоги тим, що він проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 і, починаючи з 1 травня 2003 року, позивачу виплачувалася надбавка за безперервну службу нижче за розмір, ніж передбачено Указом Президента України №389 від 05 травня 2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства Внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України і управління Державної охорони України за безперервну службу", згідно якого військовослужбовцям виплачується надбавка за безперервну службу. При цьому позивач посилався на те, що починаючи з 1 травня 2003 року, йому повинна була виплачуватися така надбавка у розмірі 30% від всіх видів грошового забезпечення, а з 1 серпня 2004 року у розмірі 50% такого забезпечення.
Рішенням суду позов задоволено, постановлено стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України у розмірі 3 362 гривні 4 9 копійок.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам матеріального права та через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з винесенням нового судового рішення з наступних підстав.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що відповідач неправомірно не виплачував позивачеві передбачені законодавчими
нормативними актами грошові суми, у зв'язку з чим постановив рішення про стягнення з військової частини, в якій служить позивач, на його користь різницю у виплатах.
Однак, з такими висновками не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.
Згідно з Указом Президента №38 9 від 05 травня 2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону та Управління державної охорони України за безперервну службу", Міністр оборони України має право встановлювати щомісячну надбавку за безперервну службу до 90%. Порядок і умови виплати зазначеної надбавки визначаються Міністром оборони України.
Згідно з п.1.2 «Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України", затвердженої наказом Міністра оборони України від 26 травня 2003 року №149, виплата вищевказаної надбавки провадиться з розрахунку до 90% до грошового забезпечення при наявності стажу військової служби понад 25 років.
Пункт 2.4 вищевказаної Інструкції передбачає, що виплата надбавки за безперервну військову службу здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військової частини.
Внаслідок проведення у ЗСУ організаційних заходів з вивільнення коштів за іншими видами видатків Міністерством Оборони України було спрямовано кошти на виплату встановленої надбавки за листопад-грудень 2003 року у максимальних розмірах, за вересень-грудень 2004 року у таких розмірах: понад 5 років служби - 10%; понад 10 років - 30%; понад 15 років - 40%; понад 20 років - 50%; понад 25 років - 70% до грошового забезпечення.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1. Згідно з довідкою №602 від ЗО листопада 2004 року, ОСОБА_1 з травня 2003 року по жовтень 2003 року виплачувалась надбавка за безперервну службу по 5%; в листопаді та грудні 2003 року - по 30%; з січня по липень 2004 року - 5%; з серпня по листопад -40% (а.с.9).
Доводи позивача про те, що відповідач повинен виплачувати йому вищевказану надбавку у максимальних розмірах, встановлених Інструкцією..., незалежно від наявного фонду грошового забезпечення, не можуть бути прийняті до уваги через їх суперечність положенням даної Інструкції.
Приймаючи до уваги, що відповідачем приймались всі можливі заходи для виплати позивачеві надбавки у встановленому розмірі в залежності від наявного фонду грошового забезпечення, підстав для задоволення позову та стягнення на користь позивача яких-небудь сум колегія суддів не вбачає.
Крім того, судом першої інстанції помилково було розглянуто дану справу в порядку цивільного судочинства, тоді як спірні правовідносини випливають з публічної служби (військова служба та порядок її проходження) , а на них розповсюджує свою дію Кодекс Адміністративного Судочинства України (п.15 ч.1 ст.З, п.2 ч.1 ст.17 КАС України).
Керуючись ст.198 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 16 травня 2006 року - скасувати.
Винести постанову, якою в позові ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом місяця з дня проголошення.
Головуючий І.П. Куцеконь
Судді В.П. Клочко
В.І. Птіціна