Справа № 308/1462/25
27 травня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071170000754 від 02.11.2024 року про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України
На розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071170000754 від 02.11.2024 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначає, що злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, що вже само по собі може бути підставою і мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду. Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського Союзу дають підстави вважати, що ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину може переховуватися від суду. Крім того, знаходячись на волі, ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, які можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, а також впливати на встановлених свідків, з метою зміни ними показань на його користь, а з огляду на те, що суд може обгрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Також, враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення наявні підстави вважати, що ОСОБА_8 , будучи на волі може вдатися до аналогічного кримінального правопорушення чи доведення до кінця умислу щодо вказаного злочину стосовно потерпілого ОСОБА_6 . Прокурор вказує, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 та не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам. А тому просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні залишив вирішення питання щодо заявленого прокурором клопотання, про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні проти продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила, посилаючись на те, що ризики прокурором не доведені. Просила обрати відносно ОСОБА_8 більш м"який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження по заявленому клопотанню прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Аналізуючи доцільність подальшого застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, приймає до уваги, що ризики, передбачені положеннями 177 КПК України, що стали підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, а підстави за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд бере до уваги, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, які відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, пов"язаних з позбавленням життя людини, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд уважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, тяжкості покарання, яке йому загрожує та кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого не убачається, а тому, враховуючи вищенаведене та те, що судове провадження не завершено, суд доходить висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 .
Керуючись ст.ст. 176-178,331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 - на період судового розгляду кримінального провадження, по 25.07.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ" Закарпатської УВП (№ 9)".
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3