Справа № 936/621/25
Провадження № 3/936/394/2025
12 червня 2025 року селище Воловець
Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Павлюк С.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, заступника начальника відділу прикордонної служби з морально-психологічного забезпечення, мешканця за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №355145 від 15.05.2025 та доданих до нього матеріалів, 06.05.2025 близько 17:30 год, за результатами раптової перевірки організації несення служби прикордонним нарядом «Контрольний пост» на посту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », встановлено, що старшим лейтенантом ОСОБА_1 під час виконання обов'язків старшого прикордонного наряду «Контрольний пост» порушено правила несення прикордонної служби, що полягало в неналежному виконанні ним службових обов?язків, та виразилось у порушенні екіпірування (відсутність засобів зв'язку та жмлетаму із світоповертаючими стрічками), не доопрацюванні та не заповненні графіку несення служби, чим порушено вимоги пункту 3 глави 1 та пункту 12 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 №1261, вчинене в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його захисник адвокат Повідайчик В.І. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та клопотання про закриття провадження, приходжу наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Диспозицією ч. 2 ст. 172-18 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті (порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України), вчинені в умовах особливого періоду (воєнного стану).
Об'єктом цього правопорушення є порядок несення прикордонної служби.
Об'єктивна сторона передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушення правил несення прикордонної служби. Порушеннями правил несення прикордонної служби можуть бути визнані; а) вчинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю, який перебуває в прикордонному наряді (відхилення від маршруту чи залишення місця несення служби, якщо це не пов'язано з надзвичайними обставинами, вживання алкогольних напоїв, сон на посту, розкладання багаття чи демаскування себе іншим способом, безпідставне застосування зброї, самостійне відключення сигналізаційних комплексів чи окремих їх ділянок, а також їх інформаційних табло або радіолокаційних станцій, відволікання від несення служби, давання згоди на перетинання державного кордону сторонніми особами тощо); б) невиконання або неналежне виконання дій, що забезпечують охорону державного кордону (неуважний огляд місцевості, невжиття заходів до затримання порушників державного кордону або залишення без належної охорони затриманих осіб, недотримання правил застосування зброї або правил маскування тощо).
Суб'єктивна сторона характеризується умислом або необережністю.
Закон України «Про державну прикордонну службу України» відповідно до Конституції України визначає правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державну прикордонну службу України» діяльність Державної прикордонної служби України провадиться на основі дотримання прав і свобод людини і громадянина. Органи, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України зобов'язані поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення. Неправомірне обмеження прав і свобод людини неприпустиме і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №355145 від 15.05.2025 зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.12 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 №1261 (порушення екіпірування складу прикордонного наряду (відсутність засобів зв'язку та засобів захисту).
Вказаним пунктом вищезазначеної Інструкції передбачено, що контрольний пост - це прикордонний наряд у складі трьох та більше прикордонників, який призначається для виявлення і затримання правопорушників, здійснення контролю за дотриманням правил прикордонного режиму та виконання інших завдань у межах ділянок відповідальності підрозділів охорони кордону, спрямованих на запобігання вільному переміщенню в межах контрольованого прикордонного району зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, та засобів терору, блокування та ізоляції визначених районів.
Контрольний пост несе службу на обладнаних стаціонарних постах або у визначеному місці, для чого може забезпечуватися переносним комплектом шлагбаумів і дорожніх знаків, засобами для примусової зупинки транспортних засобів, диском з червоним світлоповертачем (для зупинки транспортних засобів), жилетами зі світлоповертаючими стрічками, сигналізаційними приладами для недопущення обходу місця несення служби, мобільним автоматизованим комплексом, засобами радіаційного, хімічного, біологічного захисту, службовою документацією.
Під час виконання завдань контрольний пост зобов'язаний: з прибуттям до місця несення служби прийняти ділянку під охорону та облаштувати місце несення служби (встановити переносні дорожні знаки та шлагбаум, привести в готовність до застосування пристрій примусової зупинки транспортних засобів, установити сигналізаційні прилади, розгорнути мобільний автоматизований комплекс); вести спостереження за транспортними засобами і прилеглою місцевістю; здійснювати перевірку документів у визначеної категорії осіб, які перебувають у транспортному засобі, наявності і дійсності реєстраційних документів на транспортний засіб, огляд транспортних засобів з метою виявлення правопорушників, зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон, інших підозрілих предметів; вживати заходів щодо недопущення спроб осіб обминути місце несення служби прикордонного наряду; підтримувати зв'язок з підрозділом охорони кордону, сусідніми прикордонними нарядами, нарядами від взаємодіючих органів державної влади та громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; своїми діями безпідставно не перешкоджати господарській діяльності підприємств, установ та організацій в прикордонній смузі і в смузі місцевості, що знаходиться між державним кордоном і лінією прикордонних інженерних споруд; суворо дотримуватись заходів безпеки під час зупинки та перевірки транспортних засобів.
Зі змісту вказаного пункту встановлено, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не конкретизовано, який саме абзац пункту 12 глави 5 розділу ІІ Інструкції порушив ОСОБА_1 та не викладено зміст такого положення, що позбавляє суд можливості перевірити факт порушення ОСОБА_1 відповідних положень зазначеної Інструкції, зважаючи також на ту обставину, що "порушення екіпірування складу прикордонного наряду (відсутність засобів зв'язку та засобів захисту)" не охоплюється п.12 глави 5 розділу ІІ Інструкції.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 заява №36673/04).
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
До протоколу про адміністративне правопорушення в якості письмових доказів додано також пояснення ОСОБА_1 , в яких він заперечує свою вину, копію паспорта та копію службового посвідчення ОСОБА_1 . Службове завдання для організації несення служби на стаціонарному посту на в'їзді до адміністративної межі Закарпатської області "Нижні Ворота", графік несення служби прикордонного наряду, витяг з наказу від 05.03.2025 №245-ОС про призначення на посаду ОСОБА_1 , які не містять інформації на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.
Відтак, належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, зокрема: фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення, показань свідків, речових доказів, тощо, суду не надано.
Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 263, 278, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Павлюк С.С.