Справа №: 297/1598/25
10 червня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гал Л. Л., за участю секретаря Фазекаш Н.В., особи щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, неодруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючої, зі слів раніше не судимої,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 328875, складеного 13 травня 2025 року, 13 травня 2025 року близько 08:50 год. в м. Берегове, по вул. Мужайська, ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом «Citroen C4», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння згідно чинного законодавства відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, свою вину не визнала та пояснила, що дійсно по вул. Мужайська в м. Берегове її зупинили працівники поліції, які повідомили їй, що в неї не горить задній стоп-сигнал та попросили пред'явити документи, після чого сказали, що в неї є несплачений штраф та її автомобіль необхідно забрати на штрафмайданчик. Потім попросили вийти з автомобіля і зняти сонцезахисні окуляри, та відразу після зробленого повідомили, що є підозра того, що вона знаходиться в стані наркотичного сп'яніння і запропонували пройти тест в лікарні. ОСОБА_1 погодилась та поїхала разом з ними до лікарні, при цьому весь час знаходилася в стресовому стані та в стані шоку, тому що ніколи в такій ситуації до цього не була, сприйняла це як образу її честі та гідності. У зв'язку з цим, перебуваючи в лікарні, відмовилась від проходження тесту на стан наркотичного сп'яніння. Через декілька хвилин її заспокоїв її знайомий, який був з нею, та вона все ж таки погодилась пройти цей тест, однак працівник поліції сказав, що вже почав складати відносно неї протокол. Після цієї ситуації вона зверталася і до Берегівського РВП і до Берегівської ЦРЛ з метою пройти тест на стан наркотичного сп'яніння, але їй відмовили. Додала, що ніколи наркотичні та психотропні речовини не вживала.
Суд також дослідив запис із бодікамери поліцейського Берегівського РВП доданий до протоколу тривалістю 30 хвилин, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 зупинили працівники поліції та повідомили, що в неї не горить задній стоп-сигнал, попросили пред'явити документи, а також повідомили, що її автомобіль потрібно помістити на штрафмайданчик у зв'язку з наявним у неї штрафом. Потім попросили вийти з автомобіля та зняти сонцезахисні окуляри, після чого відразу сказали, що є підозра, що ОСОБА_1 знаходиться в стані наркотичного сп'яніння та запропонували поїхати в лікарню для здачі аналізів. ОСОБА_1 погодилась, але вже у вбиральні лікарні передумала та сказала працівникам поліції, що відмовляється проходити тест, оскільки це ображає її честь та гідність. Проте через деякий час сказала, що все ж таки бажає пройти тест, однак працівник поліції сказав, що вже складає відносно неї протокол.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши у судовому засіданні відеозапис на DVD-диску та перевіривши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 13.05.2025 року, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, згідно розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженого наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п п. 2, 3, 7, 8, 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Так, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена.
Статтею 266 КУпАП передбачається, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже нормами закону і підзаконних нормативно-правових актів встановлено чіткий алгоритм проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп'яніння: 1) наявність підстави вважати, що особа, яка керувала транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; 2) відсторонення такої особи від керування транспортним засобом (ч. 1 ст. 266); 3) огляд особи на стан сп'яніння, що проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; 4) огляд в закладах охорони здоров'я, що проводиться у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному КМУ.
В судовому засіданні ОСОБА_1 ствердила, що перебувала у стресовому та шоковому стані, вказане випливає із відеозапису з бодікамери поліцейського, оскільки сама ситуація зупинки поліцією та підозра в уживанні наркотичних засобів була для неї образливою, несподіваною і психологічно важкою. Суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 дійсно могла сприйняти звинувачення у вживанні наркотиків як приниження її честі, гідності та репутації.
Крім того, із дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції не роз?яснили ОСОБА_1 її права та обов?язки, не пояснили: її право знати причини зупинки та підозри; її право відмовитися від проходження огляду; наслідки відмови; право на правову допомогу, зокрема на консультацію адвоката та взагалі права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Така відсутність чіткої інформації та правової підтримки могла спричинити емоційну дезорієнтацію, що й призвело до непослідовності в її діях - спочатку вона погодилася на огляд, потім відмовилась, а пізніше знову погодилася, коли її психоемоційний стан стабілізувався.
Статтею 268 КУпАП передбачено обов?язок правоохоронців роз?яснити особі її права, зокрема особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відсутність роз?яснення цих прав є суттєвим процесуальним порушенням, яке може вплинути на законність подальших дій поліції та достовірність отриманих доказів.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Зі змісту відеозапису вбачається, що працівники поліції в повному обсязі не роз'яснили ОСОБА_1 її права, що є процесуальним порушенням згідно ст. 268 КУпАП, а її поведінка не була прямою відмовою, а наслідком стресу, шоку та недостатньої поінформованості про свої права й обов'язки. При цьому, коли поліцейський розпочав оформлення протоколу вона ствердила, що згодна на проведення відповідного освідування.
Таким чином, обставини викладені у протоколі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування нею транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, або відмови від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, не знайшли своє підтвердження.
Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі.
Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Викладене є порушенням встановленої законом (ч. 3 статті 266 КпАП України, п. 7 роз. 1 Інструкції, п. 6, 8 Порядку) процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, що має наслідком її недійсність (ч. 5 статті 266 КпАП України), а складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 статті 130 КпАП України у даному випадку мало місце без дотримання обов'язкових умов, які законом передбачені як підстави для вчинення такої процесуальної дії.
За таких обставин винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України не доведена, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ст. 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучене посвідчення водія НОМЕР_2 після набрання постановою законної сили повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через цей суд до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя: Лайош ГАЛ