Номер провадження: 33/813/1146/25
Номер справи місцевого суду: 521/21027/24
Головуючий у першій інстанції Кузьменко Н. Л.
Доповідач Артеменко І. А.
09.06.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Подуст Т.П.,
захисника особи, яка притягається до відповідальності,- Фомічова І.О.,
представника Одеської митниці - Ревенко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Ревенко Тетяни Анатоліївни в інтересах Одеської митниці на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 08 квітня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України, -
Короткий зміст протоколу про порушення митних правил
16.10.2024 відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, за №1017/50000/24.
За вказаним протоколом 24.09.2024 листом Чернігівської митниці № 7.11-2/19/7/4800 повідомлено Одеську митницю про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ВЕРГРОНЗ» (попередня назва ТОВ «ТОРГОВА ГРУПА ГРАДЕКС») вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації товарів «пальники газові ручні» у товарній підкатегорії 87489100000 згідно з УКТ ЗЕД.
В період з жовтня 2020 року по березень 2021 року в зоні діяльності Одеської митниці декларантом ТОВ «АЛЬТАЛІОН» ОСОБА_1 подані митні декларації № UA500490/2020/504318, № UA500490/2021/002171, № UA500490/2021/003164, № UA 500490/2021/004012 щодо оформлення, серед іншого, товарів «пальники газові ручні».
Відповідно до Акту від 29.08.2024 № 14/24/7.11-19-12/43474848 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВЕРГРОНЗ» (код ЄДРПОУ 43474848)..» встановлено, що МД № UA500490/2020/504318, № UA500490/2021/002171, № UA500490/2021/003164, № UA 500490/2021/004012 не містять повний опис товару «пальники газові ручні», зокрема щодо конструктивних особливостей пальників, що є визначальним при декларуванні за заявленим кодом 8468 УКТ ЗЕД. Згідно товаросупровідних документів по вищезазначеним МД відсутня інформація щодо технічної характеристики конструкції пальників. У зв'язку з чим дані товари не можуть бути класифіковані в товарній позиції 8468 «Обладнання та апаратура для паяння м'якими та твердим припоям або зварювання, придатні чи непридатні для різання, крім тих, що включені до товарної позиції 8515; машин та апарат для поверхневої термообробки, які працюють на газу». За встановлених обставин, митне оформлення товару «пальники газові ручні» має бути здійснено за кодом товарної підкатегорії 8205600000 «Інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи), що в іншому місці не зазначені; лампи паяльні; лещата, затискачі та аналогічні інструменти, крім приладдя або частин верстатів; ковалда; горна переносні; шліфувальні круг опорним рамами, ручним або ножним приводом: - лампи паяльні» (ставка ввізного мита 10%). Загальна сума різниці митних платежів становить 8 774,76 грн.
Таким чином, на переконання митниці, декларантом ОСОБА_1 надано характеристику товару «пальники газові ручні», чим вчинено дії щодо заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей щодо зазначених товарів та безпідставного зменшення розміру митних платежів. ОСОБА_1 інкримінується заявлення в МД № UA500490/2020/504318, № UA500490/2021/002171, № UA500490/2021/003164, № UA 500490/2021/004012 неточних відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, чим вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 8 774,76 грн. Зазначені дії, на переконання митниці, мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.
Короткий зміст судового рішення
Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 08.04.2025 провадження у справі закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Закриваючи провадження у справі, суд дійшов висновку, що декларант здійснив декларування товару за визначеним ним кодом, спираючись на відомості, які були зазначені у товаросупровідних документах, а враховуючи, що митницею не було відмовлено у подальшому митному оформленні товару через невідоповідність задекларованого товару коду УКТ ЗЕД, ОСОБА_1 , на переконання суду, була виконана процедура декларування в повному обсязі відповідно до статей 257, 266 МК України, що свідчить про відсутність як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони правопорушення. Також суд дійшов висновку, що строк, встановлений ч.1 ст.467 МК України, слід обраховувати з 01.05.2024 (момент скасування мораторію на перевірки), однак справа надійшла до суду 26.12.2024, тобто після спливу строку притягнення, який за обставинами справи сплив 01.11.2024. Враховуючи встановлення відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу інкримінованого правопорушення, що є реабілітуючою обставиною, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Короткий зміст доводів апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі представник митниці просила скасувати постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 08.04.2025, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 150% несплаченої суми митних платежів, що становить 13 162,14 грн.
Доводи апеляційної скарги Одеської митниці дублюють положення протоколу про порушення митних правил №1017/50000/24 від 16.10.2024 та не містять обґрунтування у чому саме полягає незаконність оскаржуваної постанови суду. Апелянт посилається на винесення постанови всупереч вимог ст.245 КУпАП, ст.486 МК України щодо повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, а також без належного урахування характеру вчиненого правопорушення. Зазначено, що матеріалами справи підтверджена наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, а також представник зазначив, що після ознайомлення з повним текстом постанови суду митним органом під час розгляду справи в апеляційному провадженні усно або письмово буде надано обґрунтування до поданої апеляційної скарги.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисник Фомічов І.О. в інтересах ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість та законність оскаржуваного судового рішення. Зазначено, що при подачі до Одеської митниці митної декларації від 21.10.2020 контролюючий орган використав дві форми митного контролю, якими не було встановлено невідповідності заявленої інформації у митній декларації щодо зазначених товарів та безпідставне зменшення розмірів митних платежів. При цьому інтерпретація класифікації товару здійснюється згідно закону, який не існував на час ввезення товару на митну територію України. Сам по собі факт зазначення у митній декларації невірного коду УКТ ЗЕД і коригування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил. В діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Крім того, звернута увага на положення ч.1 ст.467 МК України щодо можливості накладання стягнення не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Днем виявлення порушення повинен вважатися день проведення огляду товару 21.10.2020 або щонайменше день складання листа Одеської митниці від 24.03.2023 №7.10-1/15-03/7/5269, тому стягнення може бути накладено не пізніше щонайменше 24.09.2023.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник митниці підтримала вимоги апеляційної скарги, захисник Фомічов І.О. в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на законність оскаржуваного судового рішення та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Заслухавши представника митниці, захисника особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали даної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Мотиви апеляційного суду
Відповідно до вимог ст.ст.245,252,280 КУпАП та ст.ст.486,489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Частиною першою статті 1 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Пунктами 23, 24 ч.1 ст.4 МК України встановлено митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (п.29 ч.1 ст.4 МК України).
Відповідно до ч.5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Згідно з ч.1 ст.266 МК України (в редакції на момент виникнення правовідносин) декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Також, згідно з положеннями статті 257 МК України (в редакції на момент виникнення правовідносин) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед яких код товару згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до cт. 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.68 МК України).
За положеннями ст.69 МК України (в редакції на момент виникнення правовідносин) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
За протоколом №1017/50000/24 від 16.10.2024 ОСОБА_1 ставиться у провину порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, з огляду на те, що він в період з жовтня 2020 року по березень 2021 року подав до митниці декларації № UA500490/2020/504318, № UA500490/2021/002171, № UA500490/2021/003164, № UA 500490/2021/004012 щодо оформлення, серед іншого, товарів «пальники газові ручні», не надавши точні відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД і тим самим вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 8 774,76 грн.
Статтею 485 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується дією, тобто активною поведінкою (вчинком) особи, в якій виражена зовні її воля і, що спрямована на застосування особою під час декларування товарів саме таких ставок митних платежів, які справляються з товарів, що переміщуються через митну територію України, та звільняють від сплати митних платежів або зменшують їх розмір, а також дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів у цілях, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, обманні маніпуляції з податковими пільгами. Слід зазначити, що об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Так, закріплення законодавцем у диспозиції статті 485 МК України спеціальної протиправної мети у формі звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено лише та виключно з прямим умислом. Тільки за наявності умислу особа може бажати досягнути певного результату. Щодо необхідності доведеності наявності саме прямого умислу в особи при встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, наголосив і Верховний Суду у постановах від 06.06.2018 по справам №607/1866/17, № 607/2391/17 та у постанові від 18.03.2021 по справі №760/14721/16-а.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст.485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Наявність об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов'язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.
Для кваліфікації дій за ст.485 МК України мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали шкідливі наслідки.
У постанові від 22.05.2020 у справі № 751/1477/20 Верховний Суд вказав, що відповідно до диспозиції ч.1 ст.485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Сам по собі факт неправильного зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад правопорушення згідно із ст. 485 МК України.
Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети: неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості. Тобто для притягнення до відповідальності згідно ст.485 МК України у цьому випадку необхідно довести наявну в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та наявність прямого умислу, а саме, що особа повинна усвідомлювати протиправність своїх дій і бажати (для досягнення поставленої мети) настання певних наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, декларантом ТОВ «АЛЬТАЛІОН» ОСОБА_1 щодо оформлення, серед іншого, товарів «пальники газові ручні», були подані митні декларації:
-21.10.2020 № UA500490/2020/504318;
-21.02.2021 № UA500490/2021/002171;
-25.02.2021 № UA 500490/2021/004012;
-11.03.2021 № UA500490/2021/003164.
Відповідно до граф 31, 33 МД № UA500490/2020/504318 заявлено товар «Обладнання та апаратура для паяння м'якими та твердими припоями або зварювання, які працюють на газу: пальники газові з дуттям, ручні. Всього 5280 уп. Торговельна марка GT, WELDING HOLDERS Виробник немає даних. Країна виробництва CN», код УКТЗЕД визначено 8468100000 (ставка ввізного мита 5%). В якості підстави для переміщення зазначеного товару подано інвойс від 01.09.2020, коносамент №YUMLUM232486797, CMR № 006324 та інші товаросупровідні документи.
Згідно з графами 31, 33 МД № UA500490/2021/002171 заявлено товар «Обладнання та апаратура для паяння м'якими та твердими припоями або зварювання, які працюють на газу: пальники газові з дуттям, ручні. Всього 500 уп. Торговельна марка немає даних Виробник немає даних Країна виробництва CN», код УКТЗЕД визначено 8468100000 (ставка ввізного мита 5%). В якості підстави для переміщення зазначеного товару подано інвойс від 06.01.2021, пакувальний лист від 21.02.2021, коносамент №MRFB305513862, CMR №057543 та інші товаросупровідні документ.
Відповідно до графам 31, 33 МД № UA500490/2021/004012 заявлено товар «1. Обладнання та апаратура для паяння м'якими та твердими припоями або зварювання, які працюють на газу: пальники. Всього 200 уп. Торговельна марка SPACE ATOM Виробник немає даних Країна виробництва CN», код УКТЗЕД визначено 8468100000 (ставка ввізного мита 5%). В якості підстави для переміщення зазначеного товару подано пакувальний лист № QA2901-40/1, інвойси № QA2901-40 та QA2901-40/1, коносамент № MRFB306424875, CMR № 062243 та інші товаросупровідні документи.
Згідно з графами 31, 33 МД № UA500490/2021/003164 заявлено товар «Обладнання та апаратура для паяння м'якими та твердими припоями або зварювання, які працюють на газу: пальники газові з дуттям, ручні. Всього 12000 уп. Торговельна марка WANS TORCH Виробник немає даних Країна виробництва CN», код УКЗТЕД визначено 8468100000 (ставка ввізного мита 5%). В якості підстави для переміщення зазначеного товару подано пакувальний лист № QA2001-54/1, інвойс № QA2001-54, коносамент № MRFB532508931, CMR № 056824 та інші товаросупровідні документи.
Загальна сума митних платежів за товар «Пальники газові ручні» становить 38 023,94 грн.
Визначення ставки митного тарифу та коду УКТ ЗЕД здійснено декларантом у відповідно до Закону «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 № 674-IX, який діяв на час подачі митних декларації.
Так, виходячи з положень основних правил інтерпретації, в групі 84 УКТЗЕД «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини» в товарній позиції 8486 УКТ ЗЕД класифікуються «Обладнання та апаратура для паяння м'якими та твердими припоями або зварювання, придатні чи непридатні для різання, крім тих, що включені до товарної позиції 8515; машини та апарати для поверхневої термообробки, які працюють на газу», в товарній підпозиції 846810 УКТ ЗЕД класифікуються «пальники газові з дуттям, ручні».
Судом встановлено, що 21.10.2020 відповідно до вимог ст.338 МК України представниками митниці було проведено повний огляд товарів, що переміщувались за № UA500490/2020/504318 - з вивантаженням та розкриттям 720 пакувальних місць і обстеженням транспортного засобу, про що складено відповідний акт. При повному огляді товарів встановлена відповідність з заявленим у митній декларації та товаросупровідних документах. Забезпечено ідентифікацію товарів та транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
Отже, на час проведення митного оформлення товарів митним органом не було встановлено порушення митних правил декларантом, зокрема порушення правил класифікації товарів.
З листа Одеської митниці за №7.10-1/15-03/7/5269 від 24.03.2023 на адресу Чернігівської митниці вбачається, що на виконання листа ДМС України від 23.02.2023 №15/15-04-02/7/888 (вхідний Одеської митниці від 23.02.2023 №3957/4) Одеською митницею проведена перевірка митних оформлень в частині правильності класифікації товарів у товарній підкатегорії 8468100000 УКТ ЗЕД. В ході перевірки Одеською митницею було встановлено, шо митні декларації (перелік яких додається) не містять повний опис товару щодо конструктивних особливостей пальників, тому за результатами аналізу опису товару та результатів проведення митних оглядів, зроблено висновок щодо класифікації «пальників газових ручних» в товарній підкатегорії 8205 60 00 00 УКТ ЗЕД (ставка мита - 10 %).
24.09.2024 листом Чернігівської митниці № 7.11-2/19/7/4800 повідомлено Одеську митницю про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ВЕРГРОНЗ» (попередня назва ТОВ «ТОРГОВА ГРУПА ГРАДЕКС») вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації товарів «пальники газові ручні» у товарній підкатегорії 87489100000 згідно з УКТ ЗЕД.
Так, відповідно до Акту від 29.08.2024 № 14/24/7.11-19-12/43474848 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВЕРГРОНЗ» (код ЄДРПОУ 43474848)..» встановлено, що МД № UA500490/2020/504318, № UA500490/2021/002171, № UA500490/2021/003164, № UA 500490/2021/004012 не містять повний опис товару «пальники газові ручні», зокрема щодо конструктивних особливостей пальників, що є визначальним при декларуванні за заявленим кодом 8468 УКТ ЗЕД. Згідно товаросупровідних документів по вищезазначеним МД відсутня інформація щодо технічної характеристики конструкції пальників. У зв'язку з чим дані товари не можуть бути класифіковані в товарній позиції 8468 «Обладнання та апаратура для паяння м'якими та твердим припоям або зварювання, придатні чи непридатні для різання, крім тих, що включені до товарної позиції 8515; машин та апарат для поверхневої термообробки, які працюють на газу». За встановлених обставин, митне оформлення товару «пальники газові ручні» має бути здійснено за кодом товарної підкатегорії 8205600000 «Інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи), що в іншому місці не зазначені; лампи паяльні; лещата, затискачі та аналогічні інструменти, крім приладдя або частин верстатів; ковалда; горна переносні; шліфувальні круг опорним рамами, ручним або ножним приводом: - лампи паяльні» (ставка ввізного мита 10%). Загальна сума різниці митних платежів становить 8 774,76 грн (ввізне мито - 7 312 30 грн, ПДВ - 1 462,46 грн).
За положеннями ч.1 ст. 198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із ст.335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.
Стаття 335 МК України містить вичерпний перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Судом встановлено, що заявлення відомостей про товар (найменування, опис, код товару згідно УКТ ЗЕД) у митних деклараціях № UA500490/2020/504318, № UA500490/2021/002171, № UA500490/2021/003164, № UA 500490/2021/004012 було здійснено декларантом відповідно до наданих йому вантажоодержувачем (ТОВ «ТОРГОВА ГРУПА ГРАДЕКС» (нова назва «ВЕРГРОНЗ»)) документів, будь-яких змін у ці відомості декларант не вносив та опис задекларанових товарів не викривляв. Тобто опис товарів ним було вказано у тому ж обсязі інформації, яким він міг володіти на момент декларування товарів. Крім того, декларантом були надані всі документи, визначені ст.335 МК України, яка містять їх вичерпний перелік, що подаються для митного оформлення товарів.
Отже, декларантом було надано митниці достовірні товаросупровідні документи, на підставі яких ним зазначена інформація щодо товару, та вся наявна у нього інформація про товар.
При цьому, під час проведення митного огляду товарів (21.10.2020) у митниці не виникало жодних зауважень чи сумнівів у відповідності опису товару та у правильності визначення коду товару УКТ ЗЕД. За результатами митного оформлення товар був випущений у вільний обіг.
Суд звертає увагу, що в акті перевірки від 29.08.2024 зазначено, що митні декларації № UA500490/2020/504318, № UA500490/2021/002171, № UA500490/2021/003164, № UA 500490/2021/004012 не містять опис товару щодо конструктивних особливостей пальників, а в протоколі про порушення митних правил - декларантом самостійно надано характеристику товару «пальники газові ручні», чим вчинено дії щодо заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей щодо зазначених товарів. При цьому, митним органом не конкретизовано які саме відомості, що були вказані декларантом в митних деклараціях, є недостовірними. В матеріалах справи відсутні докази подання декларантом недостовірних документів, недостовірної інформації та ненадання всієї наявної у нього інформації, що могло вплинути на класифікацію товару.
Апеляційний суд погоджується з позицією місцевого суду, що наявність у відповідній графі МД достовірних, однак неповних відомостей про товар, що унеможливлюють однозначні висновки про відповідність задекларованого товару коду за УКТ ЗЕД, не дає підстав для кваліфікації цього факту як порушення митних правил.
Навіть за умови неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, сам по собі цей факт не може свідчити про наявність складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, оскільки об'єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявлені декларантом у митній декларації, зокрема, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 22.05.2020 у справі № 751/1477/17.
За відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК України (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №759/360/17).
Матеріали справи не містять доказів встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митних деклараціях, їх невідповідності товаросупровідним документам або приховування важливих для правильної класифікації товарів даних.
Митницею не доведено поза розумним сумнівом, що декларант, зазначаючи опис товару в декларації, діяв умисно або знав, що подає дані, які суперечать реальним характеристикам товару. При цьому, співставляючи наявні в матеріалах справи фото товару «пальники газові ручні», які зазначені у декларації та зафіксовані представниками митного органу при проведенні митного огляду 21.10.2020, та надані стороною захисту скриншоти з мережі Інтернет щодо продукції «пальники газові ручні», апеляційний суд погоджується з позицією сторони захисту, що вказаний товар може усвідомлюватися споживачем саме як «пальники газові ручні», що свідчить про неоднозначність класифікації товару та відповідно відсутність вини декларанта.
Апеляційний суд наголошує, що положення Митного Кодексу України передбачають, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для декларанта встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі чого митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД.
Згідно зі ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Апеляційний суд, аналізуючи наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази наявності у ОСОБА_1 умислу на заниження митних платежів шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо опису та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Обов'язок збирання доказів покладається зокрема на осіб, уповноважених на складання протоколів про порушення митних правил.
Разом з тим, митним органом не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Судом акцентовано увагу, що після випуску товару у вільний обіг (жовтень 2020- березень 2021) митницею тривалий час не було вжито заходів на проведення митного контролю. Лише 24.03.2023 Одеська митниця звернулась до Чернігівської митниці з листом щодо проведення контрольно-перевірочних заходів дотримання законодавства. При цьому, судом першої інстанції надана належна оцінка дотримання митницею строку притягнення особи до відповідальності, встановленого ч.1 ст.467 МК України.
Разом з тим, враховуючи, що митним органом не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, місцевий суд дійшов до правильного висновку про закриття провадження у справі саме на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
При цьому слід зазначити, що статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції та не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній постанові суду.
За позицією апеляційного суду, оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та вмотивованою, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Ревенко Тетяни Анатоліївни в інтересах Одеської митниці - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 08 квітня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А.Артеменко