Постанова від 20.05.2025 по справі 495/5378/17

Номер провадження: 22-ц/813/1454/25

Справа № 495/5378/17

Головуючий у першій інстанції Панасенка Є.М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року по цивільній справі за позовом Білгород-Дністровську окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку, та за позовом Білгород-Дністровську окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду першої інстанції перебувала цивільна справа за позовом Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 в якій просило суд:

- визнати незаконним рішення Випасненської сільської ради від 01.12.2016 року № 307 «Про надання згоди гр. ОСОБА_1 на передачу в оренду терміном на 15-ть років земельної ділянки для ведення фермерського господарства з земель сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: діл. АДРЕСА_1 »;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,7302 га, яка знаходиться за адресою: діл. АДРЕСА_1 , який укладено 09.12.2016 між Випасненською сільською радою та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства строком на 15 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради від 16.12.2016 № 32962608;

- зобов'язати ОСОБА_1 повернути до земель державної власності земельну ділянку загальною площею 8,7302 га, яка знаходиться за адресою: діл. АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5120888200:02:006:0034);

- у разі задоволення позову стягнути з відповідачів на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 731-98-00, неприбуткова організація).

Подана позовна заява мотивована тим, що Випасненська сільська рада розпорядилась земельною ділянкою загальною площею 8,7302 га, яка знаходиться за адресою: діл. АДРЕСА_1 та передала її в оренду, однак за відомостями відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі вказана ділянка не належить до земель комунальної власності та перебуває за межами населеного пункту. Крім того, передання в оренду вищезазначеної земельної ділянки для ведення фермерського господарства відбулася без проведення процедури земельних торгів (аукціону). Таким чином, на думку позивача рішення Випасненської сільської ради від 01.12.2016 року № 307 підлягає визнанню незаконним, а договір оренди земельної ділянки - недійсним.

14.03.2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області ухвалено заочне рішення, позовну заяву задоволено у повному обсязі.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення судом 08.08.2018 року постановлено ухвалу якою заяву ОСОБА_1 задоволено, та відповідно скасовано заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.03.2018 року, призначено підготовче засідання.

На підставі розпорядження голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області № 1 від 12.09.2019 року цивільну справу передано до Овідіопольського районного суду Одеської області, оскільки в суді неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

26.04.2019 року судом залишено позов без розгляду, в подальшому вказана ухвала була скасована ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.10.2019 року, справу направлено для продовження розгляду.

Також, виконувач обов'язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області звернувся до суду з позовом до Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку та стягнення судового збору.

За результатами розгляду даної справи заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.03.2018 року позовні вимоги виконувача обов'язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку та стягнення судового збору - задоволені в повному обсязі. Визнано незаконним рішення Випасненської сільської ради від 29.01.2015 року №1053 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 25 років ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, що розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , село Сухолужжя, Білгород-Дністровський район, Одеська область».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,7305 га., яка знаходиться за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , село Сухолужжя, Білгород-Дністровський район, Одеська область, який укладено 05.02.2015 року між Випасненською сільською радою та ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства строком на 25 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області від 12.02.2015 року №19275079.

Зобов'язано ОСОБА_2 повернути до земель державної власності земельну ділянку загальною площею 8,7305 га., яка знаходиться за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5120888200:02:006:0034.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 7419 грн. 59 коп. на розрахунковий рахунок №35213085000564 в ДКСУ м.Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м.Одеса, вул.Пушкінська 3).

Ухвалою від 22.05.2018 року заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 березня 2018 року по справі №495/9046/16-ц за позовом виконувача обов'язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку - скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі розпорядження голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області № 2 від 20.02.2019 року цивільну справу передано до Овідіопольського районного суду Одеської області, оскільки в суді неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Ухвалою від 10.02.2021 року об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку (справа №495/5378/17) та цивільну справу за позовом Виконуючого обов'язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди (495/9046/16-ц), присвоєно по справі реєстраційний номер № №495/5378/17.

Ухвалою від 15.02.2022 року у справі за позовом першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку та за позовом Виконуючого обов'язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди - Випасненську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області на належного відповідача - Мологівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Молога, вул. Кишинівська 221А).

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду від 22.03.2023 року позовну заяву першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішенням, недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку - задоволено.

Визнано незаконним рішення Випасненської сільської ради від 01.12.2016 року № 307 «Про надання згоди гр. ОСОБА_1 на передачу в оренду терміном на 15-ть років земельної ділянки для ведення фермерського господарства з земель сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: діл. АДРЕСА_1 ».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,7302 га, яка знаходиться за адресою: діл. АДРЕСА_1 , який укладено 09.12.2016 між Випасненською сільською радою та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства строком на 15 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради від 16.12.2016 № 32962608.

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути до земель державної власності земельну ділянку загальною площею 8,7302 га, яка знаходиться за адресою: діл. АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5120888200:02:006:0034).

Стягнуто з Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 731-98-00, неприбуткова організація) у сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 731-98-00, неприбуткова організація) у сумі 5463 (п'ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 43 коп.

Позовну заяву першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання незаконним рішенням, недійсним договору оренди - задоволено.

Визнано незаконним рішення Випасненської сільської ради від 29.01.2015 року №1053 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 25 років ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, що розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,7305 га., яка знаходиться за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , село Сухолужжя, Білгород-Дністровський район, Одеська область, який укладено 05.02.2015 року між Випасненською сільською радою та ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства строком на 25 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області від 12.02.2015 року №19275079.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 7419 грн. 59 коп. на розрахунковий рахунок №35213085000564 в ДКСУ м.Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м.Одеса, вул.Пушкінська 3).

Ухвалою суду від 15.05.2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 , скасовано заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2023 р. по цивільній справі №495/5378/17. Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 16.05.2023 року цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено підготовче засідання.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року позовну заяву Білгород-Дністровську окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку - задоволено.

Визнано незаконним рішення Випасненської сільської ради від 01.12.2016 року № 307 «Про надання згоди гр. ОСОБА_1 на передачу в оренду терміном на 15-ть років земельної ділянки для ведення фермерського господарства з земель сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: діл. АДРЕСА_1 ».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,7302 га, яка знаходиться за адресою: діл. АДРЕСА_1 , який укладено 09.12.2016 між Випасненською сільською радою та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства строком на 15 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради від 16.12.2016 № 32962608.

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути до земель державної власності земельну ділянку загальною площею 8,7302 га, яка знаходиться за адресою: діл. АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5120888200:02:006:0034).

Стягнуто з Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 731-98-00, неприбуткова організація) у сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову на розрахунковий рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 731-98-00, неприбуткова організація) у сумі 5463 (п'ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 43 коп.

Позовну заяву Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди - задоволено.

Визнано незаконним рішення Випасненської сільської ради від 29.01.2015 року №1053 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 25 років ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, що розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ».

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,7305 га., яка знаходиться за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , село Сухолужжя, Білгород-Дністровський район, Одеська область, який укладено 05.02.2015 року між Випасненською сільською радою та ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства строком на 25 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області від 12.02.2015 року №19275079.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 7419 грн. 59 коп. на розрахунковий рахунок №35213085000564 в ДКСУ м.Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 03528552 (юридична та поштова адреса: 65026 м.Одеса, вул.Пушкінська 3).

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, а також представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (особи, яка уособлює державу, в інтересах якої прокурором заявлено позов) у судове засідання, призначене на 20.05.2025 року о 15:00 год. не з'явилися, про причини не явки не повідомили, заяв про відкладення судвого засідання з мотивуванням причин необхідності їхньої пристуності в судовому засіданні, а також заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, не подавали.

Присутній в судовому засіданні прокурор Бондаревський О.М. за наведених обставин проти подальшого розгляду справи за фактичною явкою не заперечував.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки явка учасників справи до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою, поважність причин не участі у судовому засіданні належним чином повідомлених учасників справи, судом апеляційної інстанції не встановлено, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності належним ином повідомлених учасників справи, які відсутні у судовому засіданні, при таких обставинах не є порушенням їхніх прав щодо забезпечення участі у судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі Верховного Суду у справі № 361/8331/18.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що справа перебуває в судах з липня 2017 року, а в апеляційному суді з травня 2024 року, тобто з перевищенням строків передбачених ст.ст. 210, 371 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити с удове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги виконувача обов'язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, а саме:

визнаючи незаконним рішення Випасненської сільської ради від 01.12.2016 року № 307 «Про надання згоди гр. ОСОБА_1 на передачу в оренду терміном на 15-ть років земельної ділянки для ведення фермерського господарства з земель сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: діл. №4, масив № НОМЕР_2 , с.Сухолужжя, Білгород-Дністровський район, Одеська область»;

визнаючи недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,7302 га, яка знаходиться за адресою: діл. №4, масив № НОМЕР_2 , с.Сухолужжя, Білгород-Дністровський район, Одеська область, який укладено 09.12.2016 року між Випасненською сільською радою та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства строком на 15 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради від 16.12.2016 № 32962608;

зобов'язуючи ОСОБА_1 повернути до земель державної власності земельну ділянку загальною площею 8,7302 га, яка знаходиться за адресою: діл. АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5120888200:02:006:0034);

визнаючи незаконним рішення Випасненської сільської ради від 29.01.2015 року №1053 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 25 років ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, що розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ».

визнаючи недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,7305 га., яка знаходиться за адресою: ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , село Сухолужжя, Білгород-Дністровський район, Одеська область, який укладено 05.02.2015 року між Випасненською сільською радою та ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства строком на 25 років, зареєстрований згідно рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області від 12.02.2015 року №19275079.

суд першої інстанції виходив з доведеності викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволення позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що:

- рішенням Випасненської сільської ради від 29.01.2015 року № 1053 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 25 років загальною площею 8,7305 га для ведення фермерського господарства з земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5120888200:02:006:0034, що розташована за адресою: діл. АДРЕСА_1 .

- на підставі вказаного рішення між Випасненською сільською радою та ОСОБА_2 05.02.2015 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,7305 га терміном на 25 років для ведення фермерського господарства, з земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5120888200:02:006:0034 за адресою: діл. АДРЕСА_1 , зареєстрований згідно рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради від 12.02.2015 року №19275079;

- 31.08.2016 року Випаснянська сільська рада на підставі рішення № 253-VII від 31.08.2016 року розглянувши заяву ОСОБА_2 від 31.08.2016 року про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 8,7305 га терміном на 25 років, укладеного 05.02.2015 року, вирішила розірвати даний договір та доручити Випаснянському сільському голові укласти з ОСОБА_2 угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 8,7305 га терміном на 25 років, укладеного 05.02.2015 року (т. 3 а. с. 58 - 58 зворот);

- угодою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 09.09.2016 року Випаснянська сільська рада та ОСОБА_2 прийшли до згоди про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 8,7305 га терміном на 25 років, укладеного між ними 05.02.2015 року, зерєстрованого 06.02.2015 року у реєстраційній службі Білгород-днітсровського МРУЮ в Одеській області (т. 3 а. с. 59).

- актом без дати ОСОБА_2 передала, а Випаснянська сільська рада прийняла земельну ділянку площею 8,7305 га. , розташовану за адресою: діл. АДРЕСА_1 (т.3 а. с. 59 зворот);

- рішенням Випасненської сільської ради від 01.12.2016 року № 307 надано згоду ОСОБА_1 на передачу в оренду терміном на 15 років земельну ділянку загальною площею 8,7302 га для ведення фермерського господарства з земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5120888200:02:006:0034, що розташована за адресою: діл. АДРЕСА_1 ;

- на підставі вказаного рішення між Випасненською сільською радою та ОСОБА_1 09.12.2016 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,7302 га терміном на 15 років для ведення фермерського господарства, з земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5120888200:02:006:0034 за адресою: діл. АДРЕСА_1 , зареєстрований згідно рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Білгород-Дністровської міської ради від 16.12.2016 №32962608.

- за інформацією Відділу № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління, відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 8,7302 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , масив НОМЕР_2 в 2014 році була сформована з кадастровим номером 5120882000:02:006:0034 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду (терміном на 25 років) гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, розробленого на підставі рішення Випасненської сільської ради від 07 серпня 2014 року №915- VI, та затвердженого рішенням Випасненської сільської ради від 29.01.2015 № 1053-VI.

- 06.02.2015 року в порядку інформаційного обміну від реєстратора прав на нерухоме майно, до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру надійшла інформація про реєстрацію права власності на дану земельну ділянку за Випасненською сільською радою та похідного права від права власності - права оренди за ОСОБА_2 . В подальшому 13.12.2016 року в порядку інформаційного обміну від органу державної реєстрації прав на нерухоме майно надійшли відомості про реєстрацію похідного права від права власності - права оренди за ОСОБА_1 ;

- відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі від 0806.2016 № 10-1510-0.13-2066/2-16 згідно схеми землеустрою і техніко - економічного обґрунтування використання та охорони земель Білгород-Дністровського району Одеської області та розмежування земель державної та комунальної власності земельна ділянка площею 8,7305 га, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5120888200:02:006:0034, знаходиться за межами населеного пункту.

Колегія суддів виходить з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а сааме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 56 ЦПК України у частинах 3, 5 (абзац 2) встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Отже, в цій справі колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетений орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»);

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 вирішувались питання: 1) чи повинен прокурор доводити бездіяльність компетентного органу або ж достатньо простого посилання на таку бездіяльність у позові при обґрунтуванні підстав для представництва; 2) якими доказами прокурор має доводити бездіяльність компетентного органу; 3) чи зобов'язаний прокурор перед зверненням до суду з'ясовувати причини бездіяльності такого органу або ж достатньо доведення самого факту бездіяльності без зазначення і доведення суду її причин.

Урегульовуючи розбіжності у викладених вище правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно листа Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області від 08.06.2016 року на адресу першого заступника Білгорлод-Дністровської місцевої прокуратури земельна ділянка площею 8,7302 га для ведення фермерського господарства, з земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5120888200:02:006:0034 за адресою: діл. №4, масив № НОМЕР_2 , с.Сухолужжя, Білгород-Дністровський район, Одеська область знаходиться опза межами населеного пункту (т.1 а. с. 25).

Від начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 15.06.2023 року надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких на момент вчинення спірних правовідносин належним власником та розпорядником спірної земельної ділянки було ГУ відповідно до вимог ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України та відповідно ГУ з 01.01.2013 року розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Одеської області (в редакції станом на 2016 рік) (т.3 а. с. 59-62).

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, як розпорядник земельної ділянки державної власності площею 8,7302 га для ведення фермерського господарства, з земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5120888200:02:006:0034 за адресою: діл. №4, масив №70, с.Сухолужжя, Білгород-Дністровський район, Одеська область з часу вчинення Випаснянською сільською радою у 2014 році розпорядчих дії щордо формування зекмлеьної дялнки і подальшою у 2015 році передачею її в оренду та до часу ініціювання проведення відповідної перевірки, жодних дієвих заходів з оспорювання в судовому порядку таких рішень Випаснянської сільської ради та укладених договорів оренди щодо цієї земельної ділянки не вжила.

Білгород-Дністровською окружною прокуратурою Одеської області на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області направлено лист № 16-6419-17вих від 17.07.2017 року (в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») в якому повідомлено про вжиття вжиття заходів прокурорського реагування в інтересах держави направленням до суду відповідного позову до Випаснянської сільської ради про визнання незаконними рішень, договорів оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку (т.1 а. с. 10).

Встановивши зазначені вище обставини, суд першої інстанції з урахуванням відсутності з боку Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належного реагування на порушення земельного законодавства в частині розмежування повноважень щодо розпорядження земельною сільськогосподарського призначення державної власності органом місцевого самоврядування, дійшов до вірного висновку, що у прокурора виникли передбачені законом підстави для подання позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, як розпорядника цієї земельної ділянки.

Крім того, встановивши, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 8,7305 га, кадастровий номер 5120888200:02:006:0034, знаходиться за межами населеного пункту і право її розпорядження належить Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що сільська рада мала виключне право надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності, які розташовані в межах населених пунктів, внаслідок чого Випасненською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області було вчинені дії щодо передачі в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства з перевищенням наданих повноважень, адже земельна ділянка фактично розташована за межами населених пунктів.

При цьому судом також вірно враховано помилковість посилань Випасненської сільської ради в своєму листі від 07.03.2017 року № 118/зем на п.2 ст. 134 ЗК України, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або право на них у разі передачі громадянам таких земельних ділянок для ведення фермерського господарства, тому аукціон (земельні торги) з приводу продажу оренди вказаної ділянки не проводився, оскільки положенням статті 134 ЗК України, в тому числі частиною другою, яка містить перелік земельних ділянок, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), не встановлена можливість передання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства без проведення процедури земельних торгів. Тобто суд набув правильного висновку про порушення Випасненською сільською радою порядку передачі в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Доводи апеляційної скарги про неналежність та неефективність заявлених прокурором вимог про визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку, задоволення яких призведе до втрати скаржником права оренди і земельна ділянка знову стане не виділена в натурі, як до прийняття рішень про її виділення та укладення договорів оренди, є неспроможними, оскільки рішення суду про задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки; визнання недійсним договору оренди зазначеної земельної ділянки, визнання недійсним органу місцевого самоврядування про надання згоди на укладення договору оренди земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянки, не є підставою для припинення існування спірної земельної ділянки, як об'єкта цивільних справ, що узгоджується з вимогами ч. 13 ст. 79-1 ЗК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновок районного суду не спростовують і зведені лише до незгоди з висновком суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних рішень у різних країнах.

Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Filad», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spai», заява серія А № 303-А; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У справі «Серявін та інші проти України» зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Filad», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 12.06.2025 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Є.С. Сєвєрова

С.О. Погорєлова