Справа № 740/3106/24
Провадження № 1-кп/740/95/25
11 червня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про доручення органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії, в порядку ч.3 ст.333 КПК України
за участі сторін:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4
встановив:
на розгляді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР від 16.03.2024 за №12024270380000237, щодо ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 подав клопотання про доручення органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії, а саме встановити хто ПІБ, коли, о котрій годині здійснив підпал сухої трави поряд з комплексом відпочину «У Дорофея» до 16.03.2024, чи в цей день; на якій площі та відстані від альтанок горіла суха трава; які погодні умови були 16.03.2024 (вітер, дощ, тощо), так як вказані вище обставини мають істотне значення для кримінального провадження і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.
Обвинувачений клопотання захисника підтримав.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що обставини, які передбачається встановити, встановлені досудовим розслідуванням, під час допиту свідків.
Представник потерпілого задоволенню клопотанню заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши заявлене захисником клопотання, думку сторін, суд дійшов до наступного висновку.
За правилами ч. 2, 3 ст 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відповідно до ч.1 ст.333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно із ч.3,5 ст.333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для з'ясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому главами 20 та 21 цього Кодексу.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 1, 2, 8 ст. 223 КПК України).
Отже, кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість надання доручення органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії під час судового провадження виключно з існуванням обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, що підлягають перевірці, та за умови неможливості перевірки таких обставин в інший спосіб.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.333 КПК України доручення органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії є правом суду, а не обов'язком.
Під час судового розгляду всі обставини, у тому числі і ті, на які посилається сторона захисту у своєму клопотанні, були предметом дослідження, зокрема шляхом допиту свідків, експерта, а заявлене клопотання не містить посилання на конкретні дані, які вказували б на необхідність перевірки таких обставин, які до того ж були предметом експертного дослідження, по суті мотивовано лише критичною оцінкою доказів обвинувачення стороною захисту на предмет доведеності винуватості обвинуваченого.
Окрім цього, звертаючись до суду з клопотанням про доручення проведення слідчих (розшукових) дій, захисник не довів, що слідчу (розшукову) дію не можна було провести під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність її проведення.
Адвокат не надав суду документального підтвердження реалізації стороною захисту права на збирання та подання суду доказів, про які вказав у клопотанні, або про існування перешкод у їх отриманні.
Отже, з наведеного слідує, що під час судового розгляду суд лише досліджує, перевіряє, оцінює, вже зібрані та подані сторонами суду докази, на підтвердження чи спростування обставин, визначених ст.91 КПК України, та не уповноважений на їх збирання замість сторони кримінального провадження.
В силу вимог ч.4 ст.333 КПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 240, 333, 370-372, 376, 383 КПК України, суд,
постановив:
клопотання сторони захисту про надання доручення органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії, в межах даного кримінального провадження під час судового розгляду - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1