Справа № 729/1839/24
2/729/61/25 р.
(заочне)
06 червня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Кузюри В.О.,
за участю секретаря судового засідання Ященко Л.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Ткач В.О. , яка приймає участь в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Солом"янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) про визнання батьківства,-
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати його батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні зміни до її актового запису про народження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з початку 2023 року по 03.07.2023 року ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , яка на той час ще перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , з яким вони перестали проживати спільним подружнім життям з листопада 2022 року, шлюб розірвано 15.06.2023 року. Зокрема із 2023 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 мешкали однією родиною, разом з її дітьми від попереднього шлюбу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Спільно вели господарство, були пов'язані спільним побутом, перебували в теплих родинних відносинах. Від спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_8 . Але у зв'язку з тим, що донька народилась до спливу десяти місяців після припинення шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то в свідоцтві про народження доньки ОСОБА_9 батьком записаний « ОСОБА_4 ». Враховуючи, що юридично відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не оформлювали, станом на день подачі заяви до суду, у сімейних відносинах не перебувають, але протягом всього періоду вагітності і по теперішній час, позивач підтримує дружні відносини з ОСОБА_3 та своєю донькою ОСОБА_10 , здійснює матеріальне забезпечення, піклується про побут та соціальні умови, бере участь у виховані , позивач вважає себе справжнім батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і бажає бути записаний батьком дитини в документах про її народження.
23.12.2024 року від представника позивача Ткач В.О. надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме у первинній позовній заяві у позовних вимогах допущена описка щодо написання прізвища дитини « ІНФОРМАЦІЯ_5 », тоді як вірно « ІНФОРМАЦІЯ_5 », просить прийняти уточнені позовні вимоги.
Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01.11. 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, пояснив що ОСОБА_5 є його рідною донькою, він її любить, виховує та забезпечує, хоче оформити своє батьківство юридично.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином про причини неявки не повідомила. Відзиву на позов не подавала , але надала письмову заяву про розгляд справи в її відсутність, вимоги визнала.
Відповідач ОСОБА_4 не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзиву на позов, заяв про відкладення не подавав.
Представник третьої особи - Солом"янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Бондар О. подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу.
З урахуванням положень ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідачів та ухвалити у справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а. с. 30).
Рішенням Канівського міськрайонного суду Чернігівської області від 15.06.2023 року, розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 29.08.2017 року (а. с. 27,29).
Згідно акту від 18.10.2024 року виданого старостою Таганчанськго старостинського округу Гарбузом С.М. та посвідченого ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав однією сім'єю та вели спільне господарство з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 в будинку АДРЕСА_2 .(а.с.11).
Згідно акту від 15.06.2023 року виданого комісією в складі :старости Таганчанськго старостинського округу Гарбуза С.М. , діловода Гребільник Н.В. , депутата Якущенко Т.В., встановлено, що ОСОБА_1 , проживав однією сімєю з ОСОБА_3 та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_2 .(а.с.12).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав та Договору купівлі-продажу власником квартири в АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (а.с.15-16, 20-21).
Також адвокатом Ткач В.О. були відібрані пояснення ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які стверджують що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали як чоловік та дружина однією сім"єю, проводили спільно час, гостювали у родичів, від спільного проживання у них народилась донька ОСОБА_8 (а.с.31-33)
Також позивачем було надано фотознімки з донькою (а.с.34-40).
Частиною 1 статті 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 128 СК України батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
За ч. 3 ст. 128 цього Кодексу позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Отже, у ст. 128 СК України насамперед йдеться про «визнання», а не «встановлення» батьківства, адже визнання правовідношення як спосіб захисту ґрунтується на встановленні певних обставин. Відповідно до цього визнання батьківства судом можливе лише завдяки встановленню кровного споріднення між дитиною і певним чоловіком.
Як убачається зі ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Відповідно до п. 6. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має керуватися ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/874/20, суд не може допускати свавільного втручання у право дитини на повагу до приватного життя шляхом безпідставних (довільних) змін відомостей про її батьків. Обставина щодо походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою, відсутність кровного споріднення між батьком та дитиною могла бути спростована належним доказом, яким є висновок експерта.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Ухвалою Бобровицького районного суду від 20.12.2024 року було призначено судово-генетичнуекспертизу на вирішення якої поставили таке питання:
- чи є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 біологічним батьком дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір"ю якої є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
Згідно листів з «Київського міського бюро судово-медичної експертизи» від 03.02.2025 №100-49/199 та 11.03.2025 № 100-104/465 забір зразків крові ОСОБА_1 та ОСОБА_5 призачено на 28.02.2025 року на 10-30 год, в звя'зку з неявкою ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , перенесено на 04.04.2025 року на 11-30 год. (а.с. 77, 87).
Згідно листа з «Київського міського бюро судово-медичної експертизи» від 07.04.2025 №100-164/658 ухвалу Бобровицького районного суду від 20.12.2024 року повернуто без виконання, в звя'зку з неявкою ОСОБА_3 (а.с.95)
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Зазначена норма процесуального права є імперативною щодо правових наслідків ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів або від іншої участі в експертизі. Законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо провести експертизу для з'ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту, для з'ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 686/3582/16-ц (провадження № 61-6484св22) та інших.
Доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість відповідачем взяти участь у проведенні судової генетичної експертизи, суду не надано.
Статтею 134 СК України передбачено, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження .
Відповідно до абз. 12 п. 20 гл. 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини підлягають задоволенню.
Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала , незаперечила щодо батьківства позивача.
Поззивач зазначив, що він не претендує на відшкодування витрат зі сплати судового збору, тому питання розподілу судових витрат не вирішувалося.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 128, 141, 223, 263 - 265, 268, 272, 273, 280, 283 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Солом"янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) про визнання батьківства- задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН НОМЕР_2 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 .
Зобов'язати Солом'янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 3037 від 05.12.2023 про народження дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: вказати у відомостях про батьківство її батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , громадянина України, прізвище дитини змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а по батькові з « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Відомості про батьківство ОСОБА_4 - виключити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Кузюра
Повний текст рішення складений 12.06.2025 року