Справа № 583/2454/25
1-кс/583/780/25
"12" червня 2025 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області клопотання старшого слідчого слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025200460001550 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
встановила:
05.06.2025 на розгляд слідчої судді надійшло зазначене клопотання, відповідно до якого слідчий просить накласти арешт на майно, вилучене 05.06.2025, а саме: на грошові купюри в сумі 500 гривень, серії ЗЛ2839068, що запакована до спецпакету №PSP1022728 та мобільний телефон Samsung Galaxy M31з пошкодженнями захисного скла у чохлі чорного кольору, що має захисний код, який повідомив затриманий ОСОБА_5 (0987у) ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ - НОМЕР_2 , з сім картою Водафон НОМЕР_3 , що запакований до спецпакету №PSP1022727.
Вимоги за клопотанням вмотивовані тим, що Охтирським районним відділом поліції Головного управління національної поліції в Сумській області проводиться досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженні, під час якого встановлено, що ОСОБА_5 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зберігає психотропну речовину, що знаходиться у незаконному обігу - амфетамін, з метою збуту у великому розмірі. 05.06.2025 при затриманні ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, проведено його особистий обшук , під час якого у нього виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно, що має значення для розслідування даного кримінального провадження у якості речових доказів, а тому є необхідність у накладенні на них арешту.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, подали заяви про розгляд справи без їх участі, клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Про розгляд клопотання повідомлений у встановленому законом порядку, зважаючи на строки розгляду клопотання, захисник підозрюваного ОСОБА_6 , який є власником вилученого майна - ОСОБА_7 , які у судове засідання не з'явилися.
У даному випадку слідча суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі слідчого, прокурора та власника майна, а також без здійснення фіксації за допомогою технічних засобів.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань Охтирським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025200460000550 від 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, зокрема,за фактом зберігання ОСОБА_5 за місцем свого мешкання наркотичних засобів канабіс та амфетамін з метою збуту у великому розмірі.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.06.2025, під час обшуку ОСОБА_8 у нього виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно, яке постановою старшого слідчого слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області ОСОБА_3 від 05.06.2025 визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
За положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З наведеного вбачається, що розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст.170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції.
З огляду на викладене, враховуючи, що вилучене майно, про накладення арешту на яке порушується питання у клопотанні, відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому, власник майна або його уповноважений представник не позбавлені права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а так само, якщо наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у розумні строки, згідно ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин.
Керуючись ст.ст. 22, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 05.06.2025, а саме: на грошові купюри в сумі 500 гривень, серії ЗЛ2839068, що запакована до спецпакету №PSP1022728 та мобільний телефон Samsung Galaxy M31з пошкодженнями захисного скла у чохлі чорного кольору, що має захисний код, який повідомив затриманий ОСОБА_5 (0987у) ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ - НОМЕР_2 , з сім картою Водафон НОМЕР_3 , що запакований до спецпакету №PSP1022727, шляхом обмеження права користування та розпорядження вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчу слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1