Справа № 577/1556/25
Провадження № 2/577/716/25
12 червня 2025 року м.Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
у складі головуючого судді Потій Н.В.,
за участю секретаря Подейко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 140992 грн., -
І. Стислий виклад позиції сторін.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3231527 від 22.10.2022 в розмірі 140992 грн., мотивуючи тим, що 22.10.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 20000 грн. 13.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено договір факторингу № ККЛУ 13092023. Відповідно до умов даного договору ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3231527 від 22.10.2022. Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача становить 140992 грн з яких: 20000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 120992 грн - заборгованість за відсотками. Відповідач не виконав зобов'язання перед банком. Заборгованість не погашена.
Відзив на позовну заяву не надано.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 08:40 год 25 квітня 2025 (а.с. 42).
25 квітня 2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с. 50).
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Згідно правової позиції Верховного суду у справі №755/17944/18 (постанова від 10.05.2023) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідач в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явився. Причини неявки не повідомив.
12.06.2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
22 жовтня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3231527. Сума кредиту (загальний розмір) - 20000 грн (п.1.2), строк кредиту - 360 днів (п.1.3). Стандартна процентна ставка - 1,99%. Кошти кредиту надані на у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта (п.2.1) (а.с. 14-22)
22 жовтня 2022 року ОСОБА_1 до договору про споживчий кредит №3231527 від 22 жовтня 2022 підписав паспорт споживчого кредиту, згідно якого сума кредиту - 20000 грн, виданий на 360 днів стандартна процентна ставка, відсотків річних - 726,35% (1,99% в день) (а.с.12-13)
Перерахування коштів в сумі 20000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» (а.с. 32).
04, 11, 18 та 26 липня 2023 укладено додаткові договори про прощення (анулювання боргу) (а.с. 25-28).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №3231527 від 22 жовтня 2022, станом на 13.09.2023, нараховано заборгованості у сумі 140992 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20000 грн, заборгованість за відсотками - 120992 грн (а.с. 29-31)
13.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір факторингу № 13092023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна» (а.с. 33-35).
Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру боржників від 13.09.2023 до договору факторингу № ККЛУ 13092023 від 13.09.2023, ТОВ «Лінеура Україна» передало, а ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" прийняло Реєстр Боржників та набуло право грошової вимоги. Загальна сума заборгованості 136824386,31 грн (а.с. 36).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ККЛУ 13092023 від 13.09.2023, ТОВ "ФК «Кредит-Капітал»" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 140992 грн (а.с. на звороті).
19 лютого 2025 року на адресу ОСОБА_1 надіслано досудову вимогу щодо сплати боргу в сумі 140992 грн. (а.с. 37 на звороті ).
IV. Норми права.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Оцінка суду.
Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти не повернув. З часу отримання позивачем права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за кредитним договором №3231527 від 22 жовтня 2022 не сплачувалася. Розмір суми заборгованості підтверджується умовами укладеного договору. За таких обставин, з ОСОБА_1 підлягає стягненню 140992 грн заборгованості за кредитним договором на користь позивача, який отримав право вимоги за кредитним договором.
VІ. Процесуальні витрати.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.
Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2422,40 грн. судового збору
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання правової (правничої) допомоги № 0103 від 01.03.2024, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет», витяг із замовлення № 24 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 0103 від 01.03.2024, детальний опис наданих послуг, рахунок про оплату № 32 від 19 лютого 2025 року (а.с. 38-39).
Враховуючи складність справи, обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. витрат на правничу допомогу, що відповідатиме критерію розумності їхнього розміру, виходячи з обставин цієї справи.
Керуючись ст. 526, 530, 1046, 1048-1050, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 49042 грн - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79018, м. Львів,вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ:35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк») заборгованість за кредитним договором № 3231527 від 22.10.2022 в розмірі 140992 грн., а також 2422,40 грн судового збору, 5000 грн. витрат на правничу допомогу а всього 148414,40 грн (сто сорок вісім тисяч чотириста чотирнадцять грн.) 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ:35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк»).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя Н. В. Потій