Справа № 592/9695/25
Провадження № 1-кс/592/4068/25
13 червня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумський області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025202510000079, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2025 за частиною 5 статті 190; частиною 2 статті 15 частини 5 статті 190 КК України,
12.06.2025 до слідчого судді надійшло клопотання, згідно якого слідчий просить накласти арешт на вилучене під час огляду місцевості за адресою: м. Суми, вул. Черкаська: ключі від автомобіля марки Lexus GS 300 з д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіль марки Lexus GS 300 з д.н.з. НОМЕР_1 .
Дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Сумське районне управління поліції ГУНП в Сумській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025202510000079, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2025 за частиною 5 статті 190; частиною 2 статті 15 частини 5 статті 190 КК України.
Звертаючись з клопотанням слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб марки Lexus GS 300 з д.н.з. НОМЕР_1 та ключі від нього, посилаючись на загальні положення статей 167, ч. 1,2,3 ст. 170 КПК України та зазначає, що «аналізуючи матеріали кримінального провадження, слідством отримано інформацію, що вилучені об'єкти мають значення для доказування вини»; «вилучене під час обшуку майно має суттєве значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, з метою забезпечення збереження речових доказів, що може містити відомості щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно».
Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (частина 2 статті 170 КПК України).
Вимоги до клопотання визначені частиною 2 статті 171 КПК України. Так, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Клопотання слідчого не відповідає вимогам статті 171 КПК України з таких підстав:
1)у клопотанні не наведено підстави, мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна - транспортного засобу і ключів від нього.
Клопотання містить посилання на необхідність арешту «з метою забезпечення збереження речових доказів», проте у клопотанні не зазначено, яким критеріям статті 98 КПК України відповідає транспортний засіб з ключами від нього: є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження у рамках досудового розслідування кримінального провадження за частиною 5 статті 190; частиною 2 статті 15 частини 5 статті 190 КК України.
2) до клопотання не долучено документи, які підтверджують право власності на майно - транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
3) при викладенні обставин у клопотанні слідча зазначає про те, що вилучено під час обшуку майно має суттєве значення, проте просить накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місцевості.
За вимогами частини 3 статті 172 КПК України слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Отже, відповідно до частини 3 статті 172 КПК України дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, з встановленням строку сімдесят дві години для усунення недоліків.
Керуючись статтями 170 - 172 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумський області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025202510000079, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2025 за частиною 5 статті 190; частиною 2 статті 15 частини 5 статті 190 КК України, повернути прокурору Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Для усунення недоліків встановити строк - сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1