Справа № 523/7225/25
Провадження №2/523/4164/25
"10" червня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
24 березня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 44881 грн, укладеними відповідачем із кредитодавцями, право вимоги за якими набув позивач.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 29 липня 2023 року відповідач уклав з ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договори позики № 4236919, зобов'язання за яким належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 20625 грн.
14 червня 2021 року між позивачем та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу та у подальшому додаткові угоди до нього, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги, в тому числі до відповідача за кредитними зобов'язаннями № 4236919 на суму 20625 грн.
29 липня 2023 року відповідач уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 952355883, зобов'язання за яким відповідач також належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 24256 грн.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та додаткових угод до нього про продовження строку дії договору відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за кредитним зобов'язанням відповідача від 29 липня 2023 року.
27 лютого 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 27/0225-01 відступило позивачі право вимоги до відповідача на суму 24256 грн.
У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача вказані суми заборгованості за кредитними договорами разом із понесеними судовими витратами.
30 квітня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
У матеріалах справи є клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог та згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, проте кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «Адресат відсутній за вказаною адресою», отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України він вважається таким, що повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, із клопотаннями до суду не звертався.
Судом також враховується судова повістка у електронному вигляді, надіслана на електронну пошту, зазначену відповідачем під час оформлення кредиту.
Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд зі згоди позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що 29 липня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у електронній формі уклали договір позики № 4236919 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), відповідно до якого Товариство надало відповідачеві кредит у розмірі 6000 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на зазначену ним платіжну картку НОМЕР_1 строком на 30 день зі сплатою процентів за користування кредитом за базовою процентною ставкою у перший день користування - 18,46 % , та базовою процентною ставкою з другого дня користування - 2,50 % у день, заниженою процентною ставкою - 0,01 % та процентною ставкою за понадстрокове користування позикою - 2,70% у день, орієнтовна загальна вартість позики склала 7125 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 709,18 %. Відповідач підписав договір одноразовим ідентифікатором - 11W16K5cX7.
Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним зобов'язанням, у зв'язку з чим станом на 28 лютого 2025 року за розрахунками позивача утворилася заборгованість у розмірі 20625 грн, з яких 6000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 14625 грн - заборгованість за відсотками.
14 червня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивач уклали договір факторингу № 14/06/21, а у подальшому додаткові угоди № 2 від 28 липня 2021 року, № 20 від 27 лютого 2024 року, за умовами якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає право вимоги, у тому числі і до відповідача за кредитним зобов'язанням № 4236919 від 29 липня 2023 року на суму 20625 за плату та на умовах, визначених цим договором.
Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги та сума грошових вимог визначені у реєстрах боржників, зокрема реєстр № 19 від 27 лютого 2024 року, що є невід'ємними частинами договору факторингу.
29 липня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 952355883 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач на офіційному сайті товариства - www.moneyveo.ua після ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику й Паспортом споживчого кредиту подав відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, зокрема: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Після перевірки персональних даних та погодження Товариством заявки відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора TVMG.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, які розміщені на вебсайті, повністю приймає їх умови, розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору, без чого укладення було б неможливе.
За умовами договору кредитодавець надав відповідачеві кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5000 грн, перерахувавши 29 липня 2023 року гроші на банківську карту відповідача, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування відповідно до умов договору.
Кредитна лінія надавалася строком на 30 днів від дати отримання кредиту, .
Усі основні умови кредитування відображені у паспорті споживчого кредиту.
Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним зобов'язанням, у зв'язку з чим станом за розрахунками позивача утворилася заборгованість у розмірі 24256 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 19256 грн - заборгованість за відсотками.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 та додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року, за яким ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 24256 грн (реєстр боржників № 252 від 03 жовтня 2023 року).
27 лютого 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 27/0225-01.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 27 лютого 2025 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24256 грн.
Таким чином через порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення грошових коштів утворилася заборгованість у загальному розмірі 44881 грн, з яких:
за кредитним договором № 4236919 від 29 липня 2023 року - 20625 грн;
за кредитним договором № 952355883 від 29 липня 2023 року - 24256 грн.
Отже, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вищевказаними кредитними зобов'язаннями на загальну суму 44881грн.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірних зобов'язань, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями в загальному розмірі 44881 грн підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання.
З боку відповідача суду не наданого жодного належного та допустимого доказу на спростовування доводів, викладених позивачем.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13,76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, 01032) заборгованість:
за кредитним договором № 4236919 від 29 липня 2023 року - 20625 грн, з яких 6000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 14625 грн - заборгованість за відсотками;
за кредитним договором № 952355883 від 29 липня 2023 року у розмірі 24256 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 19256 грн - заборгованість за відсотками, всього у розмірі 44881 грн, а також судовий збір у розмірі 3028 грн.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення складено 10 червня 2025 року.
Суддя