Справа № 522/12431/25
Провадження 2-н/522/4808/25
13 червня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,-
04 червня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів, у якій заявниця просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частин від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно ч.1 ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
У ч.1 ст.27 ЦПК України зазначено, що Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 06.06.2025 року №1454922, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в Приморському районі міста Одеси.
Згідно п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено, зокрема, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України вказано, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Проте, до матеріалів заяви не надано доказів на підтвердження того, що неповнолітні - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом із ОСОБА_1 (наприклад, довідка з ОСББ, декларація з сімейним лікарем тощо).
Більше того, із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 06.06.2025 року №1454986, ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проте, знята з реєстрації 15.10.2024 року.
В той же час, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, за місцем реєстрації батька. Відомості про місце реєстрацію ОСОБА_3 в Єдиному державному демографічному реєстрі - відсутні.
Більше того, у заяві про видачу судового наказу ОСОБА_5 просить стягнути з боржника аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частин від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Проте, відповідно до п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Тобто, заявник може заявити до стягнення в порядку наказного провадження аліменти у розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) виключно у випадку, коли такі аліменти стягуються на трьох та більше дітей.
Проте, у заяві про видачу судового наказу заявниця просить стягнути аліменти на утримання двох дітей та при цьому, визначає розмір заявлений до стягнення аліментів як 1/2 частку від заробітку (доходу) боржника, що порушує вимоги п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України.
Згідно п.1, 8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи те, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що заявниця проживає разом із дітьми, беручи до уваги той факт, що заявлений до стягнення розмір аліментів не відповідає вимогам, встановленим п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України, суд доходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 30, 160-168, 260, 353, 378 ЦПК України суд,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів.
Суддя Косіцина В.В.