Справа № 502/843/25
13 червня 2025 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділення поліції №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Кілійського районного суду Одеської області з Відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 306652 від 20.04.2025 року з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР 1 № 306652, складеного 20.04.2024 року встановлено, що 20.04.2025 року о 20 годині 55 хвилин в м. Кілія Одеської області по вул. Т. Шевченка, біля будинку № 56, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «ВАЗ 2104», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці події, або у найближчому медичному закладі, водій відмовився під відеозапис.
Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП та було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 306652.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилась.
12.06.2025 року, від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Бурлаченко Дмитра Володимировича надійшла заява в якій зазначено, що окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 306652, який складено 20.04.2024 року, відносно ОСОБА_1 , по факту тих самих подій, які мали місце 20.04.2025 року, було складено протокол ЕНА № 454943 від 20.04.2025 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Так, рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 26.05.2025 року по справі № 502/857/25, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 454943 від 20.04.2025, винесену поліцейським відділення поліції № 1 (м. Кілія) Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області сержантом поліції Никодим Лілією Степанівною, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та справу про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В ході розгляду відповідної справи, Кілійським районним судом Одеської області, було встановлено та підтверджено в судовому рішенні, що до матеріалів позову позивачем було надано диск з відеозаписом правопорушення, який здійснювався з бодікамери поліцейського, та з якого встановлено, що поліцейський автомобіль під'їхав до автомобіля позивачки, який стояв на узбіччі та у якому був увімкнений покажчик повороту. В подальшому, не зважаючи на зауваження позивача, що автомобіль не рухався, працівники поліції інкримінували останній порушення п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та склали оскаржувану постанову. Слід зазначити, що з відеозапису чітко вбачається, що автомобіль дійсно не рухався (стояв на узбіччі) та номерний знак не був забруднений взагалі. Враховуючи, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом, а з вищевказаного рішення вбачається, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, у зв'язку з чим, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі вищевикладеного, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Суддя, вивчивши матеріали адміністративної справи за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 306652 від 20.04.2025 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, без зазначення дати його складання;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2025 року;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.04.2025 року;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4545943 від 20.04.2025 року;
- довідку інспектора САП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 21.04.2025 року, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних підсистеми Адмінпрактика» ІПНП, повторності порушення на протязі року за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має;
- довідку інспектора САП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 21.04.2025 року про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних підсистеми «Посвідчення водія» ІПНП, не отримував відповідне посвідчення;
- диск з відеозаписами про події, які мали місце 20.04.2025 року відносно ОСОБА_1 ;
- копію рішення Кілійського районного суду Одеської області від 26.05.2025 року по справі № 502/857/25.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Слід зазначити, що складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 306652 від 20.04.2025 року, ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Між тим, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Згідно вимог ст. 266 КУпАП за наявності у водія ознак алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів проводиться огляд такого водія на стан сп'яніння. При цьому суддя зазначає, що з'ясуванню наявності ознак алкогольного сп'яніння та проведенню огляду водія на стан сп'яніння повинна передувати законна зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням особи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно з визначенням термінів, наведеному у п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, так і у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Пленумом Верховного Суду України у п. 27 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 (з наступними змінами) визначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
З огляду на зазначене та з дослідженого відеозапису, а також з рішення Кілійського районного суду Одеської області від 26 травня 2025 року по справі № 502/ 857/25 вбачається, що ОСОБА_1 , не керувала транспортним засобом 20.04.2025 року, приблизно о 20 годині 55 хвилин в м. Кілія Одеської області по вул. Т. Шевченка. Тобто в даному випадку, ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи зазначені докази, суддя бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відтак, за встановлених у судовому засіданні обставин даної справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суддя вважає, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація у цілому, не підтверджують у її діях складу наведеного адміністративного правопорушення, оскільки не підтверджує факту керування вказаною особою транспортного засобу.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №463/1352/16-а (постанова КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суддя приходить до переконання, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 256, 280 КпАП України, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення України, закрити у зв'язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан