Справа № 604/894/24Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б.
Провадження № 33/817/302/25 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
13 червня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю представника ОСОБА_1 - Гонти М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою суду, 13 червня 2024 року близько 22:30 годині ОСОБА_1 , рухаючись в напрямку с. Шельпаки, керувала транспортним засобом марки «Nissan Quasquai» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6820, результат тесту 0,60‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що він був пропущений з поважних причин, оскільки ознайомилась з матеріалами справи лише 22 травня 2025 року, що підтверджується копією конверта та доказами про відстеження конверта, а тому лише з цього часу вона змогла ознайомитись з мотивами прийнятого рішення та подати апеляційну скаргу.
Також просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Мотивує скаргу тим, що 13 червня 2024 року о 22:30 у селі Шельпаки вона не керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та не мала відповідних ознак.
Вважає, що стала учасником ДТП не з власної вини, а внаслідок дій водійки ОСОБА_2 , яка, керуючи автомобілем RENAULT, не дотрималась безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем NISSAN під її керуванням.
Зазначає, що після ДТП перебувала в шоковому стані та вже тоді вжила алкогольний напій (пиво), що підтверджено свідком - ОСОБА_3 , який надав відповідні пояснення в суді під час повернення адмінматеріалів у відділення поліції для дооформлення. При цьому суд першої інстанції, на думку апелянтки, безпідставно не врахував ці свідчення.
Вказує, що до моменту ДТП вона не вживала жодних алкогольних напоїв, а отже - відсутні об'єктивні підстави вважати, що вона перебувала за кермом у стані алкогольного сп'яніння.
Вважає, що працівники поліції не мали законних підстав стверджувати про відмову від проходження огляду та порушення пункту 2.9а ПДР, оскільки транспортний засіб не був зупинений патрульними, і огляд одразу після зупинки не проводився.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляцію з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, визнати поважною причину його пропуску, оскільки апелянт вказану постанову отримала лише 22 травня 2025 року, що підтверджується копією конверта та доказами про відстеження конверта, а тому лише з цього часу вона змогла ознайомитись з мотивами прийнятого рішення та подати апеляційну скаргу .
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 доведена даними, які містяться в:
протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №162656 від 13 червня 2024 року, з якого слідує, що 13 червня 2024 року близько 22:30 годині ОСОБА_1 , рухаючись в напрямку с. Шельпаки, керувала транспортним засобом марки «Nissan Quasquai» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6820, результат тесту 0,60‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.
матеріалах відеофіксації, що містяться на оптичному носію - диску DVD-R, на якому зафіксовано обставини, що підтверджують дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, зокрема на відеозаписі що має назву «VID240613-230927F-000000-000000-0015» зафіксовано процес проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів, встановлено, що результат тесту становить 0,60‰, на відеозаписі не зафіксовано заперечень ОСОБА_1 з приводу перебування нею в стані алкогольного сп'яніння. Крім того на 05:45 хвилині даного відеозапису (16.06.2024 року 23:15:14 год. згідно даних дати та часу вказаних на самому відеозаписі) зафіксовано що на запитання працівника поліції «Що вживали?» відповідає «Пиво, ще в обід» згодом на запитання поліцейського «А скільки вживали?» ОСОБА_1 відповіла «Бутилку»;
результаті тестування від 13 червня 2024 року, згідно якого, під час проведення тесту за допомогою приладу Alcotest 6820 ARPK-0170, Тест №376, у ОСОБА_1 , 26.04.1987 виявлено вміст алкоголю 0,60‰;
акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який було проведено у ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, свідки до огляду не залучались, результат огляду 0,60 ‰;
свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної технікигазоаналізатора для контролю вмісту алкоголю «Alcotest 6820» зав.№ARPK-0170 за № П 51 QM 1130 083 23, термін дії якого визначено до 10 серпня 2024 року;
рапорті інспектора СРПП ВП №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 15 грудня 2024 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_2 , яка керувала іншим тз, що був учасником ДТП, пройшла огляд на стан сп'яніння та результат тесту складав 0,0 проміле алкоголю в організмі. Водій ОСОБА_1 , яка керувала тз д.н.з. НОМЕР_2 , результат огляду показав 0,60% проміле алкоголю в організмі.
Ці докази є належними, допустимими та достатніми, узгоджуються між собою в сукупності та взаємозв'язку та підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння тому її доводи про відсутність у неї ознак сп'яніння не заслуговують на увагу.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 про те, що вона вжила алкоголь вже після дорожньо-транспортної пригоди, оскільки на відеозаписі, долученому до матеріалів справи (файл VID240613-230927F-000000-000000-0015), зафіксовано її відповідь на запитання поліцейського: «Що вживали?» - «Пиво, ще в обід», а на уточнююче запитання «Скільки?» - «Бутилку», що прямо спростовує твердження про вживання алкоголю вже після ДТП.
Посилання апелянтки на показання свідка ОСОБА_3 як на підтвердження факту вживання алкоголю після ДТП спростовуються вищезазначеним відеозаписом, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №162656, який у відповдіності до вимог ст.251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, а також рапортом інспектора поліції, в якому підтверджено результати огляду. На допит вказаного свідка суддею, яка лише надсилала адмінматеріали на дооформлення, суддя вірно не зіслався у оскаржуваній постанові оскільки поняття дооформлення не передачено вимогами КУпАП та суддя, яка приймала таке рішення не здійснювала судовий розгляд.
Таким чином, докази у справі є достатніми, допустимими та належними, а постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному дослідженні доказів і відповідає вимогам законодавства. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин справи та зводяться до припущень, які не підкріплені жодними новими доказами.
Отже, апеляцію ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову місцевого суду від 14 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя