Справа № 595/704/25Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І.
Провадження № 33/817/326/25 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
12 червня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ковалівського Б.В. на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.
Згідно із постановою суду, 05 травня 2025 року о 16:28 год. в с. Берем'яни по вул. Центральна, 6 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому закон порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі представник Іванціва І.В. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовує вимоги тим, що у працівників поліції були відсутні достатні правові підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані про будь-які порушення ним Правил дорожнього руху, що прямо суперечить вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Вказує на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, затвердженої МВС та МОЗ без надання належного направлення його до медичного закладу та документального фіксування достатніх ознак сп'яніння, а також без вручення акту огляду та інших процесуальних документів.
Вважає, що навіть ознаки, наведені працівником поліції в протоколі, а саме «різка зміна кольору шкірного покриву» та «тремтіння пальців рук», не є переконливими та не підтверджуються об'єктивними доказами (відео, медичні дані), і можуть мати інші фізіологічні пояснення, наприклад, стрес або вік.
Зазначає, що з відеозапису не вбачається факт ознайомлення ОСОБА_1 з актом огляду, як і належне вручення направлення на медичний огляд, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази того що ОСОБА_1 було відсторонено поліцейськими від керування транспортним засобом згідно з чинним законодавством.
Крім того, апелянт стверджує, що сам протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вини, оскільки він відображає лише суб'єктивну оцінку ситуації з боку працівника поліції і не підтверджується іншими допустимими доказами, а отже, не може бути використаний як єдина підстава для притягнення до адміністративної відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП обгрунтував даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321242 від 05.05.2025 року, складедого щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції поліцейського Д.Василишина, ;акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ; рапорті начальника відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Підкови М.Я. від 05.05.2025 ; матеріалах відеофіксації, з службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських.
Так, статтею 35 Закону України “Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Даний перелік, зокрема, передбачає :1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Судом першої інстанції встановлено, що водій ОСОБА_1 16:28 год. в с. Берем'яни по вул. Центральна, 6 керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України;
З матеріалів справи вбачається що відносно нього не виносилась постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема, з тих підстав, які йому пред»являлись перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування автомобілем, будучи непристібнутим ременем безпеки.
Тобто працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України, які стали причиною для зупинки керованого ним автомобіля.
Якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів є неправомірними(наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а. у цій справі: Водія зупинено у зв'язку з невиконанням вимог дорожнього знаку п. 3.34 "Зупинка заборонена" за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.122 КУпАП. Водночас, факт порушення особою вказаних Правил дорожнього руху, в оскаржуваній постанові поліцейським не відображено. Із врахуванням того, що інспектором не доведено, що зупинення транспортного засобу обумовлено недотриманням водієм (позивачем) вимог ПДР України, то у нього були відсутні підстави підстави для застосування до водія санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.Аналогічний висновок щодо застосування вимог процесуального права, викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 545/3654/16-а.
Враховуючи наведене, висновки місцевого суду про правомірність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими за відсутності належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, що передувало складенню протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП тобто було причиною зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.
В зв»язку з чим протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП є недопустимим доказом.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд першої інстанції не дотримався вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, у зв»язку з чим постанова місцевого суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закриттю на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1.ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковалівського Б.В. задовольнити, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити в зв»язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя