Справа № 299/4414/24
Іменем України
03 червня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,
з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2024 року у складі судді Бак М.Д., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до угоди про надання кредиту від 07.05.2020 № 500830097, укладеною між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 позивач надав відповідачу кредит на споживчі потреби в сумі 77836,36 грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача на строк 60 місяців з відсотковою ставкою 23 %. Відповідач не виконала умови угоди щодо повернення кредитних коштів, внаслідок цього виникла заборгованість. Сума заборгованості відповідача станом на 20.09.2021 року становить 99050,51 грн., з них: 76487,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 22563,05 грн. - заборгованість за відсотками.
Враховуючи вищенаведене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за угодою про надання кредиту від 07.05.2020 № 500830097 у сумі 99050,51 грн.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2024 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» - відмовлено.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заявленого позову, не дав їм належної правової оцінки, та дійшов до помилкового висновку про залишення позовних вимог без задоволення. Зазначає, що разом з позовною заявою суду надавалася копія паспорта та РНОКПП відповідача, а тому вважає, що суд першої інстанції для повного та об'єктивного встановлення обставин справи повинен був направити запит щодо витребування доказів щодо зміни прізвища відповідача до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Судова колегія, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності обставин щодо укладення між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем кредитного договору, наведених в обґрунтування позову, відтак і недоведеності порушення відповідачем права позивача.
Однак, з таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За правилом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 07 травня 2020 року ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , підписано оферту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на укладення угоди про надання кредиту №500830097, за умовами тип кредиту - «кредит готівкою», сума кредиту 77836,36 грн., процентна ставка 23% річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 60 місяців, дата повернення кредиту 08 травня 2025 року. Кредит просила надати для повернення заборгованості за кредитним договором №501052193 від 06.08.2018 в розмірі 55392,04 грн., повернення заборгованості за кредитним договором №501223819 від 09.01.2020 в розмірі 22444,32 грн. (а. с. 5).
Додатком №1 до Угоди про надання кредиту №500830097 сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а. с. 7 зворот).
07 травня 2020 року ОСОБА_3 підписано паспорт споживчого кредиту за умовами, аналогічними викладеним в оферті на укладення угоди про надання кредиту №500830097 (а.с.7).
Договором про внесення змін і доповнень до Угоди про надання кредиту №500830097 від 07.05.2020 сторони дійшли спільної згоди змінити порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за Угодою про надання кредиту, внаслідок чого сторони погодились, що повернення заборгованості за угодою про надання кредиту здійснюється наступним шляхом:
- повернення кредиту позичальником з 08.12.2020 здійснюється щомісячно у сумах та терміни, в порядку та на умовах, визначених Угодою про надання кредиту та відповідно до Графіку платежів, який є Додатком №1 до Угоди про надання кредиту та є її невід'ємною частиною у редакції, що додається до цього Договору про внесення змін та доповнення (Додаток №1);
- сплата процентів за користування кредитом, сум комісійної винагороди та інших платежів за Угодою про надання кредиту здійснюється у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених Угодою про надання кредиту та відповідно до Графіку платежів, який є Додатком №1 до Угоди про надання кредиту та є її невід'ємною частиною у редакції, що додається до цього Договору про внесення змін і доповнень (Додаток №1).
Випискою по особовим рахункам ОСОБА_4 за період з 07.05.2020 (день укладення кредитного договору) по 20.09.2021 (день укладення договору факторингу) підтверджено перерахування коштів у розмірі 77836,36 грн. ОСОБА_5 (а.с.19-28).
Таким чином, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, а саме перерахувало грошові кошти (77836,36 грн.) на банківський рахунок ОСОБА_4 .
Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З матеріалів справи слідує, що 20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» (клієнт) та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №3, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до Договору (п. 2.1) (а.с. 9-13).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Відповідно до витягу з Додатку № 1-1 до Договору факторингу №3 від 20 вересня 2021 року слідує, що клієнт відступив фактору право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором №500830097 від 07 травня 2020 року в сумі 99050,51 грн. (а.с.14-16).
Платіжним дорученням №559 від 20 вересня 2021 року підтверджено отримання Акціонерним товариством «Альфа-Банк» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» плати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №3 від 20.09.2021 в сумі 12844800,00 грн.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №500830097 від 07 травня 2020 року в сумі 99050,51 грн.
Отже, посилання суду першої інстанції на недоведеність обставин щодо укладення між первісним кредитором та відповідачем, з огляду на відмінність у прізвищі позичальника кредитного договору №500830097 від 07 травня 2020 року, відтак і на недоведеність порушення прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, є помилковими, оскільки матеріалами справи доведено перехід до позивача прав вимоги за кредитним договором №500830097 від 07 травня 2020 року в сумі 99050,51 грн. до боржника ОСОБА_2 , РНОКПП якої ( НОМЕР_1 ) відповідає належному позичальнику ОСОБА_5 ( НОМЕР_1 ), що є достатнім для ідентифікації особи боржника за укладеним кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 20 вересня 2021 року за кредитним договором №500830097 від 07 травня 2020 року слідує, що станом на 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №500830097 від 07 травня 2020 року в сумі 99050,51 грн., з яких 76487,46 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 22563,05 грн. - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Правильність поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не оспорювалася, а відтак такий розрахунок є належним та допустимим доказом, який підтверджує заборгованість за укладеним договором.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 частково сплачувала заборгованість за договором, а саме 08.05.2020 нею було сплачено 2840,76 грн., що також підтверджує факт укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів.
Часткова сплата боржником або з її згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання нею боргу.
Таким чином, оскільки у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №500830097 від 07 травня 2020 року в сумі 99050,51 грн., з яких 76487,46 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 22563,05 грн. - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 п. 1,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 3028 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 4542 грн., всього 7570 грн., який підлягає до стягнення з відповідача.
Щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.
В апеляційній скарзі апелянт просив стягнути на його користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7100 грн., яка була надана згідно договору про надання правничої допомоги №05-10/23, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та адвокатом Макєєвим Віталієм Миколайовичем, 05 жовтня 2023 року.
Відповідно до Акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2024 слідує, що адвокатом Макєєвим Віталієм Миколайовичем надано наступні послуги: 1) первинна консультація - 1000 грн.; 2) правовий аналіз наявних документів у замовника по справі - 3000 грн.; 3) підготовка позовної заяви - 3100 грн.
Згідно ч.ч. 1,4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів вважає, що сума гонорару в розмірі 2000 грн. є співмірною із складністю справи та наданими адвокатом Макєєвим Віталієм Миколайовичем послугами, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності та необхідності) та розумності, а тому в цьому розмірі є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В іншій частині не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» задовольнити.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2024 року скасувати, ухваливши у справі нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, пл. Солом'янська, 2, м. Київ, 03035) заборгованість за кредитним договором у розмірі 99050 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятдесят) гривень 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, пл. Солом'янська, 2, м. Київ, 03035) 7570 грн. сплаченого судового збору та 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 12 червня 2025 року.
Головуючий:
Судді: