490/3736/25 від12.06.2025
нп 3/490/1862/2025
12 червня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
07.05.2025 о 11 годині 28 хвилин у місті Миколаєві, вулиця Вадима Благовісного, 53, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при перестроюванні не впевнився в безпеці свого маневру, не надав перевагу транспортному засобу «Kia Optima», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в тій смузі руху, на яку мав намір перестроїтись ОСОБА_1 , в результаті чого відбулось зіткнення. Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, тим самим ОСОБА_1 порушив п.2.3.б, 10.3 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.3.б правил дорожнього руху України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.3 правил дорожнього руху України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№322832 від 07.05.2025, в якому вказані обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме: 07.05.2025 о 11 годині 28 хвилин у місті Миколаєві, вулиця Вадима Благовісного, 53, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при перестроюванні не впевнився в безпеці свого маневру, не надав перевагу транспортному засобу «Kia Optima», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в тій смузі руху, на яку мав намір перестроїтись ОСОБА_1 , в результаті чого відбулось зіткнення. Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків;
- схемою місця ДТП від 07.05.2025, з якої вбачаються обставини вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило пошкодження транспортних засобів;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно яких 07.05.2025 він рухався по вулиці Нікольській (Вадима Благовісного) з боку вулиці Садової в бік вулиці Соборній, та на перехресті з вулицею Вадима Благовісного перестроювався з середньої смуги руху в ліву, в якій рухався автомобіль «Kia Optima», таким чином відбулось зіткнення транспортних засобів;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно з якими він, 07.05.2025 о 11 годині 28 хвилин, керуючи транспортним засобом «Kia Optima», рухався в лівій смузі руху по вулиці Вадима Благовісного в бік вулиці Соборна, та з середньої смуги руху водій автомобіля «ВАЗ 21043» намагався здійснити поворот ліворуч, спричинивши з ним зіткнення.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог КУпАП під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме: порушення останнім, як учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер правопорушення, обставини справи щодо місця, часу правопорушення, і їх наслідків, ступінь вини правопорушника, його майновий стан, відсутність даних про вчинення аналогічних адміністративних правопорушень. Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність не встановлено.
Вирішуючи питання щодо накладення стягнення за вчинене правопорушення, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 мінімальну міру адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке покарання буде необхідним, достатнім і допустимим, тобто призначене з метою виховання особи і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605.60 гривень на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - №UA438999980313010149000014001, код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605.60 гривень (шістсот п'ять грн. 60 коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).
Строк пред'явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, з правопорушника у порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, у відповідності до ст. 308 КУпАП.
Суддя В. Л.Лященко