Справа № 487/2257/25
Провадження № 3/487/778/25
13.06.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суду м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судового засідання Карбівничої А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
У Заводський районний суд м Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №609000 від 01.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення: за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ухиляючись від належного виконання батьківських обов'язків, передбачених ч.2 ст.8 та ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», щодо свого сина ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустила адміністративне правопорушення, а саме: неналежне виконання батьківських обов'язків, яке проявилося у незабезпеченні дитини безпечними умовами проживання за місцем мешкання та штучно створила незадовільні побутові умови, в наслідок чого в будинку наявні антисанітарні умови, дитина не доглянута та брудна, що було зафіксовано 01.04.2025 о 16.00 год протоколом серія ВАД №609000 від 01.04.2025.
У призначені судові засідання 12.05.2025 та 13.06.2025 ОСОБА_1 не з'явилася, причин неявки не повідомила.
Вимоги ст. 268 КпАП України не передбачають обов'язкову присутність особи під час розгляду справи за ч.1 ст.178 цього Кодексу.
Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що 01.04.2025 о 16.00 год відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ВАД №609000 за змістом якого ОСОБА_1 , за місцем свого мешкання - АДРЕСА_2 , не забезпечила належні та безпечні умови для проживання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в будинку безлад та бруд, стійкий запах від диму цигарок, а рівень антисанітарії є небезпечним для життя та здоров'я малолітньої дитини. Дане свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 8 та ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», щодо свого малолітнього сина.
Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та її вина підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №609000 від 01.04.2025; рапортом інспектора Миколаївського РУП ГУ НП України в Миколаївській області; поясненнями ОСОБА_1 від 01.04.2025, фототаблицями до протоколу ВАД №609000 від 01.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .
Адміністративні матеріали містять копією паспорта ОСОБА_1 та копією актового запису про народження дитини, відповідно до якого, ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють наступає у разі ухилення їх від виконання передбачених законодавством обов'язків по забезпеченню необхідних умов життя, освіти та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Частиною 2 ст. 8 «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що на батьків покладається обов'язок виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Ураховуючи досліджені докази, суд вважає їх належними та в сукупності достатніми для висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена.
З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка до адміністративної відповідальності не притягувалась, ступінь її вини та особисте зобов'язання виправити ситуацію та створити належні умови для проживання дитини,суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень можливо шляхом застосування адміністративного стягнення у виді попередження з урахуванням вимог ч. 1 ст. 184 та ст. 23 КУпАП.
Керуючись 23, 283-284, 289, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: К.М. Скоринчук