Провадження № 22-ц/803/7466/25 Справа № 199/67/23 Суддя у 1-й інстанції - Богун О. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
про залишення апеляційної скарги без руху
11 червня 2025 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Єлізаренко І.А., ознайомившись з апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 15 травня 2025 року у справі за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршуна Олександра Вікторовича, що діє в інтересах держави, до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Регіональний Офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради від 24 жовтня 2018 року № 156/36, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 15 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Коршуна Олександра Вікторовича, що діє в інтересах держави, до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Регіональний Офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради від 24 жовтня 2018 року № 156/36, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
06 червня 2025 року заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 12152 грн. 40 коп., проте незрозуміло, чим керувався заявник при визначенні розміру судового збору за подання апеляційної скарги, не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами розмір сплаченого судового збору.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги, заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі, тобто в частині вирішення трьох вимог немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації земельної ділянки) та однієї вимоги майнового характеру (про повернення земельної ділянки до комунальної власності).
Враховуючи вимоги позовної заяви та апеляційної скарги, судовий збір за подання цієї апеляційної скарги в частині оскарження трьох вимог немайнового характеру становить 9662 40 грн (2 684 грн * 3 * 1 * 150 % * 0, 8).
Отже, заявником в частині оскарження вимог немайнового характеру сплачено судовий збір.
Поряд з цим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Тобто позовні вимоги про повернення земельних ділянок до земель комунальної власності є вимогами майнового характеру та щодо цих позовних вимог судовий збір має розраховуватися з вартості спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України).
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість одинадцяти спірних земельних ділянок станом на дату звернення з позовом), у зв'язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги в частині оскарження вимог майнового характеру.
Такі правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 25 травня 2025 року у справі №179/1099/23.
Отже, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскарження вимог майнового характеру, виходячи з вартості спірного нерухомого майна (однієї земельної ділянки) станом на дату звернення з позовом, подати належні докази на підтвердження такої вартості, а також з урахуванням наведеного самостійно згідно з вимогами закону визначити розмір судового збору за подання апеляційної скарги в цій частині (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) та у разі необхідності доплатити судовий збір.
Також апеляційний суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання апеляційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання апеляційної скарги має бути перерахований або внесений на р/р UA658999980313191206080004628, отримувач платежу: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; призначення платежу - судовий збір, за скаргою - прізвище, ім'я та по батькові (найменування) платника, Дніпровський апеляційний суд (м. Дніпро).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку - десять днів з дня отримання даної копії ухвали, для сплати судового збору і надання апеляційному суду квитанції для долучення до матеріалів справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 15 травня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення вказаного вище недоліку у зазначений в ухвалі строк.
У разі невиконання ухвали і не усунення недоліку до вказаного строку, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка подала скаргу.
Суддя І.А.Єлізаренко