Справа № 640/889/19 Головуючий у 1 інстанції - Петренко О.С.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
11 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
В 2019 році ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та постанови КМУ №975 від 25.12.2013, у розмірі 90 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатись суддею Григоровичем П.О. без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15 грудня 2022 року, відповідно до ст. 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ (в редакції, чинній з 26 вересня 2024 року, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями […], передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/889/19 передана на розгляд та вирішення Кіровоградському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/889/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишивши позовну заяву без руху; повідомлено позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали шляхом уточнення позовних вимог та надання документів, які б підтверджували повноваження Станкович М.І. на представництво інтересів позивача в Кіровоградському окружному адміністративному суді.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати її, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що оскільки позивач ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 отримав 28.03.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак її вимоги не виконав, то позовну заяву слід залишити без розгляду, відповідно до приписів пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Водночас ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Частинами 13-15 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для залишення адміністративного позову без розгляду були висновки суду першої інстанції щодо неусунення позивачем недоліків адміністративного позову, відображених в ухвалі від 19.03.2025, а саме:
- позивач не уточнив позовні вимоги (до матеріалів справи долучено витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.07.2018 за №77, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Вказане рішення, в розумінні КАС України, є рішенням, яким порушено права позивача. Однак позивачем не оскаржується, а визнаються протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги);
- позивач не надав документів, які б підтверджували повноваження Станкович М.І. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Кіровоградському окружному адміністративному суді.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.
Щодо викладу позовних вимог, то колегія суддів зауважує, що формулювання позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, є диспозитивним правом позивача, за змістом якого кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Водночас, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Крім того, за приписами ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Тобто, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Щодо надання позивачем документів, які б підтверджували повноваження Станковича М.І. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Кіровоградському окружному адміністративному суді, колегія суддів зазначає таке.
За приписами ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Частинами 1, 3 ст. 43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з пунктами 1 та 2 ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення), встановлено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктом 10 Положення передбачено, що ордер який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Відповідно до пп. 12.4 п. 12 Положення ордер повинен містити реквізити щодо назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, наведена у додатку 1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, яка діє станом на даний час, також містить реквізит «назва органу, у якому надається правова допомога».
Отже, чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема, суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері на надання правової допомоги, а саме в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, даний позов було подано в січні 2019 року саме до Окружного адміністративного суду м. Києва, а тому адвокатом до цієї позовної заяви було долучено ордер на представництво саме в Окружному адміністративному суді міста Києва, який відповідав вимогам законодавства.
При цьому, на переконання колегії суддів, після відкриття провадження та передачі даної справи Кіровоградському окружному адміністративному суду, вимога останнього про надання позивачем документів, які б підтверджували повноваження Станковича М.І. на представництво інтересів ОСОБА_1 в Кіровоградському окружному адміністративному суді, є передчасною та безпідставною, оскільки позивач свої права може захищати і сам або через іншого адвоката, а не лише Станковича М.І .
З урахуванням наведеного, судовою колегією враховується, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Отже, колегія суддів вважає, що Кіровоградським окружним адміністративним судом залишено без розгляду адміністративний позов у справі № 640/889/19 з формальних підстав, що унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту прав та інтересів, шляхом судового розгляду справи.
Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
У рішеннях від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини зазначив про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, яке виявилося в надто суворому тлумаченні внутрішніми судами процесуальної норми, що позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства, а також встановлені вище обставини справи, дають підстави для висновку, що безпідставно постановлена оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 11.06.2025.