Справа № 320/53298/24
10 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Бєлової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМСЕЙЛЗ" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМСЕЙЛЗ" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ") про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМСЕЙЛЗ" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ"), в якому просив стягнути кошти з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих відповідача та з рахунків у системи електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 11 944 887,23 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року заяву ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення податкового боргу задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ПРАЙМСЕЙЛЗ" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КИЇВХЛІБ") задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення податкового боргу відмовлено.
Відповідачем подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про судові витрати на правничу допомогу і сплату судового збору, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки судом не було здійснено їх розподіл.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За нормами п.4 ч.1 ст.322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 36336,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №92984935990 від 29.11.2024 (а.с.79).
Беручи до уваги, що постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу відповідача задоволено, однак не змінено розподіл судових витрат, тобто не вирішено питання про судові витрати, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення про присудження за рахунок бюджетних асигнувань ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків - суб'єкта владних повноважень, який виступав стороною у даній справі, понесених ТОВ «Праймсейлз» судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги в сумі 36336,00 грн.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст.134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2024 між відповідачем (клієнт) та ФОП Перепелюк О.В (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги №18/11, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати необхідні послуги з правничої допомоги щодо скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №320/53298/24. Відповідно до п.5.1 за надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує суму вартості однієї години роботи адвоката у розмірі еквівалентну 150 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на день складання акту надання послуг в строк протягом 10 робочих днів з дня підписання акту прийняття виконаних послуг за результатами розгляду справи (а.с.140-141).
На підтвердження надання відповідачу послуг з правничої допомоги, матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1755567 від 25.11.2024, за яким адвокат Перепелюк О.В. надає відповідачу правничу допомогу індивідуально (а.с.70) та акт прийому-передачі правничої допомоги №1 від 28.05.2025 до договору від 18.11.2024 (а.с.170).
За вказаним актом адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу за договором:
1) оформлення та подання скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 у справі №320/53298/24 - 12 год.
2) оформлення та подання до суду апеляційної інстанції заяви про надання доказів сплати судового збору від 02.12.2024 у справі №320/53298/24 - 0,5 год.
3) ознайомлення з матеріалами справи у суді першої інстанції (з часом проїзду до суду) - 2 год.
4) підготовка та подання до суду апеляційної інстанції 2 заяв про прискорення розгляду справи №320/53298/24 від 26.12.2024 та від 07.05.2025 - 1 год.
5) підготовка та подання до суду апеляційної інстанції пояснень з доказами у справі №320/53298/24 від 30.12.2024 - 2 год.
6) оформлення та подання до суду апеляційної інстанції заяви про прискорення розгляду справи з визначенням суми витрат на правничу допомогу від 17.04.2025 у справі №320/53298/24 - 2 год.
7) участь у судовому засіданні у справі №320/53298/24 у суді апеляційної інстанції 27.05.2025 (2,5 год з часом проїзду) - 2,5 год. Всього 22 години.
Вартість правничої допомоги згідно з актом становить 160429,50 грн = 22 години * 175 доларів США (курс долара США станом на 28.05.2025 - 41,67 грн).
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції адвокат Перепелюк В.О. стверджував, що невідповідність вартості години роботи адвоката визначеної у п.5.1 договору №18/11 від 18.11.2024 та у акті №1 від 28.05.2025 є опискою.
Частина 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката як у фіксованому розмірі, із виключенням погодинної оплати, звільняє від необхідності визначати в детальному описі витраченого адвокатом часу на кожну окрему дію, так і з погодинним розрахунком, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги.
При цьому, в поданих позивачем документах зафіксовано які саме послуги надавались позивачу, в чому вони полягали, їх тривалість (витрачений адвокатом час) та їх вартість.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц дійшла висновку, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.
Позивач виклав свої заперечення щодо витрат на правову допомогу у відповідному клопотанні про співмірність витрат на правничу допомогу (а.с.174-177), в якому зазначив, що види наданих адвокатом послуг є неспівмірними із фактично наданим обсягом юридичної допомоги, при цьому у справі було проведено лише одне судове засідання, яке тривало 30 хв., час на прибуття до суду не входить до складу адвокатської діяльності та правової допомоги, апеляційна скарга має загальний обсяг 5 аркушів, а її зміст свідчить про мінімальну витрату часу для її підготовки і незначну складність, а факт понесення відповідачем витрат на правничу допомогу не підтверджено відповідним документом про оплату. З огляду на викладене, позивач просив відмовити в стягненні на користь відповідача витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів зазначає, що підставою для відмови в розподілі судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, є встановлення факту, що відповідні витрати не сплачені (не підлягали сплаті), не відповідають умовам договору, до суду не подано детального опису робіт (в разі встановлення погодинної ставки), а також при не підтвердженні факту надання відповідної правничої допомоги поданими до суду доказами. Однак, оскільки вказаних обставин судом не встановлено, то колегія суддів не вбачає підстав для відмови в розподілі судових витрат на правничу допомогу адвоката.
Досліджуючи заявлені до відшкодування судові витрати на правничу допомогу на предмет їх співмірності у відповідності до ч.5 ст.134 КАС України, колегія суддів звертає увагу, що вказана справа належить до окремої категорії справ незначної складності, розгляд яких відбувається за скороченою процедурою, встановленою ст.283 КАС України, не потребує вивчення та аналізу значного обсягу судової практики, а сам обсяг обґрунтувань апеляційної скарги складає 4 сторінки, що свідчить про значне завищення кількості витраченого часу на підготовку апеляційної скарги в 12 годин.
Також суд звертає увагу, що усунення недоліків апеляційної скарги є виправлення допущеної представником відповідача помилки та таке виправлення не може відбуватись за рахунок суб'єкта владних повноважень, який виступав стороною у справі, а тому витрачений адвокатом час на подання до суду доказів сплати судового збору на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не може входити до витрат, що підлягають розподілу, окремо від підготовки та подання апеляційної скарги.
Заявлена правова допомога щодо ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції не підтверджена жодними доказами, відсутні будь-які дані щодо дати такого ознайомлення та матеріали справи не містять інформації про ознайомлення адвоката Перепелюка О.В. з матеріалами даної справи в Київському окружному адміністративному суді. В той же час, наявне в матеріалах справи повідомлення про відсутність матеріалів в електронній справі подавалось іншою особою, а саме Симбірцевим Є.В., який діяв на підставі довіреності (а.с.63-65), а не адвокатом Перепелюком О.В., який надавав правову допомогу на підставі відповідного договору від 18.11.2024 №18/11.
Щодо наданої правової допомоги з оформлення та подання до суду апеляційної інстанції заяви про прискорення розгляду справи з визначенням суми витрат на правничу допомогу від 17.04.2025 у справі №320/53298/24, то відповідні дії були вчинені не адвокатом Перепелюком О.В., а іншою особою - Симбірцевим Є.В., який діяв на підставі довіреності (а.с.136-138), в той час, як у договорі від 18.11.2024 №18/11 не передбачено делегування адвокатом своїх повноважень будь-яким іншим особам, а відповідно до ордеру серії АІ №1755567 від 25.11.2024 адвокат Перепелюк О.В. під час представництва інтересів відповідача здійснював свою діяльність індивідуально, внаслідок чого відповідні процесуальні дії не належать до наданої правової допомоги, а тому такі витрати не підлягають розподілу.
Стосовно періоду участі адвоката в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, то відповідне судове засідання було призначено на 27.05.2025 о 14:40 год, розпочалось о 15:13 год., тривало 30 хв. та завершилось о 15:43 год. В той же час, щодо заявленого адвокатом часу проїзду, то матеріали справи не містять інформації або будь-яких доказів звідки він їхав до місця проведення судового засідання та скільки часу це зайняло, враховуючи, що будь які обставини та обґрунтування підлягають належному підтвердженню із дотриманням принципів доказування.
Крім того, з акту прийому передачі надання правничої допомоги №1 від 28.05.2025 вбачається, що під час розрахунку загальної вартості наданих адвокатом послуг враховано вартість погодинної оплати на рівні 175,00 доларів США за годину роботи, в той час, як умовами п.5.1 договору від 18.11.2024 №18/11 встановлено, що сума вартості однієї години роботи адвоката складає еквівалент 150,00 доларів США.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про завищення витраченого адвокатом часу, та, як наслідок, завищення заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Отже, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в частині відшкодування витрат сторони на професійну правничу допомогу, досліджуючи співмірність заявлених до відшкодування витрат із складністю справи та наданими адвокатом послугами, витраченим адвокатом часом та обсягом виконаних робіт, з огляду на не доведеність неминучості та обґрунтованості понесених позивачем витрат, враховуючи, що суб'єктом владних повноважень у своїх запереченнях обґрунтовано в чому саме полягає нерозумність витрат на правничу допомогу, приймаючи до уваги позицію Європейського суду з прав людини у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04), за встановлених обставин, суд вважає, що пропорційним до предмета спору щодо стягнення з платника податків заборгованості в розмірі 11944887,23 грн та виконаним адвокатом обсягом робіт обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу є сума 40000 грн, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, як суб'єкта владних повноважень, який виступав стороною у даній справі та не на користь якого ухвалено судове рішення.
При цьому, суд враховує, що в силу п.1 ч.3 ст.134 КАС України розподілу підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі вартості, що сплачена або підлягає сплаті.
Тобто, відсутність доказів оплати відповідачем послуг з наданої правової допомоги не звільняє його від обов'язку здійснення такої оплати за умовами договору від 18.11.2024 №18/11.
За таких обставин, беручи до уваги, що судове рішення ухвалено на користь ТОВ «Праймсейлз», з урахуванням надання належних доказів, які свідчить про понесення (необхідність сплати) ним витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, беручи до уваги доведення суб'єктом владних повноважень та встановлення судом неспівмірності заявлених витрат, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови, якою здійснити розподіл судових витрат на правничу допомогу шляхом стягнення їх частини за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який виступав стороною у справі.
Керуючись ст.139, 252, 310, 325 КАС України, колегія суддів,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМСЕЙЛЗ" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМСЕЙЛЗ" (код ЄДРПОУ 41202432) судові витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанцій у розмірі 40000,00 грн (сорок тисяч грн 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМСЕЙЛЗ" (код ЄДРПОУ 41202432) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарг у розмірі 36336,00 грн (тридцять шість тисяч триста тридцять шість грн 00 коп.).
В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМСЕЙЛЗ" про ухвалення додаткового судового рішення - залишити без задоволення.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст додаткової постанови складено 11 червня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
Л.В.Бєлова