Харківський районний суд Харківської області
12 червня 2025 року
смт Покотилівка Харківської області
Справа № 635/1038/24
Провадження № 1-кп/635/323/2025
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківської області, громадянина України з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 07 жовтня 2022 року вироком Київського районного суду міста Харкова за частиною 1 статті 309 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням статті 75 КК України строком на 1 рік у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним
Під час судового розгляду встановлено, що згідно указу № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з указом президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк воєнного статусу в Україні, та у подальшому продовжувався відповідними указами Президента України та діє на цей час ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, на шлях виправлення не став та скоїв умисний корисливий злочин під час випробувального терміну.
Так, в період з 20.09.2023 по 09.10.2023 ОСОБА_4 тимчасово, за усної згоди власниці, проживав у домоволодінні, яке належить ОСОБА_5 та розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Мешкаючи у зазначеному будинку, ОСОБА_4 викрав звідти належне ОСОБА_5 майно за наступних обставин.
На початку жовтня 2023 року, більш точного часу встановити в ході досудового розслідування не виявилось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи в продуктовому магазину по вул. Незалежності (Луначарського) в м. Мерефа, в ході раптово виниклої розмови з раніше незнайомими йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дізнався, що останні скуповують у населення побутову техніку для власних потреб. Під час вищезазначеної розмови у ОСОБА_4 виник раптовий, злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме - таких, що раніше перебували у вжитку, холодильника та пральної машини, які знаходились у домоволодінні ОСОБА_5 та належали останній. Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 придбати в нього холодильник білого кольору «Днепр 2М» та пральну машину білого кольору «Малютка» по низькій ціні. Отримавши згоду, ОСОБА_4 попрямував до місця мешкання, а саме - домоволодіння ОСОБА_5 , а чоловіки на автомобілі ГАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , приїхали до вказаного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_4 , виніс з домоволодіння та передав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , холодильник білого кольору ТМ «Днепр 2М» КШ-160, ГОСТ 16317-76, № 065857, холодильний агрегат №071985 вартістю 800 грн. та пральну машину білого кольору «Малютка 2» вартістю 550 грн., за що отримав грошові кошти в розмірі 500 грн, які в подальшому витратив на власний розсуд.
Також, на початку жовтня 2023 року, більш точної дати та часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 , знаходячись в домоволодінні ОСОБА_5 та продовжуючи реалізовувати свій злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, зателефонував до свого знайомого ОСОБА_8 та запропонував останньому придбати в нього дві чавунні батареї опалення білого кольору по 8 секцій кожна вартістю 960 грн. та холодильник білого кольору «Снайге-12 Е» КШ 200, ГОСТ 16317-76, №250683 вартістю 1 200,00 грн. На вказану пропозицію ОСОБА_8 погодився, після чого на власному автомобілі приїхав за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_4 передав останньому вказане майно, за що отримав грошові кошти в розмірі 1 500,00 грн, які в подальшому витратив на власний розсуд.
Крім того, продовжуючи реалізовувати свій злочинний корисливий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, 06 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_5 , таємно викрав: чавунну ванну білого кольору розміром 150х70 см. вартістю 2500,00 грн, алюмінієву каструлю з кришкою об'ємом 15 л. вартістю 460 грн, алюмінієву каструлю об'ємом 15 л. вартістю 400 грн. та алюмінієвий таз об'ємом 25 л. вартістю 280 грн. Після чого, на саморобному візку з метою продажу відвіз вказане майно до своєї знайомої ОСОБА_9 , за що отримав грошові кошти в розмірі 500,00 грн, які в подальшому витратив на власний розсуд
Отже, ОСОБА_4 своїми протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5644/23 від 16.11.2023, на загальну суму 7150,00 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчинене в умовах воєнного стану.
Позиція сторони обвинувачення та сторони захисту
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд враховуючи повне визнання ОСОБА_4 своєї вини, щиросердного каяття визнати ОСОБА_4 винуватим за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та з урахуванням положень статей 70, 71 КК України призначити остаточно покарання у виді п'яти років шести місяцяв позбавлення волі без можливості застосування до обвинуваченого статей 75, 76 КК України.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в які просить провести судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за її відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Процесуальні наслідки визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження на підставі частини 3 статті 349 КПК України роз'яснені та зрозумілі.
Допитаний у судовому засіданні під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що свою вину у вчиненні вказаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що у встановлений судом спосіб, час і місці здійснював кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, усвідомив протиправність своїх діянь та щиро в цьому розкаюється. Обвинувачений не оспорював фактичних обставин та доказів по справі, зокрема об'єм викраденого та його вартість, а також погодився з мірою покарання, на якому наполягав прокурор.
Щодо доказів на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Суд бере до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини справи. Судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що у такому випадку будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України, пересвідчившись в добровільності позиції обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання та мотиви призначення покарання
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий, з середньою освітою, не одружений, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.
З огляду на викладене, поряд з наведеними вище даними про особу обвинуваченого, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України, є тяжким злочином, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, раніше судимий, а також ту обставину, що вказаний злочин був вчинений у період іспитового строку за вироком Київського районного суду міста Харкова за частиною 1 статті 309 КК України від 07.10.2022 та вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, встановлених санкцією статей Особливої частини Кримінального кодексу України за якими він обвинувачується.
Суд, вислухавши аргументи сторін, з урахуванням особи винного, дослідивши матеріали справи, не встановив наявність достатніх обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а відтак дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом та застосування статті 69 КК України або його звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням вимоги статті 75 КК України.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Щодо вирішення процесуальних питань
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення судово-товарознавчої експертизи суд стягує з обвинуваченого.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню обвинуваченому не обирався.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі статті 71 КК України до остаточного покарання потрібно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова.
На підставі частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 349, 369, 370, 373, 374,394, 395, 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі статті 71 КК України до остаточного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова від 07.10.2022 та призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остаточне покарання у виді п'яти років трьох місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку - з 12 червня 2025 року.
Речові докази - дві чавунні батареї для опалення по 8 секцій білого кольору, бувші в використанні, в справному стані, чавунну ванну білого кольору розміром 150 см. Х 70 см., яка куплялась приблизно в 2004 р., в бувшому стані в справному стані., алюмінієву кастрюлю з кришкою об'ємом 15 л., бувша в використанні та алюмінієвий таз об'ємом 25 л., холодильник «Снайге-12Е» білого кольору КШ200 ГОСТ 16317-76; №250683, який куплявся приблизно в 1990-х рока в справному стані, після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_5 .
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судової судово-товарознавчої експертизи №5644/23 від 16.11.2023 у розмірі 400,00 гривень - стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого частиною 2 статті 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (частина 7 статті 376 КПК України).
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтею 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_10