Справа № 620/12833/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
11 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігввського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, в якому просив:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною, яка виразилась у письмовій відмові щодо незарахування до його поточної календарної вислуги років та стажу служби в поліції часу виконання ним обов'язків (проходження служби) в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки у Судані з 17.05.2010 по 10.02.2012, у Республіці Південний Судан з 15.02.2013 по 17.08.2015 та на Кіпрі з 11.12.2016 по 11.12.2017 (62 повних календарних місяці) у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону №613-ХIV;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та донарахувати до його поточної календарної вислуги років, а також до стажу служби в поліції час виконання ним обов'язків (проходження служби) в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки у Судані з 17.05.2010 по 10.02.2012, у Республіці Південний Судан з 15.02.2013 по 17.08.2015 та на Кіпрі х 11.12.2016 по 11.12.2017 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону №613-ХIV, що загалом становить 62 повних календарних місяці, шляхом видання наказу по особовому складу згідно Порядку №1235;
- зобов'язати відповідача встановити йому відповідний розмір надбавки, передбачений Постановою від 11.11.2015 №988 за стаж служби в поліції.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що в силу вимог чинного законодавства України спірний період має бути зарахований до вислуги років та стажу служби в поліції у розрахунку один місяць за три місяці.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позовні вимоги - задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Чернігівській області у зарахуванні ОСОБА_1 до календарної вислуги років та стажу служби в поліції часу виконання ним обов'язків (проходження служби) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан та на Кіпрі у період з 17.05.2010 по 10.02.2012, з 15.02.2013 по 17.08.2015, з 11.12.2016 по 11.12.2017, з розрахунку один місяць за три місяці.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років та стажу служби в поліції час виконання ним обов'язків у складі національного персоналу в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан та на Кіпрі у період з 17.05.2010 по 10.02.2012, з 15.02.2013 по 17.08.2015, з 11.12.2016 по 11.12.2017, з розрахунку один місяць за три місяці.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області встановити ОСОБА_1 надбавку за стаж служби в поліції у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням вищезазначеного перерахунку вислуги років.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Зазначена апеляційна скарга обґрунтована тим, що до стажу служби в поліції, який дає право на виплату надбавки за стаж, зараховуються періоди, передбачені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію України».
На думку скаржника, включення періодів виконання позивачем обов'язків у складі національного персоналу в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан та на Кіпрі у період з 17.05.2010 по 10.02.2012, з 15.02.2013 по 17.08.2015, з 11.12.2016 по 11.12.2017 в пільговому обчисленні з розрахунку три місяці за кожен місяць служби не передбачено.
Оскільки позивач на даний час проходить службу в поліції та не звертався із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, тому дані позовні вимоги є передчасними.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України, а з 23.05.2023 - на посаді інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Чернігівській області.
При цьому, позивач виконував службові обов'язки у складі українського миротворчого персоналу з працівників органів внутрішніх справ України, а саме:
- у період з 17.05.2010 по 10.02.2012 - міжнародна миротворча операція ООН у Судані;
- у період з 15.02.2013 по 17.08.2015 - міжнародна миротворча операція ООН у Республіці Південний Судан;
- у період з 11.12.2016 по 11.12.2017 - міжнародна операція ООН з підтримання миру і безпеки на Кіпрі.
08 серпня 2024 року позивач звернувся з письмовим рапортом на ім'я начальника ГУНП в Чернігівській області, у якому просив здійснити перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вищевказані періоди виконання обов'язків у складі національного персоналу в міжнародній місії ООН з підтримання миру та безпеки в Республіці Кіпр та Республіці Південний Судан у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону №613-ХІV.
Листом від 26.08.2024 за №4073/124/05/20-2024 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що норми Закону України від 23.04.1999 №613-ХІV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» застосовуються саме під час обрахування на пільгових умовах вислуги років для визначення розміру пенсії. Оскільки у позивач не набув право на пенсію, підстави для включення до стажу служби в поліції часу виконання ним обов'язків у міжнародних операціях ООН у пільговому розрахунку відсутні.
Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відмова ГУНП в Чернігівській області в зарахуванні позивачу періодів проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки з розрахунку один місяць за три до його поточної календарної вислуги років є протиправною та такі дії порушують право ОСОБА_1 на соціальний захист, гарантоване Конституцією України, Законом України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки».
Як наслідок, незарахування вищезазначеної вислуги позбавляє позивача права на встановлення йому, як поліцейському, відповідної надбавки за вислугу років згідно статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» та підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Колегія суддів не погоджується в повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У свою чергу, приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
У той же час, правові, організаційні та фінансові засади щодо участі України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також порядок направлення Україною військового та цивільного персоналу, організації його підготовки та забезпечення визначає Закон України від 23.04.1999 №613-XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» (далі - Закон №613-XIV).
Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону №613-XIV:
національний персонал - окремі військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, поліцейські, особи начальницького і рядового складу державних органів, які можуть оснащуватися вогнепальною (стрілецькою) зброєю та боєприпасами до неї відповідно до пропозицій міжнародних організацій у сфері безпеки, а також працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, державних органів і установ України, які направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки і не входять до складу національного контингенту.
національний контингент - військові підрозділи, оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв'язку, що направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, у тому числі у складі багатонаціональних військових формувань високої готовності, військові підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, котрі входять до складу об'єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (спільні батальйони тощо).
Відповідно до статті 5 Закону №613-XIV національний контингент і національний персонал комплектуються громадянами України - військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, поліцейськими, особами начальницького і рядового складу інших військових формувань та інших державних органів і цивільних установ України, які мають необхідну професійну і психологічну підготовку.
Згідно з статтею 8 Закону №613-XIV соціальний захист учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки і членів їх сімей забезпечується згідно з законами України.
Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі гарантії захисту учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються норми відповідного міжнародного договору або міжнародної угоди.
Вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці.
Оскільки стаття 8 Закону №613-XIV регулює більш вузьке коло суспільних відносин, пов'язаних із соціальним захистом учасників міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки та членів їх сімей, що також включає право на пенсію та відповідне пенсійне забезпечення, то вона є спеціальною нормою по відношенню до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а остання є загальною нормою у цьому відношенні.
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що, служба в міжнародних операціях Організації Об'єднаних Націй з підтримання миру і безпеки має зараховуватися у пільговому обчисленні.
З матеріалів справи вбачається, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ та згодом у Національній поліції України позивач приймав участь у місіях ООН, а саме: з 17.05.2010 по 10.02.2012, з 15.02.2013 по 17.08.2016 - служба в місії ООН в Республіці Південний Судан у складі національного персоналу; з 11.12.2016 по 11.12.2017 служба в місії ООН на Кіпрі у складі національного персоналу.
Таким чином, відмова ГУНП в Чернігівській області в зарахуванні позивачу періодів проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки з розрахунку один місяць за три до його стажу служби в поліції є протиправною, оскільки такі дії порушують право ОСОБА_1 на соціальний захист, гарантоване Конституцією України, Законом України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки».
Твердження відповідача про те, що частина друга статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції та не містить час проходження служби в міжнародній місії Організації Об'єднаних Націй колегія суддів оцінює критично, оскільки таке зарахування стажу передбачене частиною третьою статті 8 Закону №613-XIV.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Чернігівській області у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції часу виконання ним обов'язків (проходження служби) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан та на Кіпрі у період з 17.05.2010 по 10.02.2012, з 15.02.2013 по 17.08.2015, з 11.12.2016 по 11.12.2017, з розрахунку один місяць за три місяці та зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції час виконання ним обов'язків у складі національного персоналу в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан та на Кіпрі у період з 17.05.2010 по 10.02.2012, з 15.02.2013 по 17.08.2015, з 11.12.2016 по 11.12.2017, з розрахунку один місяць за три місяці.
Разом з тим, вирішуючи дану справу слід зазначити, що позивач на теперішній час працює на посаді інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Чернігівській області.
Враховуючи, що питання призначення пенсії позивачу вирішуватиметься під час його звільнення зі служби в поліції, а позивач проходить службу в поліції, та з заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, до відповідача не звертався, тому зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, період виконання ним обов'язків у складі національного персоналу в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан та на Кіпрі у період з 17.05.2010 по 10.02.2012, з 15.02.2013 по 17.08.2015, з 11.12.2016 по 11.12.2017, для встановлення йому відповідної надбавки, має передчасний характер.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 600/2632/22-а.
Крім того, вирішуючи позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області встановити ОСОБА_1 надбавку за стаж служби в поліції у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням стажу роботи за період проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки) судом першої інстанції не було враховано, що вказані вимоги є передчасними, оскільки такі вимоги звернуті на майбутнє, враховуючи, що доказів не встановлення відповідачем відповідної надбавки із врахуванням такого стажу служби - у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про помилковість висновку суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог.
У силу вимог частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині вказаних задоволених позовних вимог з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Чернігівській області у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції часу виконання ним обов'язків (проходження служби) в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан та на Кіпрі у період з 17.05.2010 по 10.02.2012, з 15.02.2013 по 17.08.2015, з 11.12.2016 по 11.12.2017, з розрахунку один місяць за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції час виконання ним обов'язків у складі національного персоналу в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан та на Кіпрі у період з 17.05.2010 по 10.02.2012, з 15.02.2013 по 17.08.2015, з 11.12.2016 по 11.12.2017, з розрахунку один місяць за три місяці.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
Є.В. Чаку