П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18532/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року (суддя Білостоцький О.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 29.10.2024) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 за адміністративним позовом ТОВ "Аквафрост" визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100284/1 від 28.05.2024.
14.10.2024 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Львівської митниці на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 20000,00 грн. та на послуги перекладу у сумі 1147,00 грн.
29.10.2024 Одеський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яким стягнув з Львівської митниці на користь ТОВ "Аквафрост" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. та витрати позивача на послуги перекладача у розмірі 1147,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Львівська митниця подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким зменшити суму витрат на правничу допомогу.
На переконання апелянта, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. є явно неспівмірними із ціною позову.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно частини першої статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підстав доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Аквафрост" (далі замовник) та адвокатом Аверіною Вікторією Валеріївною (далі виконавець) було укладено Договір про надання юридичних послуг №010722 від 01.07.2022 року (далі Договір), за п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надавати замовнику консультаційні, юридичні послуги та послуги адвоката в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги та оплатити їх у порядку, встановленому цим договором.
За п. 2.4 Договору надання доручень виконавцю проводиться письмово або усно з передачею необхідної для його виконання документації. Передача переліку боржників (споживачів), а також всі необхідні документи для виконання вимог Договору оформляється актом приймання - передачі документації, який підписується уповноваженими представниками сторін. Після закінчення виконання роботи виконавець повинен повернути всі отримані ним від замовника документи.
Згідно п. 3.1 Договору замовник зобов'язується сплачувати виконавцю винагороду в розмірі, що визначається сторонами щомісячно та закріплюється в актах виконаних робіт. Акти виконаних робіт підписуються уповноваженими представниками сторін до п'ятого числа наступного за звітним місяця.
На виконання вимог Договору №010722 було складено акт здачі-прийняття виконаних робіт від 01.08.2024 року, згідно якого виконавець надав замовнику наступні послуги щодо справи №420/18532/24, а саме:
1) зустріч з клієнтом та обговорення стратегії захисту в суді 2 год 2 000,00 грн.;
2) збір та підготовка необхідних документів для підготовки позовної заяви до суду 2 год 2 000,00 грн.;
3) підготовка позову до суду 4 год 6 000,00 грн.;
4) підготовка процесуальних документів по справі (відповіді на відзив, заперечення, клопотання, підготовка перекладів) 8 год 10 000,00 грн.
Всього: 20 000,00 грн.
Також в матеріалах справи містяться акт здачі-приймання виконаних робіт від 01.08.2024 по Договору, рахунок-фактуру №23 від 01.08.2024.
З уваги на викладене колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що присуджена до відшкодування позивачу вартість послуг на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. є завищеною та неспівмірною зі складністю справи.
Зважаючи на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга митниці задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 252, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов