П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36161/24
Категорія:111010000 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 21.03.2025 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) ДПС в Одеській області про:
- визнання протиправним та скасування у повному обсязі рішення ГУ ДПС в Одеській області від 31 жовтня 2024 року №224/15-32-24-08-23 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 ;
- зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 у якості платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 14 листопада 2024 року на адресу позивача надійшло рішення ГУ ДПС в Одеській області від 31 жовтня 2024 року № 224/15-32-24-08-23 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - ФОП. Вказаним рішенням анульовано реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку з 01 жовтня 2024 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що здійснення діяльності за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на Єдиному податку видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у абз.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України кодом КВЕД 61.90 визначені інші види діяльності, які не заборонені для здійснення суб'єктами господарювання, перебуваючи на єдиному податку. Крім того, про протиправність прийнятого рішення також свідчить те, що в акті не визначено вид перевірки.
Позивач також зазначив, що ймовірно (хоча це прямо не зазначено у акті) акт став наслідком саме камеральної перевірки. Проте проведена перевірка з питання правомірності застосування суб'єктом господарювання єдиного податку не віднесено до виключного переліку питань, що можуть бути встановлені камеральною перевіркою згідно до ПК України.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що на підставі п.299.11 ст. 299 ПК України ГУ ДПС в Одеській області проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності ФОП ОСОБА_1 . Під час перевірки використані інформаційні системи центрального рівня та встановлено, що платником єдиного податку третьої групи і ставкою 5 відсотків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України). Представник відповідача зазначив, що фізичні особи-підприємці, які обрали здійснювати діяльність за КВЕД 61.90 та надають електронні комунікаційні послуги не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Висновком перевірки відповідно до п.299.11 ст. 299 ПК України та встановлених порушень згідно вимог абз.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України ФОП ОСОБА_1 проведено анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за рішенням ГУ ДПС в Одеській області, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС в Одеській області №224/15-32-24-08-23 від 31 жовтня 2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_1 .
Зобов'язано ГУ ДПС в Одеській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 у якості платника єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року та включити до реєстру платників єдиного податку.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ФОП " ОСОБА_1 " платник єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД класу 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв'язку", не має права застосовувати спрощену систему оподаткування. Заява про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов'язків (з підтверджуючими документами) у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України від ПП "Спайдер-Нет" не надходила. Перелічені причини є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до п.п.299.10, 299.11 ст. 299 ПК України. Отже, суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги доказів відповідача, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 8 КАС України, щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, що у свою чергу, призвело до порушення вимог ст.ст. 72, 242 КАС України.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що суд першої інстанції повністю дотримався норм матеріального та процесуального права, надав повну оцінку доказам у справі та правильно застосував принцип тлумачення норм права на користь платника податків.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
11 серпня 2017 року зареєстровано ФОП ОСОБА_1 (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25320000000007817 від 11 серпня 2017 року).
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про наступні види економічної діяльності, які здійснюються вказаним суб'єктом господарювання: 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку (основний вид діяльності); 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку; 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.
Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 17 жовтня 2024 року №3410 ФОП ОСОБА_1 з 01 серпня 2023 року перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група, ставка 5%).
ГУ ДПС в Одеській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку звітності платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків від обсягу доходів.
Перевіркою встановлено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно - правових форм господарювання (абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291, абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України).
На підставі вищезазначеного ГУ ДПС в Одеській області складено акт перевірки щодо порушення платником єдиного податку третього групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування №41870/15-32-24- 08/ НОМЕР_1 від 24 вересня 2024 року.
Примірник акту перевірки надіслано 04 жовтня 2024 року за податковою адресою позивача у порядку, передбаченому ст. 42 ПК України.
14 листопада 2024 року на адресу позивача надійшло рішення ГУ ДПС в Одеській області від 31 жовтня 2024 року № 224/15-32-24-08-23 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця.
Вказаним рішенням анульовано реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку з 01 жовтня 2024 року.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не було досліджено та встановлено, який конкретний вид (види) економічної діяльності у межах класу 61.90 виконується позивачем.
Суд першої інстанції вважав, що відсутність аналізу ГУ ДПС конкретних видів діяльності, що виконуються позивачем в межах класу 61.90 призвела до необґрунтованого обмеження його права на застосування спрощеної системи оподаткування, яке пов'язане саме із дослідженням конкретних видів діяльності, що виконуються ним в межах класу 61.90.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивач здійснював саме ті види діяльності, які визначені п.291.5 ст. 291 ПК України як несумісні зі спрощеною системою оподаткування.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, п.75.1 ст. 75, п.п.291.2, 291.3 , 291.4, 291.5, абз.8 пп.291.5.1 ст. 291, п.п.299.10, 299.11 ст. 299 ПК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно пп.62.1.3 п.62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За положенням п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Положеннями п.291.2 ст. 291 ПК України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. ПК України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.
Згідно п.291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
За приписами пп.4 п.291.4 ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно п.299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пп.4 п.291.4 та п.291.5-1 ст. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Згідно п.299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента); 8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції": щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
Відповідно до положень пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема: 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
З урахуванням вищенаведених правових норм діючого законодавства колегія суддів дійшла висновку, що підставою для винесення рішення про скасування реєстрації платника єдиного податку є акти перевірок податкового органу, у яких зафіксовані порушення податкового законодавства.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної саме документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 06 травня 2020 року у справі №812/1137/16, від 10 листопада 2021 року у справі №200/697/20-а
Вищезазначений висновок неодноразово підтверджувався, зокрема постановою Верховного Суду від 04 травня 2023 року у справі №320/1040/19, в якій зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом; при цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ГУ ДПС в Одеській області було прийняте на підставі камеральної перевірки позивача щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування та встановлено порушення позивачем абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України.
Відповідно абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Отже, законодавцем визначено підстави, за наявності яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, а саме, які здійснюють діяльність з надання послуг: 1) поштового зв'язку; 2) телефонного зв'язку (фіксованого з проводним та безпроводним доступом, рухомого); 3) послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
З матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувала наявність у центральних базах даних ДПС відомостей, що позивач здійснює вид економічної діяльності за кодом КВЕД 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв'язку".
Разом з цим, відповідно до Класифікатору видів економічної діяльності 2010 року клас 61.90 включає:
1) надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій;
2) експлуатацію супутникових терміналів функціонально пов'язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем;
3) надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та Інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо;
4) надання телефонного зв'язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях;
5) надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з'єднань; - передавання голосу в реальному часі через Інтернет-протокол (VOIP);
6) перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг).
При цьому, клас 61.90 не включає надання доступу до мережі Інтернет операторами телекомунікаційної інфраструктури.
Таким чином, вирішуючи справу в межах спірних правовідносин, положення ПК України необхідно застосовувати з урахуванням специфіки класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), оскільки клас 61.90 охоплює широкий спектр діяльності, який включає надання спеціалізованих телекомунікаційних послуг, таких як супутниковий трекінг, комунікаційна телеметрія, VOIP, а також доступ до Інтернету через мережі, що не належать операторам телекомунікаційної інфраструктури.
Тобто, застосування позивачем спрощеної системи оподаткування можливе за умови, що види діяльності, які ним фактично здійснюються, не належать до переліку послуг, заборонених ПК України.
Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не досліджено та не встановлено, який конкретний вид (види) економічної діяльності у межах класу 61.90 виконується позивачем.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відсутність аналізу ГУ ДПС в Одеській області конкретних видів діяльності, що виконуються позивачем в межах класу 61.90, призвела до необґрунтованого обмеження його права на застосування спрощеної системи оподаткування, яке пов'язане саме із дослідженням конкретних видів діяльності, що виконуються ним в межах класу 61.90.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень розділу 1 "Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року №457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Тобто, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов'язків для суб'єктів господарювання та жодні правові наслідки зазначеного відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої , що контролюючим органом не доведено, що позивач здійснював саме ті види діяльності, які визначені п.291.5 ст. 291 ПК України як несумісні зі спрощеною системою оподаткування, що в даному випадку є ключовим аспектом в межах спірних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 12 червня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.