Справа № 521/15820/20
Номер провадження № 6/521/247/25
11 червня 2025 року
Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.
при секретарі - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа, -
До Малиновського районного суду м.Одеси звернувся представник ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа на примусове виконання рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 31 березня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що в провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 31 березня 2021 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову, а саме з 07.08.2020 року та до закінчення терміну навчання, але не пізніше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років. Судом було видано виконавчий лист, який до 30.03.2022 року перебував на примусовому виконанні в відділі державної виконавчої служби, за заявою стягувача був їй повернутий, поданий до примусового виконання за місцем роботи боржника, в/ч НОМЕР_1 , де боржник проходив службу, згодом його було переведено до в/ч НОМЕР_2 , якою здійснювалось утримання аліментів до грудня 2023 року, на запит представника стягувача було отримано інформацію, що виконавчі листи дійсно знаходились в в/ч НОМЕР_2 , боржника було звільнено з 31.10.2023 року, місцезнаходження виконавчих листів невідомо.
Посилаючись на те, що рішення суду не виконано в повному обсязі, виконавчий лист втрачено не з вини позивачки, просив поновити їй строк на пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання та видати дублікат виконавчого листа.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX назву Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Сторони в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином. Від представника заявника надійшла заява, у якій просив суд справу розглянути за його відсутності, заяву підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 31 березня 2021 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову, а саме з 07.08.2020 року та до закінчення терміну навчання, але не пізніше, ніж до достягнення ОСОБА_3 23 років.
22 червня 2021 року представником позивачки було отримано виконавчий лист, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи (а.с. 69).
З копії листа Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) від 18.03.2025 р. № 34468 (а.с. 96) вбачається, що вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні, 30 березня 2022 року за заявою стягувача його було повернуто ОСОБА_1 , яка отримала його власноруч.
З копії листа в/ч НОМЕР_1 від 04.03.2025 р. № 1054/ФЕС» (а.с. 89) вбачається, що вказана військова частина здійснювала утримання аліментів з ОСОБА_4 з 01.07.2022 по 31.03.2023 р. включно, а до того- утримання здійснювалось ІНФОРМАЦІЯ_2 , від якого оригінали виконавчих листів не надходили, утримання здійснювалось за їх копіями, які при звільненні були вручені ОСОБА_4 .
З копії листів в/ч НОМЕР_2 від 07.03.2025 р. № 560/ФЕС (а.с. 95), від 03.03.2025 р. № 520/ФЕС (а.с. 92) вбачається, що вказана військова частина здійснювала утримання аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 згідно рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 31.03.2021 р. по справі № 521/15820/20, провадження № 2/5211038/21 в період з 01.07.2023 року по 31.10.2023 року, місцезнаходження виконавчого листа невідомо.
В матеріалах справи наявна копія договору № 149119-ФЕЧП-б від 01.09.2019 року, укладеного між позивачкою та Одеським національним економічним університетом, предметом якого є надання освітніх послуг для ОСОБА_3 з підготовки понад держане замовлення в межах ліцензійного обсягу студентів за спеціальністю «Менеджмент», ступінь вищої освіти «Бакалавр», форма навчання очна (денна), строк надання освітньої послуги- 3 роки 9 місяців (а.с. 25-26).
Також в матеріалах справи наявна копія студентського квитка ОСОБА_3 , з якого вбачається, що вона навчається на Факультеті менеджменту, обліку та інформаційних технологій на денній формі навчання, квиток дійсний до 30 червня 2023 р. (а.с. 61).
Заявником не надано суду доказів продовження ОСОБА_3 навчання після зазначеного терміну, що, з урахуванням відомостей про утримання з ОСОБА_4 аліментів по 31.10.2023 року включно та відсутністю відомостей про наявність заборгованості зі сплати аліментів за минулий період, свідчить про те, що рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 31.03.2021 р. по справі № 521/15820/20 в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову, а саме з 07.08.2020 року та до закінчення терміну навчання, але не пізніше, ніж до достягнення ОСОБА_3 23 років, - фактично виконано в повному обсязі.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.
Як зазначено в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України "Перехідні положення" у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ "Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили (постанова КЦС ВС від 01.08.2023 р. по справі № 700/3521/15-ц).
Враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про фактичне виконання в повному обсязі рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 31 березня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову, а саме з 07.08.2020 року та до закінчення терміну навчання, але не пізніше, ніж до достягнення ОСОБА_3 23 років, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 12, 127, 433, п.п. 17.4 п. 17 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, суд-
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено 11 червня 2025 року.
Суддя М.В.Мурзенко