Справа № 638/7342/25
Провадження № 1-в/638/497/25
11 червня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» ОСОБА_3 про звільнення від відбування призначеного покарання відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 19 квітня 2022 року вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ст. 395 КК України до 5 місяців арешту На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 07.12.2021 у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців 10 днів позбавлення волі. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.04.2024 визначено покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 19.04.2022 за ст. 395 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 07.12.2021 у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців 10 днів позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців 10 днів позбавлення волі,
На адресу Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» ОСОБА_3 про вирішення питання про звільнення від відбування призначеного покарання відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 19 квітня 2022 року вироком Хорольського районного суду Полтавської області за ст. 395 КК України до 5 місяців арешту На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 07.12.2021 у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців 10 днів позбавлення волі. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.04.2024 визначено покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 19.04.2022 за ст. 395 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено покарання за вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 07.12.2021 у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців 10 днів позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 років 6 місяців 10 днів позбавлення волі.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомленими. Прокурор був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою у явочному листі. Засуджений подав клопотання про розгляд клопотання без його участі, представник колонії, в свою чергу, також подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 539 КПК України суд вважає можливим розглянути подання у відсутності зазначених осіб, за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Відповідно до положень статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення
При цьому, згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
В силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21 винесла постанову від 7 жовтня 2024 року, у якій дійшла висновку про те, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ. мають зворотну дію в часі.
У вказаній постанові Об'єднана палата зазначила, що в ході з'ясування обставин того, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. XX та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-ІХ, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 КПК.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 КПК, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу (тобто, і стосовно випадку, коли караність діяння законом усунена).
Як вбачається зі змісту клопотання, начальник Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» просить суд привести вищезазначені вироки суду у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому у вказаному клопотанні ставиться питання про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12.06.2020 за епізодом, що мав місце 02.11.2019, у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння, без зазначення кваліфікації дій останнього згідно встановлених судом обставин у вказаному вироку суду.
Також до клопотання не додано доказів того, що установа виконання покарань зверталася до Хорольського районного суду Полтавської області з питання роз'яснення зазначеного вироку від 12.06.2020 у відповідності до вимог КПК України щодо кваліфікації окремих епізодів за відповідною частиною статті 185 КК України.
Разом з тим наявні в доданих до клопотання матеріалах копії вироків Хорольського районного суду Полтавської області від 12.06.2020 та 19.04.2022 є нечитаємими, поганої якості, що позбавляє суд можливості їх вивчати та досліджувати всі обставини, що в них зазначені.
Крім того до подання вказаного клопотання установою виконання покарань не вирішено питання про заміну призначення вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 19.04.2022 покарання у виді арешту у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» № 3342-IX від 23 серпня 2023 року.
Водночас суд зазначає, що клопотання складене всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України суд негайно звільняє від призначеного покарання особу, засуджену за діяння, караність якого законом усунена, а установа виконання покарань навпаки просить суд виключити обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення з вироку, що не відповідає вимогам КК України та КПК України.
Водночас, уповноважена особа державної установи не позбавлена права звернутися до суду за роз'ясненням вироку. Однак, у суду відповідних понвноважень немає.
Наведене вище позбавляє суд можливості встановити всі фактичні обставини справи, розглянути дане клопотання по суті та ухвалити законне і обґрунтоване рішення у визначені нормами КПК України строки.
За таких обставин, клопотання начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» ОСОБА_3 про звільнення від відбування призначеного покарання відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно повернути для належного оформлення.
При цьому суд роз'яснює, що повернення клопотання для належного оформлення не позбавляє права звернутися до суду з відповідним клопотанням повторно після приведення його у відповідність до норм чинного процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись статтею 539 КПК України, суд
Клопотання начальника Державної установи «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» ОСОБА_3 про звільнення від відбування призначеного покарання відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку у відповідність до вимог закону - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11 червня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1