П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33058/24
Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,
повний текст судового рішення
складено 12.06.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В жовтні 2025 року адвокат Чугунов Сергій Олександрович, в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.01.2025, виклав наступні позовні вимоги:
- визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення на загальну суму 712060 грн., а саме:
1) щодо податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а саме:
- податкове повідомлення-рішення №16341/15-32-24-05 від 06.07.2023 в сумі 336087 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №16341/15-32-24-05 від 06.07.2023 на суму 84021,75 грн.;
2) щодо військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а саме:
- податкове повідомлення-рішення №16343/15-32-24-05 від 06.07.2023 в сумі 28008 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №16343/15-32-24-05 від 06.07.2023 в сумі 7002 грн.;
3) по адміністративним штрафам та іншим санкціям, а саме:
- податкове повідомлення-рішення №16340/15-32-24-05 від 06.07.2023 в сумі 1020 грн.;
4) щодо податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а саме:
- податкове повідомлення-рішення №16345/15-32-24-05 від 06.07.2023 в сумі 204737 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №16345/15-32-24-05 від 06.07.2023 в сумі 51184,25 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними, оскільки винесені за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , про проведення якої позивач не повідомлялась і вимоги про надання документів на перевірку не отримувала, у зв'язку з чим була позбавлена можливості надати запитувані податковим органом документи, що в свою чергу вплинуло на винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року позов задоволено повністю наступним чином:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №16341/15-32-24-05 від 06.07.2023, №16343/15-32-24-05 від 06.07.2023, №16340/15-32-24-05 від 06.07.2023, №16345/15-32-24-05 від 06.07.2023.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Згідно наказу ГУ ДПС №2413-п від 10.04.2023 призначило проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.03.2020 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у зв'язку з надходженням від Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 31.03.2020 №25560050002116900 (а.с.106).
За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки №16244/15-32-24-05-09/ НОМЕР_1 від 15.06.2023 (надалі - акт перевірки), в якому зазначено про наступні порушення:
- п.177.10 ст.177 Податкового Кодексу України, та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особипідприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2013 №481, зареєстрований в Мінюсті України 04.10.2013 за №1686/24218, в частині неведення Книги обліку доходів і витрат (Ф.10) за первіряємий період;
- п.177.2 ст.177, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 336087 грн.;
- пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.2 ст.177, п.16-2 підрозділу 10 розд.XX Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкові зобов'язання з військового збору, який сплачується фізичними особами-підприємцями за результатами річного декларування на загальну суму 28008 грн.;
- в порушення п. 183.1 та 183.2 ст.183 розділу V Податкового кодексу України не подано заяву про реєстрацію платником ПДВ;
- п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкові зобов'язання по податку на додану вартість на 204737 грн.;
- п.44.1, п.44.3, п.44.5 статті 44 Податкового кодексу України - не збереження та не надання первинних документів для проведення документальної перевірки. (а.с.24-37)
На підставі акту перевірки ГУ ДПС 06.07.2023 винесло наступні податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження позивачем у даній справі згідно заяви про уточнення позовних вимог від 20.01.2025 (а.с.107-110):
- №16341/15-32-24-05, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 420108,75 грн., з яких 336087 грн. - за основним платежем та 84021,75 грн. - за штрафними санкціями;
- №16343/15-32-24-05, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання по військовому збору на загальну суму 35010 грн., з яких 28008 грн. - за основним платежем та 7002 грн. - за штрафними санкціями;
- №16340/15-32-24-05, яким позивачу нарахований штраф на суму 1020 грн.;
- №16345/15-32-24-05, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 255921,25 грн., з яких 204737 грн. - за основним платежем та 51184,25 грн. - за штрафними санкціями;
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними, суд першої інстанції навів такі узагальнені доводи та висновки:
- позивач з 11.08.2021 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою копією паспорта позивача, а тому відповідач надіслав копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за адресою, яка не є податковою адресою позивача;
- після припинення реєстрації ФОП, платник податку не має обов'язку повідомляти контролюючий орган про зміни податкової адреси (адреси реєстрації, проживання), адже з цього моменту він не є підприємцем;
- дослідивши надану контролюючим органом копію повідомлення про вручення поштового відправлення, суд доходить висновку, що у наданому повідомленні не зазначено у відповідній графі про його невручення, не зазначено причини невручення, а також відсутній підпис працівника поштового зв'язку;
- інших доказів щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки контролюючим органом не надано;
- контролюючим органом не виконано вимоги щодо надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що відповідно до абзацу другого пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України є передумовою для права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки;
- суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки;
- враховуючи встановлені обставини справи щодо допущених відповідачем процедурних порушень під час призначення і проведення такої перевірки, позивач був позбавлений можливості надати документи до перевірки, оскільки, як встановлено судом, про проведення перевірки позивачу стало відомо лише після отримання 22.06.2024 копії ухвали про відкриття провадження по справі №420/16913/24, до якої, зокрема було долучено копії вищезазначених ППР та акту від 15.06.2023 про результати перевірки та інших документів, що свідчить про об'єктивну неможливість надати документи до перевірки, яка фактично проведена з 02.06.2023 по 08.06.2023;
- незаконність призначення й проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваних ППР, як її прямого наслідку, оскільки описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей отриманих в ході такої перевірки та, відповідно, нівелюють її результати.
Апелянт з такими висновками суду першої інстанції не погоджується і в апеляційній скарзі зазначає, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача ГУ ДПС діяло в рамках чинного законодавства, оскільки згідно пункту 70.7 статті 70 ПК України платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну своїх даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (у т.ч. про зміну місця проживання) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви, але ФОПП ОСОБА_1 повідомлення про зміну свого місця проживання до Головного управління ДПС в Одеській області , Суворовській ДПІ не подала, у зв'язку з чим під час проведення перевірки у ГУ ДПС не було інформації про зміну місця проживання ФОПП ОСОБА_1 , а тому ГУ ДПС в Одеській області надіслало позивачу відповідні повідомлення та запити про надання документів на адресу, яка була наявна в Державному реєстру фізичних осіб-платників податків: АДРЕСА_2 , і така кореспонденція була повернута за закінченням терміну зберігання.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про порушення відповідачем процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 79 ПК України визначені наступні особливості проведення документальної невиїзної перевірки:
- документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1);
- документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абзац 1 п.79.2);
- у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу (абзац 2 п.79.2);
- виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абзац 3 п.79.2);
- присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.79.3).
Оскільки наказом ГУ ДПС в Одеській області від 10.04.2023 року №2413-п документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 призначена у зв'язку з надходженням від Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 31.03.2020 №25560050002116900, то така перевірка правомірно призначена з підстав, передбачених пунктом 78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до якого підставою для проведення документальної позапланової перевірки є початок процедури реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Наявність визначених пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача наказом ГУ ДПС в Одеській області від 10.04.2023 року №2413-п позивачем не заперечується.
При цьому колегія суддів також зазначає, що сам факт внесення 31.03.2020 до Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не позбавляє податковий орган права провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки згідно з абзацом другим пп.65.10.4 п.65.10 ст.65 ПКУ державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
На підтвердження виконання приписів абзацу 1 пункту 79.2 ст.79 ПК України щодо вручення платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, відповідач долучив до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6530003047513 в адрес ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_3 . (а.с.106 - зворотна сторона).
В той же час, зі змісту цього рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встановити, коли воно було відправлено, чи було воно доставлено або не було доставленого і з яких причин та коли це відправлення було повернуто відправнику, оскільки відповідні графи є незаповненими.
Як вірно звертав увагу представник позивача у відповіді на відзив, з'ясувати фактичний шлях цього поштового відправлення за допомогою відповідного ресурсу на сайті Укрпошти є неможливим, так як відповідна інформація з автоматизованої системи Укрпошти зберігається протягом шести місяців згідно п.п.121-124, 128 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 №270.
Крім того, відповідач не надав суду доказів того факту, що саме цим рекомендованим поштовим відправленням в адрес позивача були направлені копія наказу №2413-п від 10.04.2023, а також письмове повідомлення від 12.04.2023 року №212/15-32-24-05 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та запит від 11.04.2023 №4562/КПР/15-32-24-05-06 про надання первинних документів для проведення перевірки.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач надіслав копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за адресою, яка не є податковою адресою позивача, оскільки згідно долученої до матеріалів справи копії паспорту позивача, остання з 11.08.2021 зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21 зворотній бік).
Що стосується посилань апелянта на невиконання позивачем пункту 70.7 статті 70 ПК України та неповідомлення про зміну своєї адреси, що зумовило направлення кореспонденції на адресу, яка була наявні в Державному реєстру фізичних осіб-платників податків, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 42.2 ст.42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Зазначене кореспондується з п.6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року №610.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи в розумінні ст.45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Пунктом 63.5 ст.63 ПК України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.70.1 ст.70 ПК України Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формує та веде Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно пп.70.4.3 п.70.4 ст.70 ПК України до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вносяться відомості про державну реєстрацію, реєстрацію та взяття на облік фізичних осіб - підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема і відомості місце провадження діяльності, телефони та іншу додаткову інформацію для зв'язку з фізичною особою - підприємцем чи особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Відповідно до п.70.6 ст.70 ПК України органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб зобов'язані подавати відповідним контролюючим органам інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
Як вбачається з копії паспорту позивача, відомості про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 були внесені до паспорту позивача Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради 11.08.2021, а відповідно така інформація на виконання вимог п.70.6 ст.70 ПК України до 10.09.2021 повинна була бути надана цим органом податковому органу для її внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Отже, незалежно від того, чи направила позивач до контролюючого органу згідно п.70.7 ст.70 ПК України інформацію про зміну реєстрації за місцем проживання по АДРЕСА_1 , така інформація в силу приписів п.70.6 ст.70 ПК України повинна була надійти до відповідача від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради до 10.09.2021.
З цих підстав колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю доводів апелянта про правомірність направлення в адрес позивача копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за адресою, яка була наявна в Державному реєстру фізичних осіб-платників податків - АДРЕСА_4 .
Оскільки матеріали справи не містять належних доказів як самого факту направлення позивачу копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6530003047513, так і направлення цих документів за адресою: АДРЕСА_1 , яка є зареєстрованим місцем проживання позивача з 11.08.2021 року, колегія суддів приходить до висновку, що в рамках даного спору відповідач не довів факт дотримання ним приписів пп.79.2 ст.79 ПК України, як обов'язкових передумов для початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а тому проведення відповідачем такої перевірки є неправомірним.
Вирішуючи питання про наслідки незаконності проведеної перевірки для прийнятих за результатами такої перевірки рішень, колегія суддів враховує правові позиції Верховного Суду, які викладені в постанові судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18:
« 13. Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
18. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішення правильно виходили з того, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Отже, з урахуванням того, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, колегія суддів вважає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.»
З урахуванням таких правових позицій, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки документальна позапланова невиїзна перевірка позивача на підставі наказу №2413-п від 10.04.2023 є неправомірною, то не можуть вважатися правомірними і винесені за результатами такої перевірки спірні податкові повідомлення-рішення, безвідносно до того, чи були фактично допущені позивачем ті порушення законодавства, які стали підставою для прийняття таких рішень, що в свою чергу виключає необхідність надання судом оцінки наявності в діях позивача тих порушень, які зафіксовані в акті документальної позапланової невиїзної перевірки позивача №16244/15-32-24-05-09/2870115308 від 15.06.2023.
В той же час, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що допущені відповідачем процедурні порушення при призначенні та проведенні перевірки безпосередньо вплинули на об'єктивність та правильність висновків акту перевірки №16244/15-32-24-05-09/2870115308 від 15.06.2023, оскільки такі висновки в повній мірі базувались виключно на ненаданні позивачем документів до перевірки, а враховуючи встановлені обставини цієї справи, причиною ненадання позивачем документів до перевірки стало недотримання відповідачем приписів пп.79.2 ст.79 ПК України під час призначення і проведення такої перевірки.
Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, прийняв по суті спору законне та обґрунтоване рішення про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, як неправомірного, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія І.Г. Ступакова