П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36519/24
Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.,
повний текст судового рішення
складено 17.02.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Ступакової І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення,-
25.11.2024 ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати противними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у період з 08.03.2024 по 30.06.2024 у розмірі по 100000,00 грн пропорційно із розрахунку на місяць;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення у розмірі по 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок) пропорційно в розрахунку на місяць з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди за період часу з 08.03.2024 по 30.06.2024 в сумі 400000,00 грн.
В обґрунтування вимог позовної заяви позивач вказував, що 26 липня 2023 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу.
Також позивач зазначав, що 08 березня 2024 року позивач за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме під час виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , він отримав ЗЧМТ, струс головного мозку, забійну рану голови, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої кисті, перелам лівої другої п'ясної кістки, про що свідчить копія довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №235 від 29 березня 2024 року, а також довідка форми 100. Згідно з довідками ВЛК поранення пов'язане з проходженням служби.
За наведених обставин позивач вважав, що він має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні та відпустках для лікування у період з 08.03.2024 - 30.06.2024, а тому бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168, у розмірі, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування з 08.03.2024 - 30.06.2024 є протиправною. Враховуючи, що відповідачем було виплачено лише 100000,00 грн., замість 500000,00 грн., позивач вважав, що розмір заборгованості склав 400000,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, ухваленим і порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, оскільки з самого початку лікування поранення - 08.03.2024 та до закінчення лікування - 30.06.2024, травма, отримана апелянтом є і була відразу тяжкою, що підтверджено довідкою ВЛК від 30.05.2024.
Звертає увагу апелянт і на те, що відповідно до п.3.1. Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого Наказом МОЗ України №370 від 04 липня 2007 року, до тяжких травм відносяться множинні переломи п'ясних та плесневих кісток. А за обставинами справи, що не заперечувалось сторонами у справі апелянт 08 березня 2024 року отримав консолідуючий вогнепальний багатоуламковий підголовчатий перелом 2-ї п'ясної кістки лівої кисті з тимчасовим порушенням функцій. І вказана обставина підтверджена усіма довідками Гарнізонної ВЛК: від 18 березня 2024 року, 24 квітня 2024 року та 30 травня 2024 року.
За наведених обставин, апелянт вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи висновки суду першої інстанції про те, що травма, отримана апелянтом 08 березня 2024 року відноситься до легких травм.
Військова частина НОМЕР_1 своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 26 липня 2023 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 укладений контракт про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу.
Відповідно до п.2 Контракту, Міністерство оборони України зобов'язується забезпечувати іноземцю, особі без громадянства - військовослужбовцю серед іншого належне матеріальне забезпечення під час проходження військової служби, виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавок за вислугу років, відповідну кваліфікацію, спортивні і почесні звання, та інших надбавок, доплат, винагород, премій.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.07.2023 №210 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 26.07.2023 №35-РС на посаду стрільця-санітара механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків військової частини та на всі види забезпечення з 27.07.2023.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №583 від 25 серпня 2024 року, позивач в період з 27 липня 2023 року по 07 грудня 2023 року, з 22 грудня 2023 року по 04 січня 2024 року, з 15 січня 2024 року по 08 березня 2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території Херсонської області, Херсонського району Херсонської міської територіальної громади, о. Карантинний.
08.03.2024, під час виконання бойового завдання у складі підрозділу на вогневій позиції, в населеному пункті Херсон, внаслідок вибуху 120-мм мінометного пострілу, солдат ОСОБА_1 , кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , отримав поранення та був евакуйований до Херсонської обласної лікарні, що підтверджено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.03.2024 №69.
Згідно з первинною медичною карткою (Форма 100), солдат ОСОБА_1 отримав закриту черепно мозкову травма, струс головного мозку, забійну рану голови, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої кисті, перелом лівої другої п'ясної кістки.
За результатами службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28.03.2024 №62, визнано кулеметника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 таким, що отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забійну рану голови, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої кисті, перелом лівої другої п'ясної кістки 08 березня 2024 року під час виконання бойового завдання у місті Херсоні, внаслідок неконтрольованого мимовільного вибуху міни, при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини. Не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Під час ворожого обстрілу солдат ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилеті, шоломі).
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28.03.2024 №62, видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 29.03.2024 №235 на ім'я солдата ОСОБА_1 , в якій зазначено, що він одержав травму (поранення) за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини.
У зв'язку з отриманням травми (поранення), солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Одеського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України у м. Одеса в період з 08.03.2024 по 13.03.2024, що підтверджено копією виписки №600 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 від 13.03.2024 року (а.с.44).
19.03.2024 солдат ОСОБА_1 надав довідку Гарнізонної ВЛК від 18.03.2024 №1175/в, видану Військово-медичним клінічним центром Південного регіону, в якій зазначено про проведення медичного огляду ВЛК 18.03.2024, вказаний діагноз: консолідуючий вогнепальний багато уламковий підголовчатий перелом (ВП08.02.2024) 2-ої п'ясної кістки лівої кісті з тимчасовим порушенням функцій; зазначено, що травма пов'язана з проходженням військової служби; травма відноситься до легких травм відповідно до наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370; зазначено, що на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ - потребує відпустки для лікування після поранення (травми) на 30 календарних днів (а.с.53).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2024 №82 (по стройовій частині», виданого на підставі довідки Гарнізонної ВЛК від 18.03.2024 №1175/в, ОСОБА_1 вибув у відпустку строком на 30 діб, з 20.03.2024 до 18.04.2024 (а.с.54).
25.04.2024 солдат ОСОБА_1 надав довідку Гарнізонної ВЛК від 24.04.2024 №1763/в, видану Військово-медичним клінічним центром Південного регіону, в якій зазначено про проведення медичного огляду ВЛК 24.04.2024, вказаний діагноз: консолідуючий вогнепальний багато уламковий підголовчатий перелом (ВП08.02.2024) 2-ої п'ясної кістки лівої кісті з тимчасовим порушенням функцій; зазначено, що травма пов'язана з проходженням військової служби; травма відноситься до легких травм відповідно до наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370; зазначено, що на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ - потребує відпустки для лікування після поранення (травми) на 30 календарних днів (а.с.59).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2024 №118 (по стройовій частині», виданого на підставі довідки Гарнізонної ВЛК від 24.04.2024 №1763/в, ОСОБА_1 вибув у відпустку строком на 30 діб, з 25.04.2024 до 24.05.2024 (а.с.58).
30.05.2024 солдат ОСОБА_1 надав довідку Гарнізонної ВЛК від 30.05.2024 №2301/в, видану Військово-медичним клінічним центром Південного регіону, в якій зазначено про проведення медичного огляду ВЛК 30.05.2024, вказаний діагноз: консолідуючий вогнепальний багато уламковий підголовчатий перелом (ВП08.02.2024) 2-ої п'ясної кістки лівої кісті з тимчасовим порушенням функцій; зазначено, що травма пов'язана з проходженням військової служби; травма відноситься до тяжких травм відповідно до наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370; зазначено, що на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ - потребує відпустки для лікування після поранення (травми) на 30 календарних днів (а.с.64).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2024 №154 (по стройовій частині», виданого на підставі довідки Гарнізонної ВЛК від 30.05.2024 №2301/в, ОСОБА_1 вибув у відпустку строком на 30 діб, з 31.05.2024 до 29.06.2024 (а.с.65).
Також, матеріалами справи підтверджено, що за період перебування на лікуванні та у відпустці, апелянту було виплачено:
- з 08.03.2024 по 13.03.2024, за період перебування на стаціонарному лікуванні, на підставі пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.04.2024 №130, нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. пропорційно часу стаціонарного лікування, а саме, у розмірі 19354 грн. 84 коп., що підтверджено довідкою від 12.12.2024 №1351, виданою начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 (а.с.66);
- з 20.03.2024 до 18.04.2024, за період відпустки для лікування після поранення (травми, яка відноситься до легких травм), додаткова грошова винагорода не виплачувалась (а.с. 55)
- з 25.04.2024 до 24.05.2024, за період відпустки для лікування після поранення (травми, яка відноситься до легких травм), додаткова грошова винагорода не виплачувалась (а.с. 60)
- з 31.05.2024 до 29.06.2024, за період відпустки для лікування після поранення (травми, яка відноситься до тяжких травм), додаткова грошова винагорода виплачувалась в сумі 99892,48 грн пропорційно часу перебування у відпустці, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2024 №242, що підтверджено довідкою від 12.12.2024 №1351, виданою начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 (а.с.66).
На підставі наказу командира військової частин НОМЕР_1 від 25.08.2024 №242 по стройовій частині, ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 25.08.2024 та знятий з усіх видів забезпечення, у зв'язку зі звільненням наказом командира військової частин НОМЕР_1 від 18.08.2024 №75-РС по особовому складу (за власним бажанням).
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, підставою для прийняття якого є довідка ВЛК, в якій має бути визначений ступінь важкості поранення. Оскільки за час перебування на стаціонарному лікуванні з 08 до 13 березня 2024 року та за час відпустки з 31.05.2024 до 29.06.2024 (на підставі довідки ВЛК в якій зазначено про віднесення травми до тяжких) додаткова винагорода була виплачена позивачу, а за час перебування у відпустці в період з 20.03.2024 до 18.04.2024 та з 24.04.2024 до 24.05.2024 (на підставі довідок ВЛК в яких зазначено про віднесення травми до легких) додаткова винагорода правильно не виплачувалась, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (абз.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (надалі Порядок №260).
За приписами пункту 2 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до п.8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Порядок виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» врегульовано розділом ХХХIV Порядку №260.
Так, згідно з п.п.9, 10 розділу ХХХIV Порядку №260, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з п.11, п.12, п.13 розділу ХХХIV Порядку №260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Таким чином, додаткова винагорода за період відпустки за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я, виплачується за наказом командира військової частини, в якій проходить службу військовослужбовець на підставі довідки ВЛК, в якій має бути визначено ступінь важкості поранення.
При цьому, право на отримання додаткової винагороди за період перебування у відпустці за станом здоров'я мають лише ті військовослужбовці, які отримали тяжке поранення.
Матеріалами справи підтверджено та доводами апеляційної скарги не спростовано, що апелянт отримав додаткову винагороду за період перебування на стаціонарному лікуванні з 08 до 13 березня 2024 року та за час відпустки з 31.05.2024 до 29.06.2024 на підставі довідки ВЛК від 30.05.2024 №2301/в, в якій зазначено про віднесення травми до тяжких.
Отже, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо періоду з 08.03.2024 до 13.03.2024 та з 31.05.2024 до 29.06.2024.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги щодо виплати додатковї винагороди за період перебування у відпустці з 20.03.2024 до 18.04.2024 та з 24.04.2024 до 24.05.2024, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до матеріалів справи, відпустка для лікування після порушення у вказані періоди, була надана апелянту за наказами командира військово частини НОМЕР_1 , на підставі довідок Гарнізонної ВЛК від 18.03.2024 №1175/в, від 24.04.2024 №1763/в, які містили інформацію про те, що поранення відноситься до легких травм.
Саме враховуючи, наведену у довідках Гарнізонної ВЛК від 18.03.2024 №1175/в, від 24.04.2024 №1763/в, інформацію щодо ступеню тяжкості травм - віднесено до легких травм, військовою частиною НОМЕР_1 не було проведено нарахування та виплату винагороди у розмірі 100000 гривень за час відпустки за станом здоров'я.
І саме на невідповідність інформації, наведеної у довідках Гарнізонної ВЛК від 18.03.2024 №1175/в, від 24.04.2024 №1763/в, щодо ступеню тяжкості травм, звертає увагу апелянт, вказуючи, що віднесення травм до легких, є неправильним, оскільки в останній довідці Гарнізонної ВЛК від 30.05.2024 №2301/в, отримані апелянтом травми внаслідок поранення, віднесені до тяжких травм.
Надаючи правову оцінку доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що довідки Гарнізонної ВЛК, зокрема в цій справі, оформлені у відповідно до додатку 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (надалі Положення про ВЛК)
При цьому, відповідно до п.2.1 глави 2 розділу І Положення про ВЛК постанови ВЛК (штатних і позаштатних) є обов'язковими до виконання.
До позаштатних постійно діючих ВЛК належать, окрім іншого гарнізонні ВЛК (п. 2.5.1 глави 2 розділу І Положення про ВЛК), які створюються при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України (п.2.6.2 глави 2 розділу І Положення про ВЛК).
Відповідно до пункт 6.34 глави 6 розділу II Положення про ВЛК, в особливий період лікування військовослужбовців має бути закінчене у закладі охорони здоров'я (установі) (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань - повторно продовжена ще на 30 календарних днів. Постанова ВЛК про продовження відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) записується в книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), і підписується головою, членами комісії (не менше двох), секретарем комісії та скріплюється гербовою печаткою.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення» (п3.3 глави 3 розділу І Положення про ВЛК).
До штатних ВЛК віднесені Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) та ВЛК регіону (п.2.2 глави 2 розділу І Положення про ВЛК постанови ВЛК).
Відповідно до пункту 2.4.10 глави 2 розділу І Положення про ВЛК, постанови ВЛК, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Отже, Положення про ВЛК містить чіткі приписи, за якими постанова Гарнізонної ВЛК, оформлена у вигляді довідки, може бути оскарження до ВЛК регіону, рішення якої, у свою чергу, вже може бути оскаржене у ЦВЛК або у судовому порядку.
Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей та доказів на їх підтвердження, про те, що довідки Гарнізонної ВЛК від 18.03.2024 №1175/в, від 24.04.2024 №1763/в були оскаржені в порядку встановленому законом. Також, вказані довідки не є предметом спору в цій справ.
За наведених підстав, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо змісту довідок Гарнізонної ВЛК від 18.03.2024 №1175/в, від 24.04.2024 №1763/в.
Отже, отримавши від апелянта довідки Гарнізонної ВЛК, військова частина НОМЕР_1 діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, та оскільки довідки Гарнізонної ВЛК від 18.03.2024 №1175/в, від 24.04.2024 №1763/в, містили інформацію про віднесення травм апелянта до легких, відповідач правильно не нараховував та не виплачував апелянту додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168 від 25.02.2022, зокрема в розмірі 100000 за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія І.Г. Ступакова