П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37754/24
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 30.01.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за позовом Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги, -
05.12.2024 Відділ з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області (надалі - Відділ) звернувся до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги щодо усунення виявлених порушень від 18.11.2024 №151506-14/5193-2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про невідповідність оскаржуваної вимоги критеріям, які ставляться до її форми та змісту як акту індивідуальної дії та відсутність визначення конкретних дій, обов'язкових до виконання для усунення виявлених порушень. При цьому, на думку позивача. вимога викликає незрозумілість щодо її виконання, оскільки в ній містяться посилання на різні статті Цивільного та Господарського кодексів України, які містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав, чим створено правову невизначеність.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відмовлено у задоволенні позову, оскільки оскаржувана вимога містить чіткий зміст, посилання на дії та спосіб, що повинні бути здійснені для приведення діяльності відділу у відповідність із законодавством.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у період з 30.08.2024 по 31.10.2024 посадовими особами Південного офісу Держаудитслужби, відповідно до п.1.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2024 року, на підставі направлень від 29.08.2024 №№433, 434, 435, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області за період з 24.03.2023 по 31.07.2024, за результатом якої складено акт ревізії від 01.11.2024 №151506-11/119.
Вищезазначеним актом ревізії встановлено, що у двадцяти семи договорах підряду, укладених Відділом із ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест» у 2023 році підрядником ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест» завищено вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 606482,40грн., як наслідок сплачено коштів в завищеному розмірі на здійснення технічного нагляду ФОП ОСОБА_1 на суму 7980грн., чим допущено порушення п. 6.1.1 по двадцяти семи договорах підряду ст.193 ГК України, ст.629 ЦК України, ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668. /т.1 а.с.38-89/
Листом Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області від 07.11.2024 №102 направлено до Південного офісу Держаудитслужби заперечення на акт ревізії від 01.11.2024 №151506-11/119. /т.2 а.с.223-250, т.3 а.с.1-3/
Листом Південного офісу Держаудитслужби від 13.11.2024 №151506-14/5140-2024 направлено Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області висновки на вищезазначені заперечення на акт ревізії від 01.11.2024 №151506-11/119. /т.3 а.с.4-13/
Листом Південного офісу Держаудитслужби від 18.11.2024 №151506-14/5193-2024 направлено Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області вимогу щодо усунення виявлених порушень шляхом забезпечення відшкодування фінансових втрат на користь Відділу внаслідок завищення вартості ремонтно-будівельних робіт відповідно до ст.216-229 ГК України та ст.610-625 ЦК України підрядною організацією ТОВ «БФ Паритетбудінвест» в сумі 606482,40грн. та ФОП ОСОБА_1 в сумі 7980грн. У разі відмови у стягненні заборгованості у судовому порядку, розглянути питання щодо відшкодування фінансових втрат з відповідальної особи відповідно до норм ст.130-136 КЗпП України, ст.1166 ЦК України. Також, визначено про необхідність до 20.12.2024 надати до Південного офісу Держаудитслужби вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів щодо відшкодування порушень. /т.1 а.с.36-37/
Не погоджуючись з вимогою щодо усунення виявлених порушень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позову виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (надалі - Закон №2939-XII).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до ст.2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
За приписами ч.1 ст.4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Стаття 4 Закону №2939-XII передбачає, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016р. №43 (надалі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, пп.3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 6 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).
Згідно з п.7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (надалі - Порядок №550).
Пунктом 2 Порядку №550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно з п.50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Пунктами 7, 10, 13 ст.10 Закону №2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: 1) пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; 2) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; 3) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Згідно з ч.2 ст.15 Закону №2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
В даному випадку, у період з 30.08.2024 по 31.10.2024 посадовими особами Південного офісу Держаудитслужби, відповідно до п.1.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2024 року, на підставі направлень від 29.08.2024 №№433, 434, 435, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області за період з 24.03.2023 по 31.07.2024, за результатом якої складено акт ревізії від 01.11.2024 №151506-11/119.
Враховуючи викладене, при призначенні і проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області за період з 24.03.2023 по 31.07.2024, Південним офісом Держаудитслужби дотримано вимоги Закону №2939-XII та Порядку №550.
Судова колегія зазначає, що обов'язковість до виконання вимоги про усунення виявлених правопорушень, яка визначена ч.2 ст.15 Закону №2939-XII, свідчить, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.
Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов'язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься. Вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована, а тому може бути предметом судового оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2024р. у справі №340/18/23, від 25.07.2024р. у справі № 160/20625/22, від 21.03.2023р. у справі №560/4370/22, від 23.11.2023р. у справі №560/7524/22, від 22.12.2023р. у справі №826/18064/17.
Предметом даного спору є вимога Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених порушень від 21.11.2023р. №151506-15/5236-2023, яка оформлена на підставі акта ревізії від 20.10.2023 № 06-11/32 окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління обласної ради з майнових відносин за період з 01.01.2022 по 30.06.2023.
У контексті цього питання варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі №822/2087/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов'язки для підконтрольної установи.
З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб'єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі п.10 ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», з якою кореспондується п.50 Порядку №550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.
Судова колегія також зазначає, що вимога містить застереження, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави, що лише підкреслює її обов'язковий характер.
Таким чином, оскаржувана вимога Південного офісу Держаудитслужби породжує для позивача правові наслідки, а тому може бути предметом судового оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Так, актом ревізії встановлено, що у двадцяти семи договорах підряду, укладених Відділом із ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест» у 2023 році підрядником ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест» завищено вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 606482,40грн., як наслідок сплачено коштів в завищеному розмірі на здійснення технічного нагляду ФОП ОСОБА_1 на суму 7980грн., чим допущено порушення п. 6.1.1 по двадцяти семи договорах підряду ст.193 ГК України, ст.629 ЦК України, ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668. /т.1 а.с.38-89/
Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду, що підлягав ревізії, взаєморозрахунки між Відділом (замовник) та підрядною організацією ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест» (підрядник) укладено двадцять сім договорів на виконання робіт з капітального ремонту дорожнього покриття.
Відповідно до актів ф. № КБ-2в до вказаних договорів підрядником виконано роботи на загальну суму 138248007,60грн. (з ПДВ), які оплачені замовником у повному обсязі.
За результатами проведених, на підставі наказу Відділу від 30.8.2024 №9, сімнадцяти контрольних обмірів обсягів виконаних робіт на об'єктах встановлено відповідність фактичних обсягів з обсягами зазначеними в актах ф. № КБ-2в.
Відповідно до п.26 Порядку 550 з метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об'єкта контролю органами державного фінансового контролю можуть проводитися зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях.
Згідно з п.3 Порядку 550 зустрічна звірка - метод документального та фактичного підтвердження в об'єкта зустрічної звірки, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об'єкта контролю; об'єкт зустрічної звірки - юридичні особи, які мали правовідносини з об'єктом контролю та/або залучалися для виконання договірних відносин із об'єктом контролю, та/або юридичні особи, товари, роботи, послуги яких використовувалися для виконання цих договірних відносин.
Так, під час ревізії з метою документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків, з'ясування їхньої реальності та повноти відображення в обліку Відділу проведено зустрічну звіру в ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест». За результатами зустрічної звірки встановлено розбіжності будівельних машин та механізмів, які відображено у відомостях ресурсів до актів ф. № КБ-2в, з первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест». Докладні результати зустрічної звірки відображено у довідці з відповідними матеріалами, що наведені у додатку 3-Б до акта ревізії.
Враховуючи норми Порядку №550 щодо зустрічної звірки, підтвердження об'єктом контролю виду і обсягу операції (у т. ч. господарської) здійснюється документально.
Відповідно до вимог ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначений вичерпний перелік обов'язкових реквізитів первинного документа, зокрема: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
Акти форми № КБ-2в за своєю формою є первинними документами бухгалтерського обліку, в яких відображено, зокрема, роботу будівельних машин та механізмів ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест», а саме - роботу котків дорожніх масою 13 та 16 тон.
Відповідно, саме роботу котків дорожніх масою 13 та 16 тон ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест» мало підтвердити під час проведення зустрічної звірки, тобто документально підтвердити за власним обліком (за первинними обліковими документами) зміст та обсяг господарської операції щодо роботи котків.
Під час проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест» надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), в яких відображається зміст та обсяг господарських операцій.
Співставленням кількості роботи машино-годин котків дорожніх масою 13 та 16 тон, відображених в актах ф. № КБ-2в, з кількістю роботи машино-годин котків дорожніх масою 13 та 16 тон, відображених в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), встановлено часткове не підтвердження витрат на роботу котків дорожніх 9 та 16 тон, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».
При цьому, пунктом 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, підрядник зобов'язаний, зокрема, виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором підряду, Цивільним і Господарським кодексами України, цими Загальними умовами та іншими актами законодавства (у т. ч. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»).
Зокрема, у відомості ресурсів до акта ф. № КБ-2в за липень 2023 року (договір від 26.06.2023 №71) відображено роботу котків дорожніх самохідних вібраційних гладковальцевих, масою 13 т в кількості 32,89744 машино-години, тоді як первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест» (актами здачі-приймання робіт (надання послуг) підтверджено роботу котків дорожніх самохідних вібраційних гладковальцевих, масою 13 т в кількості 15,91 машино-годин, що на 16,98744 машино-годин менше ніж в акті ф. № КБ-2в.
Загалом, в актах ф. № КБ-2в відображено роботу котків дорожніх 13 та 16 тон на 606 482,40грн. більше, ніж фактично відображено в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест» (тобто, ніж фактично підтверджено первинними обліковими документами).
Отже, вибірковою перевіркою фактичних обсягів виконаних робіт, правильності застосування одиничних розцінок, норм, визначення показників прибутку та адміністративних витрат, а також співставленням матеріально-технічних витрат, з первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ «Будівельна фірма «Паритетбудінвест» по актах ф. №КБ 2в на суму 138248007,60грн., встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 606482,40грн., що свідчить про понесення Відділом матеріальних втрат та порушення вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668.
Перевіркою використання коштів, передбачених на здійснення технічного нагляду, встановлено, що відповідно до листа Держбуду України від 04.10.2000 № 7/7-1010 «Про врахування коштів на утримання служби замовника в інвесторській кошторисній документації» використання коштів на здійснення технічного нагляду здійснюється пропорційно обсягам та вартості виконаних робіт.
У зв'язку зі зменшенням вартості та обсягів виконаних робіт за вищезазначеними підрядними організаціями (внаслідок завищення підрядними організаціями обсягів та вартості виконаних робіт) проведено перерахунок коштів на здійснення технічного нагляду.
В результаті перерахунку встановлено завищення розміру коштів на здійснення технічного нагляду ФОП ОСОБА_1 на суму 7980грн., що призвело до втрат Відділу на зазначену суму.
Апелянт зазначає про невідповідність оскаржуваної вимоги критерію правової визначеності, оскільки не містить зазначення конкретних дій, обов'язкових до виконання для усунення виявлених порушень. При цьому, на думку позивача вимога викликає незрозумілість щодо її виконання, оскільки в ній містяться посилання на різні статті Цивільного та Господарського кодексів України, які містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав, чим створено правову невизначеність.
Як вбачається з оскаржуваної вимоги від 18.11.2024 №151506-14/5193-2024, відповідач зазначив конкретний спосіб усунення виявлених порушень - забезпечення відшкодування фінансових втрат на користь Відділу внаслідок завищення вартості ремонтно-будівельних робіт відповідно до ст.216-229 ГК України та ст.610-625 ЦК України підрядною організацією ТОВ «БФ Паритетбудінвест» в сумі 606482,40грн. та ФОП ОСОБА_1 в сумі 7980грн. У разі відмови у стягненні заборгованості у судовому порядку, розглянути питання щодо відшкодування фінансових втрат з відповідальної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ, ст.1166 Цивільного кодексу України.
При цьому, статтями 216-229 ГК України врегульовані засади відповідальності учасників господарських відносин, відшкодування збитків у сфері господарювання.
Статтями ст.610-625 ЦК України врегульовані правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтями 130-136 КЗпПУ врегульовані питання відповідальності працівника за завдану підприємству шкоду.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2021 у справі №160/5323/20 зазначив, що така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування. Більше того, якщо існує декілька способів усунення виявлених у ході ревізії порушень, правом вибору певного конкретного способу відповідно до приписів статті 65 ГК України наділений саме керівник підприємства. Разом з тим, вказана обставина не позбавляє підконтрольного об'єкта права звернутися до контролюючого органу з метою отримання певних роз'яснень.
Таким чином, право обрання конкретного способу усунення виявлених під час ревізії порушень належить до компетенції керівника позивача, а не органу фінансового контролю.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності оскаржуваної вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 18.11.2024 №151506-14/5193-2024, якою зобов'язано Відділ усунути виявлені порушення, а тому і обґрунтованістю висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 322, 328, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Відділу з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Відділ з питань утримання комунального майна Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв