П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 766/22208/24
Головуючий в 1 інстанції: Шестакова Я.В.
Дата і місце ухвалення 22.04.2025 р., м. Херсон
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Джабурії О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення №1/13349 від 17.12.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП та закрити відносно нього провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі апелянт вказував на те, що він не порушував законодавчо визначеного порядку оновлення даних. Також апелянт вказав, що законодавець чітко визначив умову, за якої, зокрема, положення статті 210-1 КУпАП не застосовуються, а саме: за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи, однак в даному випадку відповідач не надав до суду таких доказів, що залишилося поза увагою суду.
Апелянт вважає, що накладення штрафу за неоновлення військово-облікових даних без повної та всебічної перевірки доступності цієї інформації в інших базах є необґрунтованим та свідчить про недотримання відповідачем вимог чинного законодавства України, однак вказаним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав.
Апелянт вказує на те, що відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не могли бути одержані самостійно суб'єктом владних повноважень по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими органами, а з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 , в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції в ухваленому рішенні безпідставно вказав на те, що відомості про проходження ВЛК позивач надав поза межами встановленого законом строку - 05.11.2024 року, що свідчить про не оновлення усіх персональних даних позивача, тоді як при винесенні постанови про адміністративне правопорушення від 17.12.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 не зазначив порушення ОСОБА_1 , в частині проходження ВЛК.
На думку апелянта, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 2101 КУпАП (у розумінні примітки до статті 2101 КУпАП), а суд першої інстанції надав неналежну оцінку примітки до статті 2101 КУпАП та дійшов помилкового висновку про законність спірної постанови.
З огляду на викладене апелянт просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22.04.2025 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.12.2024 року начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 був складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №І/1/3349 за ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
17.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення № І/1/3349, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
У протоколі та постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , будучи таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог абзацу другого ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абзацу сьомого ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» в умовах особливого періоду, не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти), інші персональні дані) через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Зазначено, що адміністративне правопорушення виявлено протоколом від 16.12.2024 року.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем враховано ту обставину, що ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що всі свої дані оновив вчасно, однак за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 дійшов висновку, що вказане не відповідає дійсності, оскільки позивач надав не всі свої персональні данні: відомості про зайнятість, засобів зв'язку та інше.
Обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність або обтяжують адміністративну відповідальність не встановлено.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 2101 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
В свою чергу в протоколі міститься пояснення позивача про те, що він провину не визнає, зазначив, що дані оновив вчасно.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятої постанови, позивач оскаржив її до суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що під час розгляду справи та дослідження доказів, судом встановлено, що позивач оновив дані у застосунку «Резерв+» 12.07.2024 року, проте дані оновлено не у повному обсязі, що призвело до порушення позивачем вимог діючого законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства, а позивач порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що передбачає адміністративну відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП України.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Що стосується посилань позивача на порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що виразилось у неналежному сповіщенні його про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до ст.235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст.268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Таким чином, з аналізу наведених положень вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. В свою чергу, обов'язковою умовою для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є наявність даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16.12.2024 №I/1/3349, позивачу були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) о 10 год. 00 хв. 17.12.2024 року. З вказаним протоколом позивач був особисто ознайомлений, про що свідчить його підпис у вказаному протоколі.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 був належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП. Неприбуття його у визначену дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення не позбавляло відповідача можливості здійснити такий розгляд справи за відсутності позивача.
Таким чином доводи апелянта про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованими.
Щодо суті порушення, слід зазначити наступне:
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною першою статті 2101 КпАП України встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.3 ст.2101 КпАП України вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Як зазначалось вище, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.2101 КУпАП, є порушення ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу другого ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», а саме: не уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, своїх персональних даних (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти), інші персональні дані) через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і на даний час.
Законом України №2105-IX від 03.03.2022р. затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і на даний час.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження (абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Таким чином, відповідно до абз.7 ч.3 ст.22 Закону всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абзаців 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487.
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані у період з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. (включно), а саме:
шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Слід зазначити, що згідно пояснювальної записки до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», проект Закону розроблено з метою законодавчого удосконалення процедур проведення заходів мобілізації, удосконалення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремих питань проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України.
Завданням законопроекту є, зокрема, уточнення питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою в описі вчиненого позивачем порушення вказано посилання на неуточнення позивачем протягом встановленого строку своїх персональних даних (адреси проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), інші персональні дані).
В оскаржуваній постанові відповідач вказував на те, що ОСОБА_4 в умовах особливого періоду не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року свої персональні дані (адрес проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти), інші персональні дані), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
В свою чергу, врахувавши в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення обставини невизнання позивачем своєї вини в інкримінуємому правопорушенні, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 вказав на те, що позивач надав не всі свої персональні дані: відомості про зайнятість, засобів зв'язку та інше.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 12.07.2024р., тобто у встановлений абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» строк, уточнив свої дані в застосунку «Резерв+». А відтак, висновки відповідача про те, що позивач не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18.05.2024р. по 16.07.2024р., свої персональні дані, спростовуються матеріалами справи.
При цьому, як вбачається з даних облікового запису у застосунку «Резерв+» та облікової картки позивача, ОСОБА_1 зазначив адресу свого проживання, номер свого мобільного телефону та адресу електронної пошти. Тобто позивач оновив свої персональні дані, які дають змогу уповноваженим органом проводити мобілізаційні заходи.
На думку колегії суддів, не зазначення позивачем відомостей про зайнятість, за відсутності доказів дійсної його зайнятості, не може бути підставою для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн.
Крім того відсутні докази того, що відповідачем було проінформовано позивача, що оновлена ним в застосунку «Резерв+» інформація є неповною та, у зв'язку з цим, про необхідність йому звернутися до ТЦК за місцем реєстрації або постійного проживання для уточнення даних.
Колегія суддів критично відноситься до наданої судом першої інстанції оцінки відсутності в обліковій картці позивача відомостей щодо освіти, водійського посвідчення, місця роботи (адреса підприємства, посада), щодо сімейного стану та місця проживання сім'ї, а також щодо надання відомостей про проходження ВЛК поза межами встановленого законом строку 05.11.2024 року, з огляду на те, що відсутність вказаних відомостей не була підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на викладене колегія суддів доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.12.2024 року № І/1/3349 та наявність підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Часиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. згідно квитанції № 5262-8854-9667-1615 від 30.12.2024р., а при поданні апеляційної скарги - у розмірі 908,40 грн. згідно квитанції № 4864-6212-6009-1416 від 16.05.2025р.
З огляду на висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , стягненню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1514 грн.
Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2025 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №І/13349 від 17.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1514 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: О.А. Шевчук