12 червня 2025 року м. Дніпросправа № 317/280/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05 березня 2025 року (суддя Ачкасов О.М.) у справі №317/280/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону молодшого лейтенанта поліції Висоцької Ганни Сергіївни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірними дії інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону молодшого лейтенанта поліції Висоцької Ганни Сергіївни щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності;
скасувати постанову серії ЕНА №3791355 від 04.01.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20400,0грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, що полягало у керуванні транспортним засобом будучи позбавленим права керування таким. Неправомірність притягнення до адміністративної відповідальності пов'язував з тим, що йому не було своєчасно направлено рішення суду про позбавлення права керування транспортними засобами, а тому на час складення відповідачем оскаржуваної постанови рішення суду про позбавлення права керування транспортними засобами не набрало законної сили. Крім цього, позивач вказував на те, що патрульним поліцейським порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, в частині не забезпечення можливості реалізації позивачем прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 05 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано встановленим фактом керування транспортним засобом позивачем, який був позбавлений права керування на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Суд зазначив, що оскільки станом на час прийняття спірної постанови рішення суду, яким позивача було позбавлено права керування транспортним засобом, набрало законної сили, то останнього правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. При цьому, суд зазначив, що аргументи позивача про
те, що він не був обізнаний про наявність рішення суду, не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності, оскільки останній, разом із своїм захисником, був присутній під час розгляду справи за ч.1 ст.130 КУпАП та знав про результати її розгляду.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що судом першої інстанції розглянуто справу за його відсутності, чим порушено право на участь в судовому засіданні. По суті спірних відносин зазначає, що судом першої інстанції у цій справі не було встановлено обставин, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.126 КУпАП. З цього приводу вказує на те, що судом не встановлено як факту керування позивачем транспортним засобом так і факту позбавлення позивача права керування транспортним засобом станом на час прийняття оскаржуваної постанови. Також позивач вказує на порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, чому судом першої інстанції не було надано правої оцінки. З цього приводу посилається на те, що відповідачем не було забезпечення реалізацію позивачем свого права на правову допомогу під час розгляду справи.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№3791355 від 04.01.2025р., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400,00гривень за правопорушення, передбачене ст.126 ч.4 Кодексу про адміністративні правопорушення України, а саме, 04.01.2025р. о 22.39 год., ОСОБА_1 , у м.Запоріжжі, по вул.Хортицьке шосе, 18, керував транспортним засобом SENS, д.н. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1.а ПДР, керуванням транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Позивач, не погодившись з притягненням його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, встановлений факт керування транспортним засобом особою, яку позбавлено права керування транспортним засобами, є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
У свою чергу, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП.
Так, за приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У спірному випадку позивач, заперечуючи порушення ПДР, вказував на те, що він не керував транспортним засобом, а знаходися в транспортному засобі, який був припаркований на стоянці магазину.
Натомість, такі аргументи позивача повністю спростовуються наданим відповідачем відеозаписом з відеокамери, з якого вбачається, що транспортний засіб під керуванням позивача здійснював рух проїзною частиною та здійснив зупинку на території автостоянки магазину.
Тобто, факт керування позивачем транспортним засобом є доведений.
Факт того, що позивач був позбавлений права керування транспортним засобом підтверджується постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25.11.2024 р., згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
При цьому, як вбачається з вказаної постанови, позивач, разом із своїм захисником, були присутні в судовому засіданні під час розгляду справи.
Згідно довідки Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14.02.2025, постанова Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25.11.2024 р., набрала законної сили 06.12.2024 р. Крім того, з довідки також вбачається, що лише 10.01.2025 р. захисником Сови О.Я. була подана апеляційна скарга на зазначену постанову суду.
Згідно постанови Запорізького апеляційного суду від 16.01.2025 р., захисникові Сові О.Я. в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25.11.2024 р. щодо ОСОБА_1 - було відмовлено. При цьому, судом зазначено, що ОСОБА_1 особисто 23.12.2024 був ознайомлений з матеріалами справи під розпис.
Отже, на час прийняття оскаржуваної у цій справі постанови, судове рішення, яким позивача було позбавлено право керування транспортним засобом, набрало законної сили.
Таким чином, у спірному випадку є встановленим та доведеним факт керування позивачем транспортним засобом, який у встановленому порядку був позбавлений права керування транспортним засобом.
Стосовно аргументів позивача щодо недотримання патрульним поліції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, слід зазначити те, що наданий відезозапис з боді- камери поліцейського свідчить про те, що під час розгляду справи позивачу було роз'яснено права особи, шо притягується до адміністративної відповідальності, згідно ст.63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Жодний клопотань чи заяв, саме під час розгляду справи, позивачем зроблено (заявлено) не було, у тому числі, не було заявлено клопотання про необхідність надання позивачу правової допомоги.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності та обгрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальністю за ч.4 ст.126 КУпАП.
Стосовно доводів позивача про розгляд судом першої інстанції справи за відсутності позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 31.01.2025 було відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання у справі на 10.02.2025 о 14.00год. (а.с.62). У зв'язку з неявкою сторін судове засідання було відкладено та наступне судове засідання призначено 25.02.2025 о 15.30год. (а.с.73). Про час та місце судового засідання позивача було повідомлено належним чином (а.с.95). Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.97). У зв'язку з неявкою сторін судове засідання було відкладено та наступне судове засідання призначено 05.03.2025 о 09.30год. (а.с.98). Про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином (а.с.101). Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.111). 05.03.2025 судом ухвалено рішення в порядку спрощеного (письмового) провадження.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач був обізнаним про призначенні судові засіданні, а справу розглянуто судом першої інстанції в порядку письмового провадження з огляду на подане представником позивача клопотання. Таким чином, стверджувати про те, що у спірному випадку було порушено право позивача на участь у судовому засідання, підстав не існує.
Ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 05 березня 2025 року у справі №317/280/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 12.06.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров