29 травня 2025 року м. Дніпро справа № 340/1011/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року (головуючий суддя Брегей Р.І.)
в адміністративній справі №340/1011/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , 17.02.2025 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити кошти.
Вказав, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки проходить військову службу по теперішній час.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 року позов залишено без руху з підстав, що строк звернення до суду пропущений і не подано заяви про його поновлення.
21.02.2025 року ОСОБА_1 отримав ухвалу суду.
Того ж дня подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказав, що продовжує проходити військову службу в іншій військовій частині. Зазначив, що процесуальні строки не можуть бути застосовані у справах про невиплату грошового забезпечення в повному обсязі військовослужбовцям, які не звільнялися з військової служби, а лише переведені до іншої військової частини та на теперішній час її проходять. Вважає, що строк звернення до суду не пропущений.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву повернути ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не надав докази неможливості вчасно звернутися до суду із позовом після звільнення з військової частини (переведення до іншої військової частини). Не зазначив, що брав участь у бойових діях, хворів, отримав поранення, тощо. Отже, пропущено строк звернення до суду, а заява про його поновлення не місить поважних причин цього.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.
Вказує, що строк не може застосовуватись щодо переведених на нове місце роботи (служби).
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 26.02.2024 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19.07.2022 року) встановлено, що з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду 17.02.2025.
Отже, на день звернення позивача до адміністративного суду діє частина 2 статті 233 КЗпП України, що встановлює 3-місчний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
При цьому позивач просить визнати протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року.
Водночас, приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25.04.2023 року у справі №380/15245/22).
“ 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Оскільки позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, то вимоги позивача до 19.07.2022 не обмежені будь-яким строком.
Таким чином, за період з 29.01.2020 по 19.07.2022 року позивач не порушив строк звернення до суду.
Водночас, після 19.07.2022 року та до 19.05.2023 року - строк звернення до суду позивачем порушено, оскільки з по 19.07.2022 року діє 3-місячний строк звернення до суду.
Як наслідок, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині повернення позову за період з 29.01.2020 по 19.07.2022 року, оскільки вимоги позивача до 19.07.2022 не обмежені будь-яким строком.
Суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи та припустився помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду за період з 29.01.2020 по 19.07.2022 року.
Водночас суд апеляційної інстанції бере до уваги приписи частини 1 статті 234 КЗпП України.
Цією нормою права встановлено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що з дня отримання наказу про звільнення з військової частини (переведення до іншої військової частини) до дня звернення до суду минуло більше одного року.
Відповідно до приписів частин 1 і 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Приписами пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову позивачу в частині вимог за період з 29.01.2020 по 19.07.2022 року.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позову підлягає скасуванню в частині вимог за період з 29.01.2020 по 19.07.2022 року.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 312, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року - скасувати частині вимог за період з 29.01.2020 по 19.07.2022 року та в цій частині справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 29.05.2025 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 238 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова