12 червня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4995/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року (суддя Хилько Л.І., м. Кропивницький, повний текст рішення виготовлено 26.11.2024 року) у адміністративній справі №340/4995/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу певні періоди роботи у подвійному розмірі, суд -
У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач); третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 24.04.2024 року №935120141231 про відмову у перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ч.2 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн), починаючи з 16.04.2024 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 05.02.1990 року по 27.09.1998 року, з 01.01.2004 року по 25.12.2014 року, з 30.12.2014 року по 16.04.2024 року у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 16.04.2024 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.1.2024 року позовні вимоги задоволено.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове. яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 вже була призначена пенсія за вислугу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому має місце не нове призначення пенсії, а переведення і згідно чинного законодавства необхідно проводити призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середнього заробітку та при розрахунку застосувати показник середньої заробітної плати з 2014 - 2016 роки, а не за 2021 - 2023 роки. Апелянт зазначив, що у даному випадку має місце не нове призначення, а перехід з одного виду пенсії на інший; пенсія за вислугу років, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинна визнаватися із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Щодо зарахування стажу у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», апелянт зазначив, що підтвердженням роботи в таких умовах є записи в трудовій книжці, а у разі необхідності, уточнюючі довідки закладів охорони здоров'я; відтак, правом на пільгове обчислення страхового стажу відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» користуються особи, які працювали у згаданих закладах до 01.01.2004 року. Надалі стаж обчислюється в одинарному розмірі - за даними системи персоніфікованого обліку.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Попередньо ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років 26.12.2014 року відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 16.04.2024 року ОСОБА_1 через веб-портал Пенсійного фонду України звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також надала заяву, в якій також додатково просила призначити пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; просила застосувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн.), та зарахувати періоди роботи в подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі трудової книжки НОМЕР_1 , довідки №1049/01-19 від 15.04.2024 року, довідки від 25.09.2023 року №2559/01-19, які видані КНП «Маловисківська лікарня», індивідуальних персоніфікованих відомостей про застраховану особу по формі ОК-5. Рішенням від 24.04.2024 року №935120141231 за принципом екстериторіальності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії через відсутність підстав. Суд врахував, що ОСОБА_1 у 2014 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» остання звернулася 16.04.2024 року вперше, а тому, в цьому випадку, мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Суд врахував, що відповідно до протоколу стажу врахованого пенсійним органом ОСОБА_1 , не враховано періоди роботи з 05.02.1990 року по 27.09.1998 оку, з 01.01.2004 року по 25.12.2014 року, з 30.12.2014 року по 16.04.2024 року у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я до стажу в подвійному розмірі на підставі ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Суд зазначив, що наказом Міністерства охорони здоров'я України №303 від 08.10.1997 року проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії. Згідно роз'яснення, наданого Міністерством охорони здоров'я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28.05.2002 року № 10.02.11/450 та від 21.06.2002 року № 02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Суд врахував лист-роз'яснення Пенсійного фонду України №3544-03, згідно якого при вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2002 року. Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров'я від 08.10.97 року №303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації. Суд врахував, що до заяви про перерахунок від 29.09.2023 року ОСОБА_1 долучено довідку про підтвердження наявного трудового стажу, видану КНП «Маловисківська лікарня», за періоди роботи: з 02.08.1982 року - медичної сестри хірургічного відділення; з 01.09.1989 року - медичної сестри операційної хірургічного відділення; з 05.02.1990 року - медичної сестри по анестезіології і реанімації; з 02.04.1998 року - анестезіста операційної; з 28.09.1998 року - старшої медичної сестри відділення анестезіології і реанімації; з 01.10.2002 року по 25.12.2014 року - старшої медичної сестри відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії. З зазначених вище періодів роботи, які містить довідка, при прийнятті рішення до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи з 28.09.1998 року по 31.12.2003 року (5 років 3 місяці 4 дні) у подвійному розмірі (10 років 6 місяців 8 днів), на підставі витягу з наказу Маловисківськї РЦЛ від 28.09.1998 року №22 про відкриття відділення анестезіології - реаніматології. Обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням страхового стажу 48 років 06 місяців 06 днів (стаж порахований по 31.12.2022 року). Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч.1 ст.9, ч.1 ст.10, частинами 1, 2, 4 ст.24, ч.2 ст.40, ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийшов до висновку про те, що у випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. При призначенні ОСОБА_1 в квітні 2024 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійний орган має застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме 2021-2023 роки. Суд прийшов до висновку про те, що до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховуються періоди роботи: у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.97 року №303: у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 26.12.2014 року отримувала пенсію за вислугою років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Встановлено, що 16.04.2024 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; просила застосувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки (13559,41 грн.), та зарахувати періоди роботи в подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі трудової книжки НОМЕР_1 , довідки №1049/01-19 від 15.04.2024 року, довідки від 25.09.2023 року №2559/01-19, які видані КНП «Маловисківська лікарня», індивідуальних персоніфікованих відомостей про застраховану особу по формі ОК-5.
Встановлено, що за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 24.04.2024 року було розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням №935120141231 відмовлено в перерахунку пенсії через відсутність підстав. Як вбачається з тексту рішення пенсійного органу, у даному випадку є переведення одного виду пенсії, а не призначення іншого виду пенсії, а тому застосування нової середньої заробітної плати не передбачено. Після набрання чинності з 01.01.2004 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі відповідно до ст.24 цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу, виданої КНП «Маловисківська лікарня», ОСОБА_1 працювала: з 02.08.1982 року - медичною сестрою хірургічного відділення; з 01.09.1989 року - медичною сестрою операційної хірургічного відділення; з 05.02.1990 року - медичною сестрою по анестезіології і реанімації; з 02.04.1998 року - анестезістом операційної; з 28.09.1998 року - старшою медичною сестрою відділення анестезіології і реанімації; з 01.10.2002 року по 25.12.2014 року - старшою медичною сестрою відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії. З зазначених вище періодів роботи, які містить довідка, при прийнятті рішення до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи з 28.09.1998 року по 31.12.2003 року (5 років 3 місяці 4 дні) у подвійному розмірі (10 років 6 місяців 8 днів), на підставі витягу з наказу Маловисківськї РЦЛ від 28.09.1998 року №22 про відкриття відділення анестезіології - реаніматології. Обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням страхового стажу 48 років 06 місяців 06 днів (стаж порахований по 31.12.2022 року).
Відповідно до ч.1 ст.9, ч.1 ст.10, частинами 2, 4 ст.24, ч.2 ст.40, ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №303 від 08.10.1997 року проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.
Згідно роз'яснення, наданого Міністерством охорони здоров'я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28.05.2002 року № 10.02.11/450 та від 21.06.2002 року № 02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У листі-роз'ясненні Пенсійного фонду України №3544-03 зазначено, що при вирішенні питання зарахування у подвійному розмірі періодів роботи у реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я необхідно керуватися спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2002 року. Відповідно до цього листа до стажу роботи у подвійному розмірі зараховується час роботи у відділеннях (групах) анестезіології та інтенсивної терапії та відділеннях інтенсивної терапії лікувальних закладів, оскільки наказом Міністерства охорони здоров'я від 08.10.97 року №303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії відповідно до переліку медичних спеціальностей, зареєстрованих ВООЗ, із збереженням функціональних повноважень відділень реанімації.
Аналізуючи докази у справі та законодавство., яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. До стажу роботи у подвійному розмірі за нормами ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід зарахувати періоди роботи: у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.1997 року №303: у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд апеляційної інстанції керується судовою практикою, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.01.2025 року у справі справа №200/1478/24.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 року у адміністративній справі №340/4995/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.А. Олефіренко