02 червня 2025 року м.Дніпросправа № 340/6019/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №340/6019/24 (суддя Черниш О.А, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач) щодо не проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження розміру збільшення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого цією постановою максимальним (граничним) розміром 1500 грн., починаючи з 01.03.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", починаючи з 01.03.2024 року, та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2023 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Так, суд:
- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо незастосування при проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 належного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 13.03.2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з метою її індексації відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
В іншій частині позовні вимоги позивача ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року були залишені без розгляду (а.с.106-107).
Із рішенням суду не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням процесуальних норм, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
В скарзі зазначає, що оскаржує рішення суду частині не задоволених вимог про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197;
- зобов'язання провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 13.03.2024.
Вказує на те, що позивачу у 2022 році пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV обчислено з урахуванням показника середньої плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019, 2020, 2021 роки - 10846,37 грн, який вище ніж той, що застосовувався при перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ № 168 (7405,02 грн), Постанови КМУ № 185 (7994,47 грн), тому позивачу встановлено щомісячну доплату в розмірі 100 грн, починаючи з 01.03.2023, щомісячну доплату в розмірі 100 грн, починаючи з 100 грн.
Відповідач протиправно не провів перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 згідно з Постановою КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення згідно з Постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024. При цьому, до спірних правовідносин відповідач протиправно не застосував частину другу статті 42 Закону № 1058-IV, пункти 1-4, 7 Порядку № 124, пункт 1 Постанови КМУ № 168, пункт 1 Постанови КМУ № 185, натомість помилково застосував абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд в оскарженій позивачем частині ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у червні 2022 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 02.06.2022 року про призначення йому пенсії за вислугу років з підстав наявності спеціального стажу на роботах, які передбачені Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".
ГУ ПФУ в Кіровоградській області призначило позивачу з 02.06.2022 року пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (шифр 210).
Основний розмір пенсії, визначений відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", склав 6453,77 грн. ((10846, 37 грн. х 1,59381) х 0,37333), де: 10846,37 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019, 2020, 2021 роки; 1,59381 - індивідуальний коефіцієнт заробітку; 0,37333 - коефіцієнт страхового стажу.
З 01.03.2023 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" встановило позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн.
З 01.03.2024 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 24.02.2024 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" встановило позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн.
У липні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.07.2024 року, у якій просив провести належну індексацію його пенсії відповідно до вказаних постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідач надав йому відповідь від 22.08.2024 року, у якій повідомив, що перерахунки його пенсії з метою індексації у 2023 - 2024 роках проведені відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, вказав, що відповідач, здійснюючи перерахунки пенсії позивача відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, порушив механізм індексації пенсій, оскільки не застосував належний показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні.
Проте, суд встановив, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовними вимогами за період з 01.03.2023 року по 12.03.2024 року, тож позов у цій частині вимог судом залишено без розгляду, а спірними є правовідносини, починаючи з 13.03.2024 року.
У цей період пенсія позивача підлягала індексації відповідно до постанови КМУ №185 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні у 2022 році, на відповідні коефіцієнти, які застосовуються кумулятивно починаючи з 2023 року (1,197 - з 01.03.2023 року, 1,0796 - з 01.03.2024 року).
Не застосувавши такий показник, відповідач допустив протиправну бездіяльність, що призвело до неправильного обчислення (заниження) основного розміру пенсії позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
При проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФУ, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн. з 01.03.2023 року та 100 грн (з 01.03.2024), замість застосування коефіцієнтів збільшення, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Водночас, суд наголошує на тому, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі № 160/28752/23.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023 та 2024 роках роках позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Таким чином, порушене право позивача могло бути захищено з 13.03.2024року, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, і це правильно встановив суду першої інстанції.
В іншій частині заявлені позовні вимоги підлягали залишенню без розгляду, що і було зроблено судом ухвалою від 06.02.2025 року. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивач ухвалу про залишення частини позовних вимог без розгляду не оскаржив, а свої доводи в частині незгоди з такими висновками суду виклав як доводи апеляційної скарги на рішення суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 340/6019/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак