12 червня 2025 року справа № 205/7780/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 30 травня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №205/7780/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі,-
ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра від 30 травня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №205/7780/25, звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить її скасувати.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року становив 3028 грн.
Згідно з пунктом 3.5 таблиці ставок судового збору частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року дорівнював 3028 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 3028 грн.
Однак, на підтвердження сплати судового збору заявником апеляційної скарги не надано суду документ, який підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі - 3028 грн.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _______ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.
Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, скаржник як на доказ підтвердження скрутного майнового стану, який перешкоджає йому сплатити судовий збір у розмірі визначеному законом вказує на відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19.05.2025 року.
Скаржник зазначає, що жодного доходу не отримує про що, на його думку, беззаперечно свідчить вищезазначений документ.
Натомість, суд зауважує, що самі по собі відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору не є доказом того, що позивач не має доходу для сплати судового збору, оскільки зазначені відомості не свідчать про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
За умовами статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору надає оцінку матеріальному становищу особи, яка заявила таке клопотання.
З доданої до апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19.05.2025 року вбачається, що у період з січня 2024 року по березень 2025 року відсутня інформація про джерела/суми виплачених доходів позивачу, тобто зазначені відомості не несуть інформації про доходи позивача.
Отже, надана скаржником відомість не відображає його майновий стан.
Поряд з цим, суд враховує те, що ОСОБА_1 не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Отже, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що сплата судового збору у розмірі 3028 грн може позбавити його фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 30 травня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №205/7780/25 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
У випадку не усунення недоліку у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Чередниченко В.Є.