12 червня 2025 р. Справа № 440/5581/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 (суддя Петрова Л.М.; м. Полтава) по справі № 440/5581/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 440/5581/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 20 березня 2024 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 20 березня 2024 року без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №440/5581/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5581/24 залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5581/24 залишено без змін.
04.11.2024 Полтавським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи.
07.03.2025 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №440/5581/24, враховуючи ст. 382 КАС України.
В обґрунтування вимог поданої заяви заявник зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні судового рішення у повному обсязі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - залишено без задоволення.
Вказана ухвала мотивована тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області фактично виконано рішення суду у відповідності до його резолютивної частини.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог заяви позивача.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 440/5581/24 не виконано відповідачем в частині виплати перерахованої пенсії, чому суд першої інстанції на надав належної оцінки, а отже наявні підстави для встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частини 1-3 статті 382-1 КАС України передбачають, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, вказаною нормою КАС України передбачений обов'язок суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення в справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, у випадку його невиконання в повному обсязі на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 440/5581/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 20 березня 2024 року без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України та зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення, позивач послався на те, що відповідач не здійснив жодних заходів для виконання рішення суду від 17.07.2024 у справі № 440/5581/24, на підтвердження чого до заяви позивачем були надані відповіді ГУПФУ в Харківській області на його звернення та розрахунок пенсії від 12.11.2024 з якого вбачається, що розмір пенсії позивача з 01.03.2024 по 02.06.2024 становив 39985,08 грн, а з 03.06.2024 - 23610,00 грн, а також виписку з банківської картки за період з 01.01.2024 по 03.02.2025, з якої встановлено, що протягом зазначеного період позивач отримував пенсію в розмірі 23610,00 грн.
27.03.2025 від ГУПФУ в Полтавській області надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява щодо виконання судового рішення в якій відповідач повідомив суд, що на виконання рішення суду від 17.07.2024 у справі №440/5581/24, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024 без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та встановлено її у розмірі 39985,08 грн. Тоді як, розмір пенсійної виплати до перерахунку становив 23610,00 грн.
Виплата пенсії ОСОБА_1 в новому розмірі буде здійснюватися з 01.03.2025 з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
З врахуванням Постанови № 1 виплату пенсії з 01.03.2025 встановлено в розмірі 29466,92 грн. Заборгованості за період з 20.03.2024 року по дату здійснення перерахунку по даній судовій справі не має. У зв'язку з тим, що з того самого предмета і тих же підстав, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі від 24.04.2024 у справі №440/1628/24 зобов'язано ГУПФУ в Полтавській області здійснити з 22.12.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії, яке Головним управлінням виконано.
На підтвердження зазначених обставин ГУПФУ в Полтавській області надало до суду розрахунок пенсії станом на 07.02.2025 з якого встановлено, що розмір пенсії позивача з 01.03.2024 по 08.12.2024, з 09.12.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 становить 39985,08 грн, та протокол за період з 01.03.2024 по 28.02.2025 про нарахування та виплату пенсії позивачу на виконання рішення суду
Дослідивши зміст поданої відповідачем заяви та доданих до неї доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області фактично виконано рішення суду у відповідності до його резолютивної частини.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його передчасним, оскільки повним та фактичним виконанням рішення суду від 17.07.2024 у справі № 440/5581/24 відповідно до його резолютивної частини буде здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 . Головним управлінням ПФУ в Полтавській області пенсії з 20.03.2024 без обмеження її максимальним розміром.
Так, у заяві щодо виконання судового рішення відповідач посилається на відсутність заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_1 , що становить 39985,08 грн, за період з 20.03.2024 року по дату здійснення перерахунку, з посиланням на попереднє судове рішення у справі № 440/1628/24 яким зобов'язано ГУПФУ в Полтавській області здійснити з 22.12.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, яке Головним управлінням виконано.
На підтвердження вказаних обставин ГУПФУ в Полтавській області надало протокол за період з 01.03.2024 по 28.02.2025 про нарахування та виплату пенсії позивачу на виконання рішення суду, відповідно до якого загальний розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 пенсії за вказаний період становить 461 684,64 грн (а.с. 208)
Натомість, позивач обставину отримання ним пенсії у період з 20.03.2024 по березень 2025 без обмеження її максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, заперечує, на підтвердження чого він надав до суду інформацію з АТ КБ "ПриватБанк" про рух коштів по картці/рахунку за період з 01.01.2024 по 03.02.2025. Зі змісту вказаної виписки встановлено, що позивач за вказаний період отримав виплати з Пенсійного фонду на загальну суму 304 470,00 грн, що не відповідає сумі зазначеній у протоколі відповідача.
Вказаним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки та не пересвідчився у повному та фактичному виконанні судового рішення в частині виплати позивачу сум пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 20.03.2024, зважаючи на наявні у матеріалах справи розбіжності щодо виплачених ОСОБА_1 сум, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю.
За змістом частини 1 ст. 382 КАС України, саме суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Із набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваній ухвалі, належним чином не обґрунтованими та передчасними.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За змістом частини 1 ст. 382 КАС України саме суд, який ухвалив судове рішення, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 440/5581/24 - скасувати.
Справу № 440/5581/24 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, поданої в порядку ст. 382 КАС України.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова