Справа № 466/5251/25
Провадження № 1-кс/466/1660/25
05 червня 2025 року м. Львів
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю заявника ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові заяву в порядку ст. 206 КПК України адвоката ОСОБА_4 поданої в інтересах ОСОБА_3 про звільнення незаконно утримуваної особи,-
03 червня 2025 року на адресу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява ( в порядку ст. 206 КПК України) адвоката ОСОБА_4 поданої в інтересах ОСОБА_3 про незаконне позбавлення волі останнього.
Заява мотивована тим, що 02 червня 2025 року о 09:00 год. ОСОБА_3 , разом із своїм одновірцем похилого віку перебував на вулиці Окуневській у м. Львові, прямувавши до місця проведення релігійного обряду. Обидва були вдягнені у костюми та краватки. В цей момент до них під'їхало два автомобілі (мікроавтобуси) із затемненими вікнами та на іноземній реєстрації, з яких вибігло четверо чоловіків у військовій формі (як згодом стало відомо працівників Шевченківського РТЦК). Не представившись, вказані чоловіки, одразу, застосовуючи грубу фізичну силу, заштовхали ОСОБА_3 до одного із цих автомобілів, і відвезли на вулицю Хімічну. Будучи релігійною особою, ОСОБА_3 не чинив цим представникам влади будь-якого фізичного опору. На вулиці Хімічній ОСОБА_3 змушували повторно пройти ВЛК, хоча останній висновок не втратив своєї чинності.
На момент звернення до суду з даною заявою ОСОБА_3 перебуває у приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Він перебуває в приміщенні під охороною озброєних осіб у військовій формі.
ОСОБА_3 проти своєї волі утримується в ізоляції під охороною озброєних чоловіків на території вказаного приміщення. Залишити цю територію він не може, оскільки у цьому йому перешкоджають озброєні автоматами охоронці у військовій формі. Безперервна тривалість тримання ОСОБА_3 під вартою становить вже понад 24 години.
Представник заявника вважає, що позбавлення свободи особи, в інтересах якої подається ця заява, відбулось виключено в рамках кримінального процесу, оскільки ОСОБА_3 не є військовослужбовцем, відповідно обмеження його прав підлягають захисту без врахування обмежень, передбачених особливістю військової служби. Більше того, як на це вказує заява останнього, він відноситься до категорії осіб «в'язень сумління», що унеможливлює прийняття ним будь-якої військової служби. Окрім того відсутні жодні елементи адміністративного правопорушення в діях вказаної особи. Жоден протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Адвокат зазначає, що у представників відділу поліції № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 не має жодних законних підстав для позбавлення волі ОСОБА_3 .
Покликаючись на статті 3, 29 Конституції України, п. 1, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, статтю 206 КПК України, просить слідчого суддю перевірити факт незаконного позбавлення волі ОСОБА_3 шляхом витребування у керівника ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області та керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 документів, що підтверджують законність утримання ОСОБА_3 , постановити ухвалу про негайну доставку останнього до суду для з'ясування підстав його утримання, у разі встановлення, що ОСОБА_3 був затриманий незаконно, постановити ухвалу про його негайне звільнення з місця незаконного позбавлення волі.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 03.06.2025 визначено слідчого суддю ОСОБА_1 з розгляду зазначеної справи та передано їй матеріали справи.
Ухвалою слідчого судді Шевченеківського районного суду м.Львова від 04.06.2025 призначено справу до судового розгляду на 05.06.2025р. о 10.30год. у залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова. Зобов'язано уповноважену особу ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити до приміщення суду ОСОБА_3 , а також надати документи та матеріалами,які стали підставою для його затримання.
У судове засіданні з'явились заявник та його представник, та надали аналогічні пояснення викладені у заяві.
Представники відділу поліції № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явились, жодних письмових пояснень та заяв на адресу суду не надходило, хоча про час та місце розгляду справи вони належним чином судом були повідомлені.
За результатами розгляду заяви слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Частинами першою-третьою статті 206 КПК України встановлено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,цього Кодексу та інших законів України, а згідно ст.2 КПК завданнями кримінального провадження, крім іншого, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною третьою статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З наведених вище норм слідує, що слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб, у т.ч. осіб, позбавлених свободи, саме у кримінальному провадженні та лише в межах територіальної юрисдикції відповідного суду.
У поданому клопотанні (заяві) адвокат ОСОБА_4 стверджує, що 02.06.2025р. о 09.00год. гр. ОСОБА_3 був незаконно позбавлений волі невідомими особами, перебуває у приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що у представників відділу поліції № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 не має жодних законних підстав для позбавлення волі ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_3 не являється військовослужбовцем має пройдене ВЛК, відтак відсутні підстави адміністративного правопорушення в діях вказаної особи. Окрім того ними не складався жоден протокол.
Також у клопотанні (заяві) не міститься жодних відомостей щодо кримінального провадження, у якому ОСОБА_3 незаконно, як стверджує заявник, позбавили свободи.
Слідча суддя зазначає, що повноваження слідчого судді діють тільки в межах досудового розслідування кримінального провадження.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні.
В той же час положеннями ст. 206 КПК України передбачені обов'язки щодо захисту прав людини лише у слідчого судді, однак, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.
Стаття 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу ст. 206 КПК України можна зробити висновок, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Глава 18 КПК України, ст. 206 КПК України регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції закону від 18 травня 2024 року з наступними змінами і доповненнями, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
При цьому, зобов'язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини, а також здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
Виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування, встановлений ст. 303 КПК України.
Водночас слід зауважити, що відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан задля протидії військовослужбовцям російської федерації та Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», продовжено строк проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. ст. 64, 65 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
В даному випадку відпала потреба щодо задоволення заяви адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України, оскільки відпали потреби, які слугували на момент подання заяви.
Зважаючи на встановлені обставини, підстави для застосування положень статті 206 КПК України та задоволення клопотання (заяви) відсутні.
При цьому, слід звернути увагу заявника на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, особа вправі особисто чи через свого представника (адвоката), звернутися за судовим захистом до відповідного адміністративного суду, а у разі вчинення протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень - до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 24, 26, 206, 372 КПК України, слідча суддя,-
у задоволенні заяви (клопотання) адвоката ОСОБА_4 про незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1