12 червня 2025 р. Справа № 520/6723/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В.) від 03.10.2024 року по справі № 520/6723/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) , НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 )
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.02.2024 № 67-АГ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким застосовано до підполковника ОСОБА_2 першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_2 прикордонного загону дисциплінарне стягнення у виді «пониження в посаді»;
- визнати протиправним та скасувати наказ НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 07.02.2024 № 217-АГ «Про результати службового розслідування» в частині щодо ОСОБА_1 (пункт 1 Наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 07.02.2024 № 217-АГ «за відсутність управлінського впливу на підпорядкований особовий склад, що призвело до вживання алкогольних напоїв солдатом ОСОБА_3 під час несення прикордонної служби, невжиття всіх необхідних заходів щодо усунення військовослужбовця від несення служби в прикордонному наряді та доставлення його на медичне освідчення з метою встановлення факту вживання алкогольних напоїв, не здійснення доповіді про перебування в стані алкогольного сп'яніння солдата ОСОБА_4 та конфліктну ситуацію, яка мала місце під час перевірки несення служби прикордонного наряду «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисту безвідповідальність та недисциплінованість, неналежне виконання посадових обов'язків, порушення вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, враховуючи тяжкість вчиненого підполковником ОСОБА_5 правопорушення та те, що наданої начальнику НОМЕР_2 прикордонного загону дисциплінарної влади недостатньо для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, керуючись статтею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказано клопотати про притягнення першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_2 прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ) до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - пониження на посаді);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 поновити підполковника ОСОБА_1 на раніше займаній посаді першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_2 прикордонного загону військової частини НОМЕР_3 ;
- рішення суду в частині поновлення підполковника ОСОБА_1 на раніше займаній посаді першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_2 прикордонного загону військової частини НОМЕР_3 звернути до негайного виконання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції було поверхнево проаналізовано обставини справи, проігноровано факти, викладені Апелянтом у позовній заяві та, як наслідок, винесено рішення, яке суперечить приписам чинного законодавства. Станом на дату винесення оскаржуваного рішення судом так і не знайшли свого підтвердження: наявність причинно-наслідкового зв'язку між травмами ОСОБА_4 та діями ОСОБА_1 ; не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає ступінь і форма вини апелянта, тяжкість вчиненого проступку; не встановлено доказів вчинення апелянтом дисциплінарного правопорушення. Вказує, що покази та пояснення свідків не можуть бути покладені у висновок як службового розслідування, так і рішення суду - та свідчити про вчинення протиправних дій Апелянтом. Жодні свідчення не можна вважати достовірними, обґрунтованими та беззаперечними, що свідчать про наявність протиправних дій Апелянта по відношенню до ОСОБА_6 . Також відсутні покази прямих свідків подій, які б були підтверджені належними та допустимими доказами. Вказує, що станом на дату подання апеляційної скарги Апелянт не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні. Відтак, жодні факти, викладені у службовому розслідуванні, так і не знайшли свого підтвердження у рамках кримінального провадження.
ІНФОРМАЦІЯ_3 надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечувало та просило відмовити. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що до Висновку службового розслідування від 06.02.2024 долучено 59 документів на 195 аркушах, зокрема: накази, рапорти, пояснення, витяги з журналів бойових дій, характеристики, листи, посадові інструкції, журнали інструктажу та інші. В рамках службового розслідування відібрані пояснення у 16 осіб. Всі відібрані під час службового розслідування пояснення військовослужбовців оцінювались не як «єдиний доказ», як стверджує представник позивача, а досліджувались окремо та були співставлені між собою, та всіма іншими документами зібраними в ході розслідування. Жодне з таких пояснень військовослужбовців не містить припущень, натомість пояснення містять конкретні свідчення про обставини частини однієї події, свідками якої військовослужбовці стали.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 08.12.2022 року зарахований у списки особового складу та на всі види забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), що підтверджується наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 08.12.2022 № 210-ОС.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2023 № 498-ОС, майора ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника коменданта - начальника штабу першої прикордонної комендатури швидкого реагування.
З 18.10.2023 року позивач приступив до виконання обов'язків за посадою першого заступника коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_4 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.10.2023 № 555-ОС.
23.01.2024 року о 17-40 годин від чергового підрозділу першої прикордонної комендатури швидкого реагування надійшла доповідь про травмування в тимчасовому місці дислокації інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги другої групи протитанкових ракетних комплексів другого протитанкового відділення протитанкової застави прикордонної комендатури швидкого реагування солдата ОСОБА_7 , який поскаржився на біль в правій руці та лівій нозі. За результатами медичного обстеження встановлено діагноз: перелом нижньої третини ліктевої кістки правої руки, перелом основи п'ятої плесневої кістки лівої стопи.
Також 23.01.2024 на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України надійшов лист вих. № 16.4/4592-24-Вих від 23.01.2024 «Щодо перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень» зі змісту якого стало відомо, що за наявними даними підполковник ОСОБА_8 , близько 00-30 годин 22.01.2024, в районі СП «Найда», спільно з інспектором прикордонної служби 2 категорії - водієм відділення тилового забезпечення першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдатом ОСОБА_9 нанесли тілесні ушкодження солдату ОСОБА_10 .
З метою з'ясування причин та обставин можливого побиття солдата ОСОБА_7 наказом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24.01.2024 № 132-АГ призначено службове розслідування та усунуто позивача від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.
За наслідками проведення службового розслідування, 06.02.2024 НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військовою частиною НОМЕР_3 ) складено висновок службового розслідування, яким встановлено, зокрема, що підполковник ОСОБА_8 , виявивши свого підлеглого солдата ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння, самостійно прийняв рішення не усувати військовослужбовця від несення служби в прикордонному наряді «Пост спостереження», не вжив заходів з доставлення солдата ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення медичного освідчення. - в ході перевірки несення служби прикордонним нарядом «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » між підполковником ОСОБА_11 та солдатом ОСОБА_3 виникла конфліктна ситуація, під час якої ОСОБА_8 наніс неодноразові удари солдату ОСОБА_10 про що доповіді не здійснив.
07.02.2024 НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 217-АГ, яким за відсутність управлінського впливу на підпорядкований особовий склад, що призвело до вживання алкогольних напоїв солдатом ОСОБА_3 під час несення прикордонної служби, невжиття всіх необхідних заходів щодо усунення військовослужбовця від несення служби в прикордонному наряді та доставлення його на медичне освідчення з метою встановлення факту вживання алкогольних напоїв, не здійснення доповіді про перебування в стані алкогольного сп'яніння солдата ОСОБА_12 та конфліктну ситуацію, яка мала місце під час перевірки несення служби прикордонного наряду «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисту безвідповідальність та недисциплінованість, неналежне виконання посадових обов'язків, порушення вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, враховуючи тяжкість вчиненого підполковником ОСОБА_11 правопорушення та те, що наданої начальнику НОМЕР_2 прикордонного загону дисциплінарної влади недостатньо для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, керуючись статею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, випішено клопотати про притягнення першого заступника коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу підполковника ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ) до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - пониження в посаді.
Копії висновку та матеріалів службового розслідування вирішено направити в Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, для долучення до матеріалів кримінального провадження № 62024240030000124, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, проінформувати по даному факту відділ внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
09.02.2024 НОМЕР_2 прикордонним загоном за вих. № 04.2/1075-24-Вих від 09.02.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено клопотання в порядку статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України стосовно притягнення підполковника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: пониження в посаді.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.02.2024 № 67-ОС за результатами розгляду вищезазначеного клопотання, керуючись статтею 45, пунктом «д» статті 48, статтею 56, абзацом другим статті 86, статтею 92, статтею 100 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за порушення вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що полягає у тому, що 21.01.2024 виявивши підлеглого солдата ОСОБА_7 під час несення служби у прикордонному наряді «пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у стані алкогольного сп'яніння, не прийняв рішення про усунення військовослужбовця від несення служби у прикордонному наряді, не вжив заходів для проведення медичного освідчення військовослужбовця та допустив нестатутні відносини по відношенню останнього, на підполковника ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення «пониження на посаді».
Позивач, вважаючи вищенаведені накази протиправними та необґрунтованим, звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що комісія службового розслідування повно та всебічно вивчивши зібрані в ході службового розслідування матеріали встановила всі необхідні обставини події, винних осіб, причинний зв'язок між діями та наявними порушеннями та правомірно дійшла висновку про необхідність притягнути винних осіб до відповідальності, в тому числі, в силу тяжкості вчинених порушень притягнути підполковника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме пониження в посаді. Тому, суд дійшов висновку, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача повно встановила та з'ясувала обставини події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України. З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, правомірно видані накази № 217-АГ від 07.02.2024, яким прийнято рішення клопотати про притягнення підполковника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та № 67-АГ від 13.02.2024, яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді «пониження в посаді», у зв'язку з чим останні не підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 № 1934-XII, організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України".
Так, за приписами ст. ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
За змістом ст.5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Стаття 85 Дисциплінарного статуту передбачає, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Згідно зі ст.86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
За змістом ст. 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.
Підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень, а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування визначені Порядком проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.11.2021 № 815 (далі Порядок № 815).
Службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування (п. 1 розділу І Порядку).
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. Службове розслідування починається з дня, визначеного в наказі про призначення службового розслідування. Днем закінчення службового розслідування є день затвердження висновку службового розслідування начальником (командиром), який призначив службове розслідування (п. 1, п. 4 розділу ІV Порядку).
Особи, які проводять службове розслідування, забезпечують повноту, всебічність та об'єктивність проведення службового розслідування та не повинні допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування, склад комісії; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; відмовлятися давати пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; висловлювати письмові зауваження щодо повноти та об'єктивності проведення службового розслідування; звертатися з письмовим рапортом до начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо ознайомлення з висновком та матеріалами службового розслідування в частині, що її стосується, з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими актами законодавства; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законом (п. 3, п. 4 розділу V Порядку).
Зі змісту розділу VІ Порядку, за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування.
У висновку службового розслідування зазначаються: посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування; установлені під час службового розслідування обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) учинено правопорушення, які стали підставою для призначення службового розслідування; час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість); посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді, наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), характеристика особи, яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками; умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; завдана шкода та її розмір; наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що її пом'якшують чи обтяжують, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого; відомості про залучення фахівців та дані про них (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), посада), надані ними висновки; відомості, що підтверджують чи спростовують інформацію, яка стала підставою для призначення службового розслідування; пропозиції щодо застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідгону дисциплінарної влади недостатньо для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, керуючись статтею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказано клопотати про притягнення першого
До висновку службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування.
У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які в установленому законодавством порядку віднесені до державної таємниці або до інформації, що належить до службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності або гриф «Для службового користування».
Висновок службового розслідування підписується особами, які проводили службове розслідування, та візується посадовою особою юридичної служби. У разі встановлення порушення порядку проведення службового розслідування та/або вимог законодавства посадова особа юридичної служби надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів службового розслідування, про що робиться запис у висновку службового розслідування.
Після підписання та візування посадовою особою юридичної служби висновок службового розслідування з матеріалами, що стосуються службового розслідування, подаються на розгляд та затвердження начальникові (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив таке розслідування.
За результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) органу Держприкордонслужби затверджує висновок службового розслідування та приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення (п. 1 розділу VІІ Порядку).
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо кожної особи правопорушника у висновку за результатами службового розслідування, а в разі накладення дисциплінарного стягнення старшим начальником (командиром) - у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За результатами службового розслідування приймаються рішення, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (п. 2 розділу VІІ Порядку).
Системний аналіз наведених норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. З метою уточнення усіх обставин дисциплінарного проступку, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Отже, вирішуючи спір, необхідно виходити з обставин, встановлених службовим розслідуванням, характеру проступку, мотивів, за яких його вчинено.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено:
- підполковник ОСОБА_8 , виявивши свого підлеглого солдата ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння, самостійно прийняв рішення не усувати військовослужбовця від несення служби в прикордонному наряді «Пост спостереження», не вжив заходів з доставлення солдата ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення медичного освідчення;
- в ході перевірки несення служби прикордонним нарядом «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » між підполковником ОСОБА_11 та солдатом ОСОБА_13 виникла конфліктна ситуація, під час якої ОСОБА_8 наніс неодноразові удари солдату ОСОБА_10 , про що доповіді не здійснив.
Комісією службового розслідування для встановлення всіх обставин у військовослужбовців по даному факту відібрано пояснення, а саме:
1. Склад прикордонного наряду «Пост спостереження» СП «Найда» з 21.01.2024 по 22.01.2024, а саме: - старший прикордонного наряду - інспектор прикордонної служби 3 категорії - номер обслуги групи станкових протитанкових гранатометів третього протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_14 ; - інспектор прикордонної служби 3 категорії - номер обслуги другої групи протитанкових ракетних комплексів другого протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_15 ; - інспектор прикордонної служби 2 категорії - водій третього протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_16 ; - інспектор прикордонної служби 2 категорії - навідник першої групи протитанкових ракетних комплексів третього протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_17 ; - інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник першого протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування сержант ОСОБА_18 .
2. Склад групи раптової перевірки несення служби прикордонними нарядами та інших військовослужбовців, які знаходились в службовому транспортному засобі під час подій на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: - старший групи перевірки - перший заступник коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування - начальник штабу підполковник ОСОБА_8 ; - член групи перевірки - водій відділення тилового забезпечення першої прикордонної комендатури швидкого реагування молодший сержант ОСОБА_19 ; - інспектор прикордонної служби 2 категорії - водій-заправник відділення тилового забезпечення першої прикордонної комендатури швидкого реагування солдат ОСОБА_20 , як водій службового транспортного засобу, на якому пересувалась група перевірки; - молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії - оператор лазне-прального комбінату відділення тилового забезпечення першої прикордонної комендатури швидкого реагування молодший сержант ОСОБА_21 , прямував з групою перевірки на службовому транспортному засобі до СП «Сова 1».
3. Начальник прикордонної протитанкової застави молодший лейтенант ОСОБА_22 , військовослужбовці саме його підрозділу заступили в прикордонний наряд на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 21.01.2024.
4. Комендант першої прикордонної комендатури майор ОСОБА_23 , в підпорядкуванні якого перебували зазначені вище військовослужбовці.
5. Інші військовослужбовці, які могли надати інформацію з приводу вищезазначеної події та її наслідків, а саме: - лікар медичного пункту першої прикордонної комендатури швидкого реагування лейтенант медичної служби ОСОБА_24 ; - 21.01.2024 помічник чергового підрозділу КСП «Неньковичі» солдат ОСОБА_25 , який 21.01.2024 о 23-54 отримав доповідь від старшого прикордонного наряду на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про здійснення перевірки СП «Найда» підполковником ОСОБА_11 та який 22.01.2024 в обідній час бачив солдата ОСОБА_7 з ознаками тілесних ушкоджень; - 21.01.2024 черговий підрозділу КСП «Неньковичі» сержант ОСОБА_26 , який 22.01.2024 в обідній час бачив солдата ОСОБА_7 з ознаками тілесних ушкоджень; - 22.01.2024 черговий підрозділу КСП «Неньковичі» майстер-сержант ОСОБА_27 , який 22.01.2024 о 8-15, при прибутті складу прикордонного наряду СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » бачив солдата ОСОБА_7 з ознаками тілесних ушкоджень; - 21.01.2024 черговий підрозділу КСП «Зарічне» старший лейтенант ОСОБА_28 , який бачив ІНФОРМАЦІЯ_6 о 22-10 год. вибуття та 22.01.2024 о 01-50 год. групи перевірки прикордонних нарядів з/на КСП «Зарічне» відповідно, отримував доповідь від помічника чергового підрозділу КСП «Неньковичі» солдата ОСОБА_29 про прибуття на локацію складу групи перевірки прикордонних нарядів та про результати перевірки СП «Найда».
Також комісією зібрано ряд документів, в тому числі витяги з наказів по особовому складу, службові характеристики, посадові інструкції, медичні документи, постанови суду про адміністративні правопорушення, копії графіків несення служби прикордонного наряду СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період з 19.01.2024 по 23.01.2024, витяги з журналів бойових дій підрозділів, копії та витяги з робочих зошитів підрозділів, копії журналу інструктажу особового складу (прикордонного наряду) протитанкової застави першої приккшр та інші документи, які мали значення для з'ясування всіх обставин події.
Проаналізувавши отримані пояснення та зібрані матеріали в сукупності, комісія службового розслідування прийшла до висновку, що факт побиття підполковником ОСОБА_11 солдата ОСОБА_7 підтвердився. Встановлено факт невжиття підполковником ОСОБА_11 всіх необхідних заходів щодо доставлення солдата ОСОБА_7 на медичне освідчення, усунення його від несення служби в прикордонному наряді, не здійснення доповіді про перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп'яніння та конфліктну ситуацію, яка мала місце під час перевірки несення служби прикордонного наряду «Пост спостереження» на СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 21.01.2024. Комісією встановлено, що причинним зв'язком між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування та неправомірними діями військовослужбовця є умисні дії підполковника ОСОБА_2 , який через особисту недисциплінованість та безвідповідальність, з метою впливу на підлеглого військовослужбовця за перебування в прикордонному наряді в стані алкогольного сп'яніння, становлення свого авторитету у військовому колективі, наніс удари солдату ОСОБА_10 . Встановлено ступінь вини та форма вини з мотивами протиправної поведінки підполковника ОСОБА_2 , який діючи умисно, наніс удари солдату ОСОБА_10 . Обтяжуючим фактором даного правопорушення є вчинення його в умовах воєнного стану. Обставин, які б пом'якшували чи знімали відповідальність з військовослужбовців, в ході службового розслідування не встановлено.
Щодо доводів апелянта про те, що не знайшли свого підтвердження наявність причинно-наслідкового зв'язку між травмами ОСОБА_4 та діями ОСОБА_1 , не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає ступінь і форма вини апелянта, не встановлено доказів вчинення апелянтом дисциплінарного правопорушення, колегія суддів зазначає таке.
Саме висновком службового розслідування встановлено причинно-наслідковий зв'язок між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування та неправомірними діями військовослужбовця - умисними діями підполковника ОСОБА_2 , який через особисту недисциплінованість та безвідповідальність, з метою впливу на підлеглого військовослужбовця за перебування в прикордонному наряді в стані алкогольного сп'яніння, становлення свого авторитету у військовому колективі, наніс удари солдату ОСОБА_10 . Встановлено ступінь вини та форма вини.
Щодо доводів апелянта про відсутність показів прямих свідків подій, які б були підтверджені належними та допустимими доказами, колегія вказує таке.
Свідчення про нанесення ударів ногами позивачем солдату ОСОБА_10 під час відпочинку останнім в бліндажі після виконання обов'язків в наряді 21.01.2024 зазначені в поясненнях ОСОБА_30 та ОСОБА_7 .
Свідчення про виниклий конфлікт («спілкування на підвищених тонах») в бліндажі між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 одразу після приїзду групи для проведення перевірки 21.01.2024 зазначені в поясненнях ОСОБА_31 та ОСОБА_32 .
Свідчення про застосування сили позивачем до ОСОБА_7 під час виходу з бліндажу та затягування останнього в автомобіль зазначені в поясненнях ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_35 .
Свідчення про застосування сили та побиття ОСОБА_11 після зупинки авто зазначені в поясненнях ОСОБА_35 , ОСОБА_33 та ОСОБА_7 .
Свідчення про конфліктну ситуацію між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 після зупинки авто зазначені в поясненнях ОСОБА_32 та ОСОБА_30 .
Свідчення про появу видимих та явних тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 безпосередньо після конфліктної ситуації та побиття його ОСОБА_11 в ніч з 21.01.2024 по 22.01.2024 зазначені в поясненнях ОСОБА_31 , ОСОБА_36 , ОСОБА_34 , ОСОБА_30 та ОСОБА_7 .
Свідчення про надану ОСОБА_11 вказівку старшому прикордонного наряду солдату ОСОБА_37 не доповідати про конфліктну ситуацію та перебування солдата ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння на СП «Найда» зазначені в поясненнях ОСОБА_7 , ОСОБА_31 , ОСОБА_30 та ОСОБА_34 .
Вищевказані пояснення в своїй сукупності свідчать про допущення підполковником ОСОБА_11 конфліктної ситуації у відносинах із солдатом ОСОБА_3 , що в свою чергу підтверджує порушення вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також статей 11, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а тому доводи апелянта необґрунтовані.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що комісія службового розслідування повно та всебічно вивчивши зібрані в ході службового розслідування матеріали встановила всі необхідні обставини події, винних осіб, причинний зв'язок між діями та наявними порушеннями та правомірно дійшла висновку про необхідність притягнути винних осіб до відповідальності, в тому числі, в силу тяжкості вчинених порушень притягнути підполковника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності правами начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме пониження в посаді.
Згідно зі статтею 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Начальник прикордонного загону, як командир військової частини не має таких дисциплінарних прав, разом з тим, відповідно до частини 4 статті 12 Дисциплінарного статуту ЗСУ «керівники (начальники) регіональних (територіальних) органів і регіональних (територіальних) органів управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються стосовно підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного призначення».
Статтею 92 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
Враховуючи характер порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, відповідачем правомірно видані накази № 217-АГ від 07.02.2024, яким прийнято рішення клопотати про притягнення підполковника ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та № 67-АГ від 13.02.2024, яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді «пониження в посаді».
Інші доводи апеляційної скарги відповідача по суті спору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі № 520/6723/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов