12 червня 2025 р. Справа № 440/1755/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, по справі № 440/1755/25
за позовом ОСОБА_1
до Диканської селищної ради , Виконавчого комітету Диканської селищної ради треті особи Колективне мале підприємство «Будівельник»
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) до Диканської селищної ради (далі - відповідач-1), Виконавчого комітету Диканської селищної ради (далі - відповідач-2), третя особа - Колективне мале підприємство «Будівельник», у якому позивач просив:
визнати протиправною бездіяльність Диканської селищної ради, Виконавчого комітету Диканської селищної ради щодо не виконання своїх повноважень, а саме - відмови вчинити дії, що були зазначені в прохальній частині заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024;
зобов'язати Диканську селищну раду, Виконавчий комітет Диканської селищної ради здійснити свої повноваження та здійснити дії, що були зазначені в прохальній частині заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024, а саме:
- зафіксувати факти самовільного зайняття та використання керівником КМП «Будівельник» ОСОБА_2 частини земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та здійснення на вищевказаній земельній ділянці насипу землі, складання будівельних матеріалів, встановлення стовпів та стовпів з прикріплених до них листовим металом, спорудження каналізаційного колодязя (вигрібної фільтраційної ями). Фіксування провести шляхом фото та/або відеозйомкою земельної ділянки, застосувати технічні засоби фіксування фактів порушення вимог земельного законодавства та інтересів Диканської селищної ради, за результатами чого скласти акт обстеження земельної ділянки;
- провести обстеження земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 стосовно проїзду та заїзду до гаража ОСОБА_1 (знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) та встановити, яка ширина проїзду, яка повинна бути та ширина проїзду, що фактично є (зважаючи на наявність насипу землі та будівельних матеріалів, що заважають нормальному проїзду);
- визначити площу тієї частини земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка самовільно зайнята та на якій було здійснено насип землі, складено будівельні матеріали, встановлено стовпи та стовпи з прикріпленим до них листовим металом, було споруджено каналізаційний колодязь (вигрібну фільтраційну яму);
- встановити відстань між каналізаційним колодязем (вигрібною ямою), що споруджений на земельній ділянці комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , поруч із земельною ділянкою орієнтовною площею 0,0212 га, АДРЕСА_2 та газопроводом, що є власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також водопроводом, яким користуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх сім'ї;
- встановити відстань між вигрібною ямою, що споруджена на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер 5321055100:30:004:0374 і земельною ділянкою загального користування кадастровий номер якої 5321055100:30:004:0706 та перевірити відповідність будівництва ями проекту, плану забудови, а також на можливість витоку нечистот на земельну ділянку загального користування, оскільки яма збудована на підвищенні;
- звернутися до суду з відповідним позовом до КМП «Будівельник» (керівник ОСОБА_2 ) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної форми власності загального користування, кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме щодо: прибирання на земельній ділянці насипу землі, звільнення земельної ділянки від складування будівельних матеріалів, демонтажу стовпів та стовпів з прикріпленим листовим металом; ліквідування, шляхом засипання, вигрібну яму каналізаційний колодязь, споруджені на земельній ділянці загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року провадження у справі №440/1755/25 за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, Виконавчого комітету Диканської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Колективне мале підприємство "Будівельник" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити певні дії - закрито. Роз'яснено позивачу право звернутися з позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного висновку та зазначає, що позовні вимоги стосуються протиправної бездіяльності відповідачів щодо не виконання ними своїх повноважень. Позов ОСОБА_1 , що було подано до Полтавського окружного адміністративного суду не пов'язаний з неправомірними діями КМП «Будівельник» щодо самовільного зайняття земельної ділянки комунальної форми власності загального користування, яка розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5321055100:30:004:0706) і не стосуються вимог до КМП «Будівельник». Позов ОСОБА_1 пов'язаний з бездіяльністю відповідачів, які повинні були в межах своїх повноважень здійснити дії щодо вирішення питання, що стосується самовільного зайняття та використання керівником КМП «Будівельник» - ОСОБА_2 частини земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер якої 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та вжити відповідних заходів. Таким чином, вважає, що спір між позивачем та Диканською Селищною радою має публічно-правовий характер і повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
За приписами ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до п.1 та п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута в порядку письмового провадження, а також, відсутність клопотань від сторін справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Приймаючи ухвалу про закриття провадження, суд першої інстанції виходив з того, що повідомлені позивачем обставини фактично свідчать про наявність між ним та КМП "Будівельник" спору про усунення перешкод у користуванні майном - будівлею гаража, що належить позивачу на праві приватної власності та розташована на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5321055100:30:004:0349. За обставин справи, що розглядається, звернення позивача до адміністративного суду з позовом про зобов'язання органу місцевого самоврядування встановити факт створення третьою особою (КМП "Будівельник") перешкод у користуванні позивачем своїм майном (гаражем) та вчинити дії щодо спонукання третьої особи (КМП "Будівельник") усунути перешкоди у користуванні позивачем своїм майном не вирішить існуючий юридичний конфлікт, оскільки виконанням такого судового рішення не буде забезпечено остаточне вирішення спору, а тому за висновками суду першої інстанції наведене свідчить про наявність спору про право цивільне, що, у свою чергу, унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Водночас, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно ч. 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст. 4 КАС України).
Системний аналіз зазначених норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює публічно-владні управлінські функції і в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 01.04.2010 № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив, що:
- положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Так, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі - гаража, загальною площею 125.60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначений об'єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, яку ОСОБА_1 орендує.
Відповідно до пункту 1 Договору оренди землі від 29.09.2022, укладеного між орендодавцем Диканською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку: орендодавець на підставі рішення 34 сесії 8 скликання Диканської селищної ради від 29.09.2022 №35 "Про передачу в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів (код КВЦПЗД 02.05), яка розташована по АДРЕСА_1 . У пункті 2 вищевказаного Договору вказано, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0230 га, кадастровий номер 5321055100:30:004:0349.
Орендована позивачем земельна ділянка межує із земельною ділянкою кадастровий номер 5321055100:30:004:0374, що перебуває у користуванні КМП "Будівельник".
Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначив, що керівник КМП "Будівельник" ОСОБА_2 на земельній ділянці комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив насип землі висотою приблизно 50-70 см, у зв'язку з чим існує реальна небезпека порушення права власності ОСОБА_1 через дії керівника КМП "Будівельник" ОСОБА_2 , оскільки через порушення, які чинить ОСОБА_9 на земельній ділянці загального користування (насип землі висотою приблизно 50-70 см) ОСОБА_1 утруднюється проїзд до належного йому на праві власності гаража, внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_2 частини проїзду. Таким чином, на думку позивача, керівник КМП "Будівельник" ОСОБА_2 своїми діями створює перешкоди для ОСОБА_1 щодо проїзду до гаража, що перебуває у його приватній власності.
Також позивач зауважив, що керівник КМП "Будівельник" постійно складає будівельні матеріали на земельній ділянці комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що також ускладнює проїзд та заїзд до гаража, що знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 .
Окрім того, за твердженням позивача, керівник КМП "Будівельник" ОСОБА_2 на частині земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , встановив стовпи та стовпи з прикріплених до них листовим металом. Внаслідок таких дій прохід до майна ОСОБА_1 став неможливим, оскільки відстань між цими металевими стовпами з прикріпленим листовим металом і стіною із металопрофілю становить близько 30 см, у зв'язку з чим завдається шкода через бур'яни влітку та сніг взимку, які досить важко прибрати. Наведене, за твердженням позивача, ускладнює доступ ОСОБА_1 до його майна, у зв'язку з цим ОСОБА_1 не може нормально користуватися належним йому на праві власності майном, проводити ремонтні роботи, косити і виривати бур'яни, відкидати сніг, тобто вільно користуватися земельною ділянкою загального користування.
Також, позивач звертав увагу, що без відповідного дозволу, порушуючи санітарні норми та правила, КМП "Будівельник" (керівник ОСОБА_2 ) спорудив на земельній ділянці загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , каналізаційний колодязь (вигрібну фільтраційну яму). Каналізаційний колодязь, що служить вигрібною ямою, розташований на відстані близько 70-80 см до газопроводу-вводу до житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Крім того, каналізаційний колодязь (вигрібна фільтраційна яма) розташований поряд із водопроводом на відстані до 2 м (яким користуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх сім'ї). Таке розташування каналізаційного колодязя (вигрібної фільтраційної ями) поблизу водопроводу, на переконання позивача, створює небезпеку для життя та здоров'я вищевказаних громадян та їх сімей та може призвести до витоку відходів на проїжджу частину.
На цій підставі позивач 05.11.2024 звернувся до Диканської селищної ради із заявою, у якій наполягав на вжитті відповідачем заходів з метою фіксування факту самовільного зайняття та використання керівником КМП "Будівельник" ОСОБА_2 частини земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706 та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звернення до суду з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 05.11.2024 Виконавчий комітет Диканської селищної ради листом від 07.11.2024 вих. №Г-02.1.1-02/206 повідомив ОСОБА_1 , що згідно статей 31, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у Диканської селищної ради відсутні підстави для розгляду вищезазначеної заяви з огляду на відсутність повноважень з контролю за використанням та охороною земель, а також контролю у сфері будівництва.
Не погодившись із наведеним листом, позивач звернувся до суду позовом та просив визнати протиправною бездіяльність Диканської селищної ради, Виконавчого комітету Диканської селищної ради щодо не виконання своїх повноважень, а саме - відмови вчинити дії, що були зазначені в прохальній частині заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024 та просив зобов'язати Диканську селищну раду, Виконавчий комітет Диканської селищної ради здійснити свої повноваження та здійснити дії, що були зазначені в прохальній частині заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024.
Тобто, предметом спору в даній справі є неналежний розгляд заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024 та неналежне, на думку позивача, виконання своїх повноважень Диканською селищною радою, Виконавчим комітетом Диканської селищної ради, а саме відмови вчинити певні дії, що були зазначені в прохальній частині заяви позивача.
Вказані правовідносини, безпосередньо пов'язані з наявністю або відсутністю повноважень Диканської селищної ради та Виконавчого комітету Диканської селищної ради щодо вирішення звернення позивача та вчинення певних дій зазначених у зверненні щодо самовільного зайняття та використання керівником КМП «Будівельник» - ОСОБА_2 частини земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер якої 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: смт. Диканька, вул. Незалежності, 58, а також вжити відповідних заходів.
Вказана земельна ділянка у користуванні позивача та третьої особи, згідно наявних в матеріалах справи доказів, не перебуває.
При цьому, позивачем не ставились вимоги про покладення на відповідача або третю особу обов'язку усунути перешкоди у користуванні майном, вимоги позивача стосувались у покладенні обов'язку на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, вчинити певні дії щодо фіксації самовільного користування земельною ділянкою.
Отже, позов за своєю суттю стосується бездіяльності органів місцевого самоврядування з приводу розгляду заяви позивача щодо вчинення певних дій, тобто спір стосується виключно вирішення правомірності дій органу місцевого самоврядування, вчинених під час розгляду заяви. Заявлені позовні вимоги жодним чином не стосуються приватно-правових відносин між позивачем та третьої особи та не заявлений стосовно земельної ділянки, що знаходиться у власності чи користуванні третьої особи.
Таким чином, обсяг позовних вимог та зміст конкретних обставин цієї справи, а також нормативне регулювання не дають підстави вважати, що спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок, що правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, підпадають під визначення приватноправових та породжують особисті майнові права та зобов'язання осіб.
Висновки суду першої інстанції про те, що звернення позивача до адміністративного суду з позовом про зобов'язання органу місцевого самоврядування встановити факт створення третьою особою (КМП "Будівельник") перешкод у користуванні позивачем своїм майном (гаражем) та вчинити дії щодо спонукання третьої особи (КМП "Будівельник") усунути перешкоди у користуванні позивачем своїм майном не вирішить існуючий юридичний конфлікт, колегія суддів не вважає підставою для закриття провадження у справі, оскільки заявлений спосіб захисту порушених прав позивача, підлягає оцінці під час вирішення справи по суті.
При визначені юрисдикційності спору з органами місцевого самоврядування, критерієм такого розмежування є предмет оскарження.
З огляду на викладене, у справі, що переглядається, предметом спору є перевірка законності дій суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їх владних управлінських функцій.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали дійшов помилкових висновків для застосування положень пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України та порушив норми процесуального права, що відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про передчасність висновків суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі №440/1755/25 за позовом ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню а справа направленню до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 по справі № 440/1755/25 - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, Виконавчого комітету Диканської селищної ради, третя особа - Колективне мале підприємство «Будівельник» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова