12 червня 2025 р. Справа № 440/15030/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2025, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 10.02.25 по справі № 440/15030/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34 090,00 грн. (тридцять чотири тисячі дев'яносто гривень), сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № СВ08555072/1 від 16.07.2022;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність відмови ГУ ПФУ в Полтавській області у поверненні позивачу суми помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу майна у розмірі 34090 грн, оскільки при оформленні договору купівлі-продажу придбаного житла вперше, кошти не сплачуються, а відтак підлягають поверненню, що безпідставно не враховано пенсійним органом.
Наполягав, що висновок пенсійного органу про ненадання позивачем довідки про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є таким, що не відповідає дійсності, оскільки до відповідача разом із заявою про повернення помилково сплачених коштів надавались, зокрема, копії деталізованих відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідок з усіх місць проживання та інформації з реєстру територіальних громад про місця реєстрації, довідки з АТ «Ощадбанк» про невикористання приватизаційних чеків, яких є достатньо для повернення спірної суми грошових коштів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі № 440/15030/24 позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області сформувати до відповідного Головного управління Державної казначейської служби України за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34090 грн відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки № СВ08555072/1 від 16.07.2022
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалити нове рішення суду, яким скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі № 440/15030/24, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про відсутність в діях пенсійного органу ознак протиправності, оскільки всупереч Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (далі по тексту - Порядок № 1740), позивачем разом із заявою про повернення помилково сплачених коштів не було надано довідки з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, відсутність яких унеможливлює повернення спірної суми коштів.
В свою чергу, долучені ОСОБА_1 довідки з АТ «Ощадбанк» не містять повної інформації щодо участі в процесі приватизації, оскільки приватизаційні майнові сертифікати були списані з позабалансових рахунків установ АТ «Ощадбанк».
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.07.2024 заявником було укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 4 вказаного договору за погодженням сторін продаж вчинено за ціною 3409000 гривень.
Вказаний договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дубовою Т.В.
При укладанні зазначеного договору заявником було сплачено 1 відсоток від вартості за збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% від вартості) в розмірі 34090 грн, що підтверджується копією квитанції № СВ08555072/1 від 16.07.2024.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності позивача на вказане майно зареєстровано 16.07.2024.
19.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою з проханням сформувати подання про повернення йому суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34090 грн, сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №СВ08555072/1 від 16.07.2022.
За результатами розгляду заяви Управлінням надано відповідь за № 1600-0504-8/63956 від 29.08.2024, якою повідомлено, що питання повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів буде розглянуто після надання необхідних документів.
05.11.2024 позивач повторно звернувся із заявою з проханням сформувати подання про повернення йому суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34090,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № СВ08555072/1 від 16.07.2022, надавши відповідний перелік документів.
За результатами розгляду відповідної заяви Управлінням надано відповідь за № 1600-0504-8/84786 від 20.11.2024, якою повідомлено, що ОСОБА_1 поданий не повний перелік документів, а саме відсутні довідки про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , м. Миргород, вул. Боровиковського, буд. 42, м. Миргород, вул. Стаднянська, буд. 10, АДРЕСА_5 . З наданих позивачем документів встановлено, що довідки з АТ "Ощадбанк" не містять повної інформації щодо участі в процесі приватизації, оскільки приватизаційні майнові сертифікати були списані з позабалансових рахунків установ АТ "Ощадбанк".
Не погодившись з такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності відмови ГУ ПФУ в Полтавській області у поверненні позивачу суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34 090,00 грн, оскільки позивач, який придбав житло вперше, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, не значиться в Списках на приватизацію, а відтак, вимоги відповідача про надання довідок про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є такими, що за своєю суттю не можуть бути виконані.
Суд також перевірив наявність у позивача зареєстрованих прав на нерухоме майно за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з відповіді від 19.08.2024 № 3914866600 встановив, що інші речові права на житло за ОСОБА_1 не зареєстровані.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено в Законі № 400/97-ВР.
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
У розумінні пункту 8 статті 2 Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено Порядком № 1740.
Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Вказаний висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією, викладеною у у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа № 819/1498/17), від 31.01.2018 (справа №819/1667/17), від 20.03.2018 (справа № 819/1249/17), від 14.05.2019 (справа № 813/1514/17) при розгляді подібних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №391486600 від 19.08.2024, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою : АДРЕСА_2 ; документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1882, виданий 16.07.2024, видавник: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дубова Т.В.
Інші речові права на житло за ОСОБА_1 не зареєстровані.
Відповідно до інформації з реєстру територіальної громади від 04.10.2024 № 01-12-05.1-14/12021, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресами:
- з 02.05.2018 по 11.07.2024 - АДРЕСА_3 ;
- з 15.07.2024 по теперішній час - АДРЕСА_1 .
З витягу з реєстру територіальної громади за період з 05.12.1997 по 21.08.2012 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 05.12.1997 по 16.05.2012 проживав за адресою: АДРЕСА_4 ;
У період з 16.05.2012 по 21.08.2012 - АДРЕСА_4 .
За змістом довідки № 166 від 18.10.2024, ОСОБА_1 під час проходження військової служби (навчання) в Інституті Служби безпеки України Національного університету імені Ярослава Мудрого у період з 2012-2018 р.р. на квартирному обліку в Інституті не перебував, постійним та службовим житлом у місті Харкові від Інституту не забезпечувався.
Згідно із довідками АТ "Ощадбанк" від 15.08.2024 № 52 та від 16.08.2024 № 114.40/0112-15/591, ОСОБА_1 не значиться в Списках на приватизацію за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 .
Колегія суддів враховує, що копії вказаних документів, у тому числі довідок АТ "Ощадбанк" від 15.08.2024 № 52 та від 16.08.2024 № 114.40/0112-15/591, надавались ОСОБА_1 разом із заявою про повернення помилково сплачених коштів при проведенні операцій із купівлі-продажу нерухомого майна до пенсійного органу.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
Отже, єдиним розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
Відтак, довідка Ощадбанку сама по собі є достатнім документом на підтвердження невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.
При розгляді даної справи колегія суддів вважає застосовним висновок Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17), в якій останній виснувався, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Разом з цим, доказів, які свідчили б про те, що позивач до 16.07.2024 приватизував, успадковував, отримував у дар чи купував інше житло, окрім як квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , матеріали справи не містять, а відповідач на такі обставини не покликається.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач, придбавши вперше житло на підставі договору купівлі-продажу за адресою: АДРЕСА_2 , помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості, що свідчить про наявність підстав для його повернення.
На виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 Міністерством Фінансів України Наказом від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за № 1650/24182 розроблено та затверджено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі по тексту - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Згідно із пунктом 7.2 Порядку обліку сум, які сплачуються / підлягають сплаті на рахунки Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-2, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
За змістом пункту 2.2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за № 291/22823, у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства формують платіжні інструкції для здійснення внутрішніх операцій з повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням або висновком органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Враховуючи, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 813/1126/17.
Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови ГУ ПФУ в Полтавській області у формуванні на ОСОБА_1 подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області сформувати до відповідного головного управління Державної казначейської служби України за місцем зарахування платежу до бюджету подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34090 грн відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки № СВ08555072/1 від 16.07.2022.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 по справі № 440/15030/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій