12 червня 2025 року справа №200/6323/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г. суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 р. у справі № 200/6323/24 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі позивачу поточного грошового забезпечення та додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за грудень 2023 року, додаткової винагороди у розмірі 20100 грн. щомісячно за травень 2024 року та червень 2024 року, липень 2024 року з урахуванням положень п. 1-1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату позивачу поточного грошового забезпечення та додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за грудень 2023 року, додаткової винагороди у розмірі 20100грн. щомісячно за травень 2024 року, червень 2024 року, липень 2024 року у відповідності до вимог п. 1-1 постанови КМУ від 28.02.2022р. № 168 з врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення позивачу з 28 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року включно без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 21 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 20100 грн. щомісячно за травень 2024 року та червень 2024 року, липень 2024 року з урахуванням положень п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 20100 грн. щомісячно за травень 2024 року та червень 2024 року, липень 2024 року з урахуванням положень п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 28 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року включно без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 21 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів зазначає, що за змістом пунктів 1, 2 розділу XXVIII Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.
Зважаючи на те, що позивач вважався таким, що перебуває у розпорядженні Військової частини НОМЕР_1 з 09.02.2024, грошове забезпечення йому підлягало виплаті за строк не більше двох місяців, тобто до 09.04.2024.
Доказів перебування на лікуванні, в основній або додатковій відпустці у період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 , термін яких виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників), позивач до суду не надав.
Згідно з пунктом 5 розділу XXVIII Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України. Доказів прийняття рішення Міністром оборони України про продовження строків виплати позивачу грошового забезпечення понад два місяці до суду не надано, а відтак військова частина НОМЕР_1 , виплативши позивачу за травень-червень 2024 року грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, що підтверджено відповідною розгорнутою довідкою (додається) діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Згідно з Постановою КМУ № 704 (в редакції Постанови КМУ № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Враховуючи те, що додатки 1 і 14 до Постанови КМУ № 704 затверджені 30 серпня 2017 року, а п. 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі Постанови КМУ № 103, то пріоритетним в цьому випадку є положення саме п. 4 Постанови КМУ № 704.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 28.12.2021 по 20.07.2024 включно проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.12.2021 №387 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13 грудня 2021 року № 217-РС на посаду водія-електрика відділення управління розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з “28» грудня 2021 року.
17.01.2024 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав поранення, про що свідчить первинна медична картка форми 100.
В період з 18.01.2024 по 29.01.2024 солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП "Міська лікарня № 3" Краматорської міської ради. Діагноз: посттравматична цефалгія, вестибулоатактичний, церебрастенічний синдром. Поширений остеохондроз хребта, вертеброгенна торакалгія. ВСД за гіпотонічним типом з вегетативною дисфункцією симпато-адреналовими пароксизмами.
Відповідно до первинної медичної картки форми 100 від 30.01.2024 позивачу встановлено діагноз посттравматична цефалгія, остеохондроз шийного та грудного відділів хребта, вертеброгенна невралгія, торакалгія.
В період з 31.01.2024 по 14.02.2024 солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_1 . Діагноз: Вертеброгенна люмбоішіалгія, справа з вираженими больовим та м'язово-тонічним синдромом, посттравматична цефалгія, веститбулоатактичний синдром. Астено-невротичний синдром. Вказане підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 1110.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.02.2024 №41 увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 09 лютого 2024 року солдата ОСОБА_1 , водія 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти.
Відповідно до довідки про обставини поранення солдата ОСОБА_1 від 27.03.2024 № 692/216: 17 січня 2024 року отримав бойове травмування: мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку. За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Травмування не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп'яніння, під час травмування перебував в засобах індивідуального захисту (кевларовий шолом, бронежилет). Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29 січня 2024 року №220.
Довідкою Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 від 05.04.2024 № 3162 щодо солдата ОСОБА_1 встановлено наступне:
Проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_5 05.04.2024. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки закритої травми (17.01.2024 анамнестично) лівої кісті з закритим уламковим переломом човноподібної кістки, лікованої консервативно, у вигляді неконсолідованого уламкового перелому човноподібної кістки лівої кісті, посттравматичного осеартрозу лівого променево-зап'ясткового суглобу І ст. з больовим синдромом, стійкою комбінованою контрактурою лівого променево-зап'ясткового суглобу та помірним порушенням функції. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 травма легкого ступеню.
Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Довідка про обставини травми не надана.
Імпіджмент синдром правого плечового синдрому з больовим синдромом. Хронічний гастродуоденіт, стадія ремісії, без порушення функції. Хронічний холецистит, стадія ремісії, без порушення функції. Хронічний холецистит, стадія ремісії, без порушення функції. Хронічний комбінований геморой з рідкими загостреннями. Ковзна кила стравохідного отвору діаграфми з незначним порушенням функції. Вертеброгенна цервікалгія, люмбалгія з больвим та м'язово-тонічним синдромами, без порушення функції опори та ходи. Міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта, ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків, екструзією L5-S1 з незначним порушенням статико-динамічної функції хребта.
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Наслідки МВТ (17.01.2024), ЗЧМТ, струсу головного мозку з цефалгічним та вестибуло-атактичним синтромами. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 травма легкого ступеню.
Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Довідка про обставини травми №692/216 від 27.03.2024, видана командиром в/ч НОМЕР_1 .
Викривлення перетинки носа з порушенням функції, кіста лівої гайморової пазухи,
АДРЕСА_3 , не пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі статті 61б, 78б, 52г, 54г, 43в, 55б, 23г, 64в, 75в, 45ґ графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби.
Непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спецпорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.
22.07.2024 в інтересах позивача, адвокатом здійснено запит до військової частини НОМЕР_1 з проханням надати наступні відомості та документи:
1. Надати довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення, додаткові види грошового забезпечення, в тому числі із зазначенням розмірів додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168 від 28.02.2022р., компенсації податку військовослужбовцю ОСОБА_1 , за весь період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 28.12.2021р. по 20.07.2024р.
2. Надати детальний розрахунок нарахованих виплат на користь ОСОБА_1 при переміщенні до нового місця служби 21.07.2024р.
3. Зазначити підстави не виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000грн., визначеної постановою КМУ № 168 від 28.02.2022р. (в редакції, що діяла на час виникнення обставин) за весь період перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 з 18.01.2024р. по 29.01.2024р. включно та з 31.01.2024р. по 14.02.2024р. включно.
4. Обґрунтувати та зазначити підстави проведення виплат з грошового забезпечення ОСОБА_1 за травень 2024р. - червень2024р. в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України. На підтвердження обґрунтувань надати відповідні документи.
5. Надати Інформацію про прожитковий мінімум, який був застосований при розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , у тому числі премії, а також фактично виплачених за вказаний період одноразових додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період проходження ним військової служби у військовій частині.
6. Інформацію щодо утриманих з ОСОБА_1 податків та військового збору за період проходження ним військової служби у військовій частині.
12.08.2024 адвокатом отримано лист військової частини НОМЕР_1 , у якому зазначено, що грошову забезпечення ОСОБА_1 за період його служби виплачено в повному обсязі. До зазначеного листа військовою частиною додано: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2024 №41; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 № 275; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2024 № 228; списки особового складу в частині позивача.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.07.2024 №213 Солдата ОСОБА_1 , колишнього водія 2 розвідувального відділення І розвідувального взводу розвідувальної роти (військової служби за контрактом), який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 04 червня 2024 року № 832-РС на посаду ВОДІЯ ВІДДІЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЯ_2 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_6 , вважати таким, що вибув до нового місця служби у АДРЕСА_4 . З 21 липня 2024 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.08.2024 №228 унесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині).
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2024 солдат ОСОБА_1 водій розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти дійсно в період з 06.03.2022 по 03.08.2022. з 21.09.2022 по 27.10.2022. з 09.11.2022 по 26.12.2022. з 01.01.2023 по 15.06.2023; з 27.06.2023 по 27.10.2023; з 08.11.2023 по 18.01.2024 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Ізюм, Ізюмська міська громада, Ізюмський район, Харківська область; н.п. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.
Відповідно до розгорнутої довідки про розмір грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2024 по 21.07.2024 за період травень-липень 2024 року позивачу було нараховано та виплачено оклад за військовим званням за травень, червень 2024 року у розмірі 530,00 грн. щомісячно, у липні 2024 року у розмірі 359,03 грн.
З розгорнутих довідок про розмір грошового забезпечення позивача за період з 28.12.2021 по 19.03.2023 вбачається, що при розрахунку сум грошового забезпечення був застосований прожитковий мінімум для обчислення - січень 2018 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 про доходи №313/ФС від 30.01.2025 ОСОБА_1 у грудні 2023 року було нараховано грошове забезпечення, в т.ч. в натуральній формі (грн.) в розмірі 50921,86 грн. податок з доходів фізичних осіб в розмірі 9165,93 грн., інші нарахування, в т.ч. в натуральній формі (грн.) в розмірі 150197,91 грн. податок з доходів фізичних осіб в розмірі 27035,62 грн. Загальна сума доходу за період грудень 2023 року становить 201119,77 грн.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Щодо додаткової винагороди у розмірі 20100 грн. щомісячно за травень 2024 року, червень 2024 року, липень 2024 року у відповідності до вимог п. 1-1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 з врахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2023 № 1001 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» абзац сьомий пункту 1-1 викладено в такій редакції: Військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року.
Абзацом третім пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» встановлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема, особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.
Відповідно до абзацу двадцять дев'ятого пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
Сторонами не заперечується, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 отримав поранення та був направлений на госпіталізацію з 18.01.2024 по 29.01.2024. В період з 31.01.2024 по 14.02.2024 солдат ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_1 . Під час знаходження на лікарняному позивач наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.02.2024 № 41 увільнений від займаної посади і зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 09.02.2024 відповідно до пункту 116 пункту 15 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 від 05.04.2024 № 3162 солдат ОСОБА_1 отримав травму, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 61б, 78б, 52г, 54г, 43в, 55б, 23г, 64в, 75в, 45ґ графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спецпорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.
Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що позивач, перебуваючи у розпорядженні відповідного командира, будучи визнаним 05.04.2024 обмежено придатним, набув права на отримання додаткової винагороди у розмірі 20100 грн. з 01.05.2024 по 21.07.2024 - день виключення позивача з особового складу частини.
Щодо обчислення та виплати грошового забезпечення позивачу з 28 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року включно з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції, а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з Постановою № 704, в редакції Постанови № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови № 103 та змін до пункту 4 Постанови № 704, не змінився.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.
Отже, з 30.01.2020 - з наступного дня з дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Разом з цим, слід зазначити, що з 30.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 200/3757/20-а.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2270,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2481,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2684,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) з 21 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення позивачу з 28 грудня 2021 року по 19 травня 2023 року включно без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року є законними та підлягають задоволенню.
За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 р. у справі №200/6323/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 р. у справі №200/6323/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 12 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко