12 червня 2025 року справа №200/8838/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 р. у справі № 200/8838/24 (головуючий І інстанції Духневич О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військова частина НОМЕР_3 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 67247,79 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4098,51 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно у загальній сумі 6284,38 грн. відповідно до норм абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно відповідно до норм абз. 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4098,51 грн. в місяць за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно у загальній сумі 57 379,14 грн. відповідно до норм абз. 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 02.07.2020 по 15.06.2024 включно відповідно до норм абз. 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4098,51 грн. в місяць за період з 02.07.2020 по 15.06.2024 включно у загальній сумі 194 547,01 грн. відповідно до норм абз. 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, в сумі 68 122,01 грн.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, в сумі 68 122,01 гривень (шістдесят вісім тисяч сто двадцять дві гривні 01 копійка).
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 6 261,55 грн., відповідно до абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 6 261,55 гривень (шість тисяч двісті шістдесят одна гривня 55 копійок) за період з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно, відповідно до приписів абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 57 170,68 грн., відповідно до абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4 083,62 грн. в місяць у загальній сумі 57 170,68 гривень (п'ятдесят сім тисяч сто сімдесят гривень 68 копійок) за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно, відповідно до приписів абз. 4-6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, прийняти нове, яким задовольнити позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів зазначає, що у рішенні суду зазначено, що оскільки 16.06.2019 року позивача було звільнено з військової служби, то 02.07.2020 року при зарахування позивача на військову службу військова частина НОМЕР_3 не мала дослідити особову справу позивача, а саме - грошовий атестат та визначитись у якому розмірі позивачу виплачувати щомісячні надбавки та індексацію грошового забезпечення. При цьому на думку суду першої інстанції, якщо б у позивача не було перерви у військовій службі, то право на отримання індексації-різниці позивач не втратив би. Вважаю, що Рішення є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає частковому скасуванню.
При зарахуванні позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 остання мала ознайомитись із грошовим атестатом виписаним військовою частиною НОМЕР_2 для визначення розміру надбавок та доплат, одноразових видів грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення, які належні позивачу, які уже були виплачені позивачу, а на які ще позивач має право. Так в результаті протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_2 , яка полягала у невиплаті позивачу у період проходження служби індексації-різниці грошового забезпечення в момент переводу позивача до військової частини НОМЕР_3 , першою не було записано у грошовий атестат щомісячну індексацію-різницю, яка виплачується до наступного підвищення посадових окладів згідно рішення Уряду, внаслідок чого останнім не здійснювалась така виплата у період з 02.07.2020 року по 15.06.2024 року.
Відповідач (Військова частина НОМЕР_1 ) також не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (грудень 2015 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
В той час позиція суду, що базовим місяцем для періоду з 01.11.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року обґрунтовуються фактом прийняття постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294, якою з 01.01.2008 було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Військова частина НОМЕР_1 вважає доводи суду помилковими, оскільки ретроспективне поширення дії п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови № 1013) в частині визначення індексу споживчих цін за 1 або 100% (фактично базового місяця) із прив'язкою до встановлення посадових окладів постановою № 1294, яка почала діяти за 8 років до зміни відповідного правового регулювання щодо встановлення такого індексу, є необґрунтованим та суперечить дії правових норм в часі.
Також зазначає, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з січня 2016 року по лютий 2018 року у Міністерства оборони України не було.
Що стосується нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 6284,38 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 16.04.2018, то на думку військової частини НОМЕР_1 , дана позовна вимога задоволенню не підлягає з наступних мотивів. Сума збільшення розміру грошового забезпечення позивача становить 3238,02 грн. Поряд з тим, сума можливої індексації, визначеної в цьому місяці складає 518,03 грн (коефіцієнт індексації - 29,4; прожитковий мінімум - 1 762,00 грн; "Базовий місяць" - грудень 2015 року). Таким чином сума збільшення доходу позивача перевищує суму можливої індексації на 2719,99 грн (5004,97 грн (сума збільшення розміру грошового забезпечення позивача) - 518,03 грн (сума можливої індексації) = 2719,99 грн). З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, в період з 01.03.2018 по 16.04.2018 - відсутні.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, розглядаючи апеляційні скарги в межах викладених доводів, встановив наступне.
ОСОБА_1 , у період з 21.07.2016 по 16.04.2018 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 21.07.2016 № 164 про призначення на посаду та витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2018 № 94 про виключення зі списків особового складу частини, у зв'язку із направленням для подальшого проходження військової служби до АДРЕСА_1 .
У період з 17.04.2018 по 16.06.2019 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2019 № 121 позивача звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту та виключено зі списків особового складу частини з 16.06.2019.
У період з 02.07.2020 по 15.06.2024 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 .
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 15.06.2024 № 171 позивача звільнено з військової служби у зв'язку із перебуванням на утримані трьох та більше дітей та виключено зі списків особового складу частини з 15.06.2024.
У період проходження військової служби позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення.
З метою з'ясування чи проводилось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 16.04.2018, з 17.04.2018 по 16.06.2019 та з 02.07.2020 по 15.06.2024 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 № 1078, позивач 03.10.2024 звернувся до відповідачів із відповідними заявами.
Листом відповідача-1 від 29.10.2024 позивача повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. Відповідачем-2 та відповідачем-3 відповіді на заяви від 03.10.2024 не було надано.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення»). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
З викладеного вище виходить, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації, посилання на відсутність фінансування у відповідача є необґрунтованою.
В рішенні Конституційного суду України № 7-рп/2004 від 17 березня 2004 року по справі № 1-13/2004 зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України (254к/96-ВР) відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України (254к/96-ВР) перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 (v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 21 листопада 2019 року у справі №815/5547/17, від 05 лютого 2020 року по справі № 825/565/17.
Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції констатує, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення у період служби свідчить про порушення відповідачем вимог Закону від № 1282-XII та Порядку № 1078.
Щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 3 п. 101 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
З огляду на наведене обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу.
01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 102 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.
Відповідно до п. 102 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Згідно з п. 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: “Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.».
Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз'яснення: “Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.»
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі №400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів наказано вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.
Отже, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року - є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Таким чином, нарахування позивачу індексації його грошового забезпечення щодо спірного періоду повинно проводитися із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
Доказів проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року відповідачем не надано, та зазначене підтверджується наявними матеріалами у справі.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
В матеріалах справи наявні довідки Військової частини НОМЕР_1 відповідно до яких судом встановлено, що позивачу індексація грошового забезпечення за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 не нарахована та не виплачена.
Щодо розрахунку суми індексації грошового забезпечення в розмірі 67 247,79 грн., то суд зазначає наступне:
липень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90 %, індекс - 99,80 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту- 186,90 %, прожитковий мінімум - 1450,00 грн. сума індексації - 2710,05 грн. виплачено - 0 грн. Враховуючи п. 4 Порядку № 1078 у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу, то сума індексації за липень 2016 року становить 2 710,05 грн./(31 день має липень місяць) х (21 день відпрацьованого часу) = 1 835,84 грн;
серпень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,70 %, індекс - 99,50 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту - 186,90 %, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн. сума індексації - 2 710,05 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 2 710,05 грн;
вересень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80 %, індекс - 101,29 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту - 186,90 %, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн. сума індексації - 2710,05 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 2 710,05 грн;
жовтень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,80 %, індекс - 104,13 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту - 186,90 %, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн. сума індексації - 2 710,05 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 2 710,05 грн;
листопад 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80 %, індекс - 101,80 %, наростаючий індекс - 286,90 %, величина приросту - 186,90 %, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн. сума індексації - 2 710,05 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 2 710,05 грн;
грудень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90 %, індекс - 102,72 %, наростаючий індекс - 298,60 %, величина приросту - 198,60 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 177,60 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 177,60 грн;
січень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,10 %, індекс - 103,85 %, наростаючий індекс - 298,60 %, величина приросту - 198,60 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 177,60 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 177,60 грн;
лютий 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00 %, індекс - 101,00 %, наростаючий індекс - 298,60 %, величина приросту - 198,60 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 177,60 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 177,60 грн;
березень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80 %, індекс - 102,82 %, наростаючий індекс - 310,00 %, величина приросту - 210,00 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 360,00 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 360,00 грн;
квітень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90 %, індекс - 103,74 %, наростаючий індекс - 310,00 %, величина приросту - 210,00 %, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн. сума індексації - 3 360,00 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 360,00 грн;
травень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,30 %, індекс - 101,30 %, наростаючий індекс - 310,00 %, величина приросту - 210,00 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 536,40 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3536,40 грн;
червень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,60 %, індекс - 102,92 %, наростаючий індекс- 321,50 %, величина приросту - 221,50 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 730,06 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 730,06 грн;
липень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,20 %, індекс - 103,13 %, наростаючий індекс - 321,50 %, величина приросту індексу споживчих цін - 221,50 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 730,06 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 730,06 грн. (перевищення порогу 103 %);
серпень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90 %, індекс - 99,90 %, наростаючий індекс - 321,50 %, величина приросту- 221,50 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 730,06 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 730,06 грн;
вересень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,00 %, індекс - 101,90 %, наростаючий індекс - 331,40 %, величина приросту - 231,40 %, прожитковий мінімум - 1684,00 грн. сума індексації - 3 896,78 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 896,78 грн;
жовтень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,20 %, індекс - 103,12 %, наростаючий індекс - 331,40 %, величина приросту - 231,40 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 896,78 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 896,78 грн. (перевищення порогу 103 %);
листопад 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90 %, індекс - 100,90 %, наростаючий індекс - 331,40 %, величина приросту - 231,40 %, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн. сума індексації - 3 896,78 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 3 896,78 грн;
грудень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00 %, індекс - 101,91 %, наростаючий індекс - 341,70 %, величина приросту - 241,70 %, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн. сума індексації - 4 258,75 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 4 258,75 грн;
січень 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,50 %, індекс - 103,44 %, наростаючий індекс - 341,70 %, величина приросту - 241,70 %, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн. сума індексації - 4 258,75 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 4 258,75 грн;
лютий 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90 %, індекс - 100,90 %, наростаючий індекс - 341,70 %, величина приросту - 241,70 %, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн. сума індексації - 4 258,75 грн. виплачено - 0 грн. належить до виплати - 4 258,75 грн.
Усього за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 сума індексації - 68 122,01 грн. виплачено - 0 грн.
Отже, за період з 21.07.2016 по 28.02.2018 відповідачу (Військовій частині НОМЕР_1 ) належить виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі: 68 122,01 грн. (а не як помилково зазначив позивач 67 247,79 грн.).
Щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 6284,38 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 16.04.2018, суд зазначає наступне.
Так, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивачки отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
Оскільки 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 з подібними правовідносинами.
Згідно карток особового рахунку, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року (виплата у березні 2018 року), становить 7622,64 грн., а саме:
посадовий оклад 530,00 грн.,
оклад за військове звання 35,00 грн.,
надбавка за вислугу років 56,50 грн.,
надбавка за виконання особлива важливих завдань 310,75 грн.,
премія 3831,90 грн.,
щомісячна додаткова грошова винагорода 2858,49 грн.
У березні 2018 року (виплата у квітні 2018 року) становить 8002,17 грн., а саме:
посадовий оклад 2730,00 грн.,
оклад за військове звання 600,00 грн.,
надбавка за вислугу років 832,50 грн.,
надбавка за виконання особлива важливих завдань 416,25 грн.,
премія 3423,42 грн.
При цьому суд зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода була введена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" і виплачувалася усім військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) щомісячно в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення по березень 2018 року, а тому враховується судом при розрахунку грошового забезпечення.
Разом з тим, додаткова грошова винагорода за участь в АТО виплачувалася позивачу не щомісячно, а тому не враховується судом при розрахунку грошового забезпечення.
Отже, розмір підвищення посадового окладу позивача в березні 2018 року склав 8002,17 грн. - 7622,64 грн. = 379,53 грн.
Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 %.
В березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %.
Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100:
1 762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4 463,15 грн.
Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становила 4 463,15 грн.
Вирішуючи питання, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, суд виходить з того, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 379,53 грн., а сума можливої індексації в березні 2018 року 4 463,15 грн. тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Отже, в період з 01.03.2018 по 16.04.2018 (Військова частина НОМЕР_1 ) та з 17.04.2018 по 16.06.2019 (Військова частина НОМЕР_2 ) позивач мав право на нарахування і виплату індексації-різниці.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 379,53 грн. = 4 083,62 грн.
Спірний період з 01.03.2018 по 16.04.2018 включно складає 1 місяць 16 днів, а за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 включно складає 1 рік 2 місяці.
Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу, за період з 01.03.2018 по 16.04.2018 становить: 4 083,62 грн. + (4083,62 грн./30 днів х 16 днів) = 6 261,55 грн. та за період з 17.04.2018 по 16.06.2019 становить 4 083,62 грн. х 14 місяців = 57 170,68 грн.
Аналогічного висновку щодо нарахування та виплати індексації-різниці у разі продовження військової служби дійшов Верховний Суд в постанові від 10.04.2024 по справі № 200/564/23.
Щодо нарахування та виплати індексації-різниці, відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 4098,51 грн. щомісячно за період з 02.07.2020 по 15.06.2024, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено, позивач почав проходити військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 з 02.07.2020 по 15.06.2024, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_5 від 17.05.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 18.06.2019 № 121 позивача звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту та виключено зі списків особового складу частини з 16.06.2019.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 15.06.2024 № 171 позивача звільнено з військової служби у зв'язку із перебуванням на утримані трьох та більше дітей та виключено зі списків особового складу частини з 15.06.2024.
Таким чином, позивач не продовжував проходити військову службу, а почав проходити нову військову службу, як новоприбулий після свого звільнення 18.06.2019 з Військової частини НОМЕР_2 .
Доводи апелянта щодо застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду викладених в постанові від 10.04.2024 по справі № 200/564/23 щодо виплати індексації-різниці після зміни військової частини, колегія суддів не приймає, оскільки у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що індексація-різниця продовжується виплачуватися у разі продовження військової служби, а саме: «Оскільки військова частина НОМЕР_1 нарахувала й виплатила ОСОБА_1 індексацію (індексацію-різницю) грошового забезпечення за період служби з 1 березня 2018 року до 26 червня 2018 року та виплату йому цю індексацію у фіксованому розмірі: 4107,13 грн на місяць, і до 4 січня 2022 року Уряд не здійснював чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, то відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання індексації-різниці у фіксованому розмірі: 4107,13 грн в місяць за період з 29 червня 2018 року до 4 січня 2022 року під час служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Необхідність і умови продовження виплати такої індексації у разі продовження військової служби визначаються нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для нарахування й виплати позивачу цієї індексації.».
Вказана постанова була врахована судами при нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різниці за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.2018 по 16.04.2018 та продовження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 17.04.2018 до свого звільнення з військової служби - 16.06.2019.
Але в подальшому, після спливу більш ніж 1 року (після свого звільнення з Військової частини НОМЕР_2 ) позивач заключив (02.07.2020) новий контракт на проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 , що не є продовженням військової служби.
Суд зазначає, що підвищення посадових окладів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в березні 2018 року не вплинуло на розмір грошового забезпечення позивача в контексті його зменшення або збільшення по відношенню до розміру грошового забезпечення у попередньому місяці, оскільки на момент початку позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 означена постанова вже була чинною та підлягала застосуванню до позивача, підвищення посадового окладу підчас проходження служби в наслідок підвищення тарифних ставок у нього не відбулось.
Поряд з цим, слід врахувати, що Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу з набранням чинності якою пов'язано початок обчислення величини приросту індексу споживчих цін (січень 2008 року) для обчислення індексації-різниці у березні 2018 року, була чинною у період з 01.01.2008 по 01.03.2018, що виключає можливість будь-якого її застосування до спірних правовідносин з 02.07.2020 по 15.06.2024.
Отже, застосування положень абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 можливе тільки у разі якщо підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відбулось під час проходження служби військовослужбовцем, якщо розмір підвищення його доходу дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Враховуючи викладене, до спірних правовідносин підлягають застосуванню тільки приписи п. 10-2 Порядку № 1078 (в редакції станом на 02.07.2020) згідно яких для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Як зазначалось вище, позивач прибув на військову службу до Військової частини НОМЕР_3 пізніше березня 2018 року - місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає військовослужбовець.
Відтак, позивач не має права на отримання індексації-різниці за період військової служби у Військовій частини НОМЕР_3 за період з 02.07.2020 по 15.06.2024.
З огляду на викладене, вимога щодо нарахування та виплати індексації-різниці, відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 4098,51 грн. щомісячно за період з 02.07.2020 по 15.06.2024 не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 р. у справі № 200/8838/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 р. у справі №200/8838/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 12 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Геращенко