Справа №759/4150/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3651/2025 Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
10 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого в режимі ВКЗ із ДУ «Київський слідчий ізолятор» - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2025року,
Вироком у кримінальному провадженні №12024100080000580 обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оріховець Сквирського району Київської області, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 28.09.2021 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., яке засудженим не відбуто,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначенойому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Невідбуте ОСОБА_7 покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., призначене вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2021, ухвалено виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання ухвалено обчислювати з дня ухвалення даного вироку, тобто з 29 січня 2025 року.
Зарахувано в строк покарання ОСОБА_7 час його попереднього ув'язнення з 06.01.2025 по 28.01.2025 включно, з розрахунку день за день.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою залишенодо набрання вироком законної сили.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
Так, 02 лютого 2024 року приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_7 прибув до кафе «Барбос», розташованого за адресою м. Київ, просп. Берестейський, 136, де зустрів раніше невідомого йому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким в подальшому почали вживати алкогольні напої.
Того ж дня риблизно о 12 годині 09 хвилин, перебуваючи в кафе за вище вказаною адресою, помітивши, що ОСОБА_9 знаходився в стані алкогольного сп'яніння та не міг контролювати свої дії, у ОСОБА_7 виник умисел на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 приблизно о 12 годині 10 хвилин таємно, з корисливого мотиву, дістав з кишень потерпілого ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9», IMEI: НОМЕР_1 , вартістю 3759 гривень та грошові кошти у розмірі 2000 гривень, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди у розмірі 5759 гривень.
Не погоджуючись з вказаним вироком прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, виключивши з нього посилання на самостійне виконання вироку Дарницького районного суду м. Києва від 29.09.2021. В іншій частині вирок залишити без змін.
Зазначає, що при призначенні покарання суд першої інстанції помилково ухвалив виконувати самостійно вирок, яким ОСОБА_7 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Однак, матеріали кримінального провадження не містять даних про зупинення чи переривання перебігу 2-річного строку давності виконання вироку Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2021. Інкриміноване кримінальне провадження обвинуваченим вчинено 02.02.2024, тому з 28.10.2021 (дня набрання законної сили вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2021) до 02.02.2024 (дня вчинення нового кримінального правопорушення) минув 2-річний строк давності виконання попереднього вироку. Тобто, місцевий суд не мав законних підстав для ухвалення помилкового рішення про самостійне виконання попереднього вироку.
Вважає, що суд помилково не застосував до обвинуваченого ст. 80 КК України, яка підлягала обов'язковому застосуванню, неправильно застосував закону України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню та перегляду не підлягають.
Що ж стосується доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн., який набрав чинності 28 жовтня 2021 року.
Оскаржуваним вироком Святошинського районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року призначене ОСОБА_7 за вироком Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. ухвалено виконувати самостійно.
Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять даних про його ухилення від відбування покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року, а тому відсутні підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування ч. 3 ст. 80 КК України.
Вказане свідчить, що дворічний строк давності виконання вироку Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року закінчився до моменту вчинення обвинуваченим 02.02.2024 року нового кримінального правопорушення та відповідно ухвалення оскаржуваного вироку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання, виключивши з резолютивної частини вироку посилання щодо необхідності самостійного виконання вироку Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргузаступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 - змінити в частині призначеного покарання.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання щодо необхідності самостійного виконання вироку Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року щодо ОСОБА_7 .
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Суддя Суддя Суддя