Справа № 755/2830/25 Головуючий у суді І інстанції Галаган В.І.
Провадження № 22-ц/824/9010/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
11 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Голуб С.А.,
суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У лютому 2025 року ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач ОСОБА_1 була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , однак 24 квітня 2024 року знята з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю, а відповідач ОСОБА_2 була знята з реєстраційного обліку за вказаною адресою у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в даній справі на підставі пункту 6 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки йому стало відомо про смерть відповідачів до відкриття провадження у справі, тобто цивільна правоздатність відповідачів у відповідності до статті 46 ЦК України припинилась до звернення позивача до суду із вказаним позовом і ТОВ «Євро-Реконструкція» не позбавлене права відповідно до вимог статті 1281 ЦК України звернутися до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину, що є самостійним предметом доказування.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, ТОВ «Євро-Реконструкція» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позивач не згоден із відмовою суду у відкритті провадження щодо усіх співвідповідачів у справі, оскільки смерть двох із трьох визначених позивачем відповідачів, про що йому не було відомо на момент звернення до суду з позовом, не є підставою для неприйняття позовної заяви до розгляду в цілому, тобто не є належною підставою для відмови у відкритті провадження щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послугиз іншого співвідповідача - ОСОБА_3 , який також є споживачем таких послуг.
Вважає, що зазначені районним судом в оскаржуваній ухвалі обставини ніяким чином не призводять до унеможливлення вирішення справи по суті в частині стягнення заборгованості з іншого мешканця квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а за своєю суттю є незаконним порушенням прав позивача щодо заявлених до суду позовних вимог і стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, яка обліковується на балансі виконавця по даній квартирі.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшов.
Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник ТОВ «Євро-Реконструкція» надіслала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 причини неявки до апеляційного суду не повідомив, тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
За змістом статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з тих підстав, які передбачені законом. Такі підстави визначено у статті 186 ЦПК України.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У справі, яка переглядається, ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої водиза адресою: АДРЕСА_1 .
За відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА від 19 лютого 2025 року, отриманих судом першої інстанції в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , однак 24 квітня 2024 року знята з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , однак 14 червня 2021 року знята з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , із 24 червня 1993 року по теперішній час (а.с. 8-12).
Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у зв'язку з тим, що позивач звернувся до суду із вказаним позовом після смерті відповідачів, правоздатність яких припинена.
Апеляційний суд не може в повній мірі погодитися із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).
За статтею 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Виходячи з вказаних норм права, зокрема, положень статей 25, 26 ЦК України та статті 48 ЦПК України, слід зробити висновок про те, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц.
У постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 6 частини першої статті 186 ЦПК України), а у разі, коли провадження у справі вже відкрито, - закриває таке провадження (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).
З наведених обставин справи вбачається, що позов про стягнення заборгованості був пред'явлений до трьох відповідачів. Судом встановлено, що двоє із відповідачів, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 померли до моменту пред'явлення позову та відкриття провадження у справі.
У зв'язку зі смертю вказаних відповідачів їх цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність припинилася, а тому на момент пред'явлення позову вони не можуть бути стороною у цивільному процесі.
За вказаних обставин суд першої інстанції був позбавлений можливості відкрити провадження у справі щодо позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Однак, відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовними вимогами, пред'явленими до ОСОБА_3 , суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказана позивачем особа (співвідповідач) має цивільну правоздатність та дієздатність.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з відповідачів в солідарному порядку.
Встановивши, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 значаться померлими, суд мав відмовити у відкритті провадження у справі лише в частині вимог позивача до цих відповідачів, а не в цілому.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі в цілому є помилковими та являються невиправдною перешкодою для реалізації позивачем свого права на звернення до суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовними вимогами ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованостіє необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до статті 379 ЦПК України ухвала в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відсутні підстави для розподілу судових витрат у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції відповідно до положень статей 141, 382 ЦПК України.
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасувати, справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 червня 2025 року.
Головуючий С.А. Голуб
Судді: Т.А. Слюсар
Д.О. Таргоній